Міністерство юстиції України роз’яснило порядок накладення та зняття арешту з рахунків боржників, а також правила користування ними під час воєнного стану. Важливо розуміти, що арешт рахунку не означає повної заборони доступу до коштів – закон залишає боржнику певний фінансовий простір. Цей механізм передбачає чіткий порядок дій: від подання заяви виконавцю до отримання постанови, яку банк зобов’язаний виконати. У Мінюсті також пояснили, які саме кошти захищені від стягнення та що робити у разі неправомірного арешту.
Примусове виконання судових рішень в Україні регулюється Законом “Про виконавче провадження”. Згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції, звернення стягнення на кошти боржника є одним із заходів примусового виконання, а арешт накладається для гарантування цього виконання. Рішення про арешт приймає державний або приватний виконавець шляхом винесення відповідної постанови.
Водночас законодавство встановлює перелік виплат, на які заборонено звертати стягнення. До них належать, зокрема, вихідна допомога при звільненні, компенсації витрат, пов’язаних з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням, матеріальна допомога безробітним, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, а також інші соціальні виплати. Якщо арешт накладено на такі кошти, він підлягає обов’язковому зняттю.
Зазначені в статті 59 Закону “Про виконавче провадження” підстави для зняття арешту включають документальне підтвердження спеціального режиму використання рахунку або заборони законом звернення стягнення на кошти на ньому. Також підставою може бути надходження на рахунок виконавця суми, достатньої для задоволення вимог усіх стягувачів. У разі надання банком виконавцю документів, що підтверджують захищений статус коштів, виконавець зобов’язаний зняти арешт не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.
Мінюст також звернув увагу на позицію Верховного Суду щодо відповідальності банків. У постанові від 29 січня 2025 року у справі №279/809/24 зазначено, що якщо банк не повідомив державного виконавця про спеціальний режим використання рахунку боржника, дії виконавця щодо накладення арешту та списання коштів з такого рахунку не можуть вважатися протиправними. Однак боржник і надалі має право надати виконавцю документи про захищений характер коштів, що призведе до зняття арешту.
Як користуватися коштами на арештованому рахунку під час воєнного стану?
Під час дії воєнного стану фізична особа, на кошти якої накладено арешт, може користуватися частиною коштів на одному поточному рахунку. Щомісяця з такого рахунку можна здійснювати видаткові операції на суму, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного року. У межах цієї суми звернення стягнення не здійснюється. Також боржник може сплачувати податки та збори з цього рахунку незалежно від накладеного арешту.
Важливо: скористатися цим правом можна лише з одного, заздалегідь визначеного поточного рахунку. Якщо кошти арештовані на кількох рахунках, навіть відкритих у різних банках, для видаткових операцій можна обрати лише один рахунок в одному банку.
Як визначити рахунок для видаткових операцій?
Для цього боржнику необхідно звернутися з відповідною заявою до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, який наклав арешт. Заява може бути подана в паперовій формі (особисто або поштою) або в електронній формі, з дотриманням вимог законодавства щодо електронних документів.
У заяві потрібно вказати номер поточного рахунку, який боржник просить визначити для видаткових операцій, та найменування банку, в якому він відкритий. Боржник несе відповідальність за достовірність наданої інформації.
Державний або приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання заяви зобов’язаний винести постанову про визначення такого рахунку. Не пізніше наступного робочого дня ця постанова надсилається до банку. Якщо щодо боржника відкрито інші виконавчі провадження, виконавець перевіряє цю інформацію та надсилає постанову відповідним органам чи приватним виконавцям. Визначений рахунок діятиме для видаткових операцій і в межах цих проваджень.
Зупинення виконавчих дій або самого виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні рахунку для видаткових операцій. Після отримання постанови виконавця банк дозволяє здійснювати видаткові операції з визначеного рахунку в межах встановленої суми.
Держава посилює контроль за боржниками
Паралельно з роз’ясненнями щодо захисту прав боржників, Міністерство юстиції готує масштабну реформу системи виконавчого провадження. Планується запровадження автоматичного арешту активів: після відкриття провадження банківські рахунки боржника перевірятимуться кожні два тижні, а майновий стан – кожні три місяці.
Відповідний законопроєкт №14005 був направлений на підпис Президенту у квітні 2026 року. Реформа передбачає перехід від паперової моделі до автоматизованої системи з миттєвими арештами та інтеграцією з державними реєстрами. У Мінюсті спростовують маніпуляції щодо цього документа, зокрема чутки про автоматичне блокування рахунків за мінімальну заборгованість. Заступник міністра юстиції Андрій Гайченко наголосив: “Якщо борг становить одну гривню, то арешт накладається саме на одну гривню”.
Раніше видання повідомляло про випадки блокування рахунків податковою службою та надавало покрокові інструкції щодо дій у такій ситуації. Також було детально роз’яснено, як діяти, якщо рахунки були арештовані, адже причиною блокування можуть бути не лише фінансовий моніторинг, а й борги за кредитами, штрафами чи комунальними платежами.