Позика в мікрофінансовій організації “Селфі Кредит”
Мешканка Кривого Рогу оформила в мікрофінансовій установі “Селфі Кредит” позику на 2 500 гривень, а через кілька років заборгованість зросла у вісім разів. Подібні судові процеси щодо кредитних заборгованостей в Україні стають дедалі частішими. Покровський районний суд Кривого Рогу задовольнив вимоги фінансової компанії та зобов’язав відповідачку виплатити загалом 21 200 гривень – з цієї суми 2 500 гривень є тілом кредиту, а 18 700 гривень – нарахованими відсотками.
Гроші Фото: Інформатор
Жінка підписала кредитний договір № 575905 з МФО “Селфі Кредит” у січні 2023 року. Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, умови угоди передбачали стандартну відсоткову ставку 2,2% щоденно на термін 280 днів. Кредитор виконав свої зобов’язання, переказавши 2 500 гривень на картку позичальниці. Однак, позика не була погашена.
У лютому 2024 року МФО “Селфі Кредит” передала право вимоги боргу фінансовій компанії “Кредит-Капітал” на підставі договору відступлення. Новий кредитор скерував жінці досудову вимогу на суму 21 200 гривень, яка залишилася без відповіді. У грудні 2025 року компанія подала позов до суду.
Під час судового розгляду жінка частково визнала суму боргу, не заперечуючи повернення основної суми кредиту в розмірі 2 500 гривень, але просила відхилити вимогу щодо нарахування відсотків. Вона пояснила суду свою ситуацію:
“Я дійсно брала кредит, але потім у мене народилася дитина, і я про нього забула.”
Суд не взяв до уваги аргументи жінки. Суддя Р. В. Дехта наголосив, що відсотки, нараховані в межах терміну кредитування, є платою за законне користування коштами відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Оскільки позичальниця добровільно не повернула кошти, кредитор мав законне право захистити свої інтереси в судовому порядку.
Рішення суду у справі про мікропозику
Згідно з рішенням від 2 червня 2026 року, Покровський районний суд повністю задовольнив позов. З відповідачки на користь ТОВ “Фінансова компанія “Кредит-Капітал” буде стягнуто 21 200 гривень заборгованості за кредитним договором. Окрім того, суд присудив стягнути судовий збір у розмірі 2 422 гривень 40 копійок. Таким чином, загальна сума до сплати сягає 23 622 гривень, що майже вдесятеро перевищує початкову суму позики.
Щодо витрат на правову допомогу, суд не ухвалив окремого рішення на суму 8 000 гривень, заявлену позивачем, оскільки відповідачка просила їх зменшити. Рішення суду набуде чинності після завершення терміну для його оскарження. Апеляційну скаргу можна подати до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів.
Як борг у 2 500 гривень перетворюється на понад 21 тисячу
Цей випадок наочно демонструє, як висока щоденна ставка МФО перетворює невелику позику на значну заборгованість. При ставці 2,2% на день і терміні 280 днів, орієнтовна загальна вартість кредиту за договором становила понад 21 000 гривень – і саме таку суму суд зобов’язав до сплати. Позичальниця, яка “забула” про кредит після народження дитини, фактично сплатить у 8,5 раза більше за отриману суму.
Після продажу боргу новому кредитору, змінився кредитор, але не зобов’язання позичальниці. Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Тобто, відступлення права вимоги не зменшує і не збільшує розмір боргу – він залишається таким, яким був зафіксований на дату передачі.
Судові процеси щодо кредитних заборгованостей в Україні
ПриватБанк також часто звертається до суду для стягнення кредитних боргів. Зокрема, в одному зі справ банк вимагав солідарного стягнення понад 429 000 гривень, проте відповідачка заперечувала розмір боргу, вказуючи на пропуск термінів позовної давності та неправомірне нарахування відсотків. За результатами розгляду суд визначив, що заборгованість за кредитним договором становить 199 076 гривень. Ситуація, коли борг за кредитним договором суттєво відрізняється від первісної суми позики, є типовою для судової практики в Україні, особливо якщо відсотки нараховувалися протягом тривалого часу.
В інших судових справах суди перевіряють дотримання всіх процедур при стягненні боргу, зокрема, чи була позичальнику надіслана письмова вимога про погашення боргу на ту саму суму, що зазначена у вимозі кредитора. Подібні ситуації виникають і тоді, коли боржники стверджують про подвійне стягнення боргу або посилаються на попередні судові рішення щодо тієї самої заборгованості. Зокрема, справи про оскарження виконавчих написів нотаріусів показують, що суди ретельно перевіряють законність усіх документів у процедурі стягнення.