Суд відмовив туристці у поверненні коштів за тур
Тернопільський міськрайонний суд 17 серпня відхилив вимоги жінки, яка домагалася повернення 10 067 грн за туристичну путівку до Туреччини, анульовану через смерть матері. У цій же справі жінка також просила визнати нечинним пункт договору щодо штрафів за відмову від туру та стягнути неустойку близько 33,6 тисячі гривень. Суд встановив, що двоє інших пасажирів, з якими укладався той самий договір, скористалися послугами повною мірою, і подорож відбулася. У задоволенні всіх позовних вимог судова інстанція відмовила.
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тревел профешнл груп” – туроператора, який сформував турпродукт до Туреччини. Як зазначається в рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, жінка вимагала визнати недійсним пункт 5.3 угоди про надання туристичних послуг №259 від 25 серпня 2023 року, стягнути 10 067 грн внесених коштів та неустойку в розмірі 33 623 грн 78 коп.
Жінка звернулася до суду з позовом проти туроператора “Тревел профешнл груп”.
Згідно з обставинами справи, 25 серпня 2023 року між ТОВ “Топік Тревел” (турсубагентом) та жінкою, яка виступала замовником послуг, було укладено договір про туристичне обслуговування. За умовами договору мали відпочити троє осіб – сама замовниця та ще двоє туристів, серед яких позивачка. Подорож передбачала перебування у готелі Eldar Garden Resort 4* у Кемері на період з 25 вересня по 1 жовтня 2023 року, авіапереліт Катовіце-Анталія-Катовіце та групові трансфери.
- Вартість турпродукту за договором становила 74 044 грн;
- Замовниця внесла 30 000 грн 23 та 25 серпня 2023 року та ще 44 044 грн 7 вересня 2023 року;
- Частка позивачки в цій сумі, за її розрахунками, складала 24 682 грн;
- 12 вересня 2023 року мати позивачки захворіла, а 22 вересня – померла, що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть;
- 18-19 вересня 2023 року замовниця повідомила турсубагента про обставини та надала відповідні документи;
- ТОВ “Топік Тревел” повернуло позивачці 14 615 грн, з яких 8720 грн – за наземне обслуговування та 5895 грн – за авіаперевезення.
Решту суми – 10 067 грн – позивачка вимагала повернути, вважаючи умови пункту 5.3 договору несправедливими. Цей пункт встановлював штрафні санкції за відмову від туру: від 15% вартості турпродукту при відмові за понад 30 діб до початку туру і аж до 100% штрафу при відмові за 14 діб і менше. Позивачка посилалася на статтю 18 Закону України “Про захист прав споживачів” та статтю 20 Закону “Про туризм”, вважаючи такі умови непропорційними.
Відповідач заперечив проти позову, наголосивши, що діяв відповідно до законодавства й умов договору. ТОВ “Тревел профешнл груп” пояснило, що співпрацює через ланцюжок посередників – турагента ТОВ “На канікули Україна” та субагента ТОВ “Топік Тревел” – і безпосередньо з туристами угод не укладає. За словами відповідача, коли замінити туристку не вдалося, компанія звернулася до приймаючої сторони з проханням перебронювати номер із тримісного на двомісний, аби мінімізувати втрати і повернути частину коштів.
“Туроператор пішов назустріч, запропонував замінити туриста за заявкою з метою збереження туру”, – йдеться в поясненнях ТОВ “Топік Тревел”, наданих суду.
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві, залучене третьою особою, натомість підтримало позицію позивачки. Відомство послалося на статтю 12 Закону “Про захист прав споживачів”, згідно з якою у разі розірвання договору невиконання обов’язку повернути кошти протягом 30 днів тягне за собою неустойку в розмірі одного відсотка вартості послуги за кожен день прострочення.
Чому суд відмовив у стягненні коштів і визнанні пункту договору недійсним
Суд встановив, що позивачка не змогла скористатися туристичними послугами не з вини виконавця, а двоє інших туристів, з якими укладався той самий договір, повністю використали оплачений тур – подорож відбулася. Свідок, яка виступала замовницею послуг, підтвердила в суді, що вона та третій турист скористалися турпослугами в повному обсязі.
Щодо пункту 5.3 договору суд зазначив, що не виявив ознак несправедливості умов, оскільки договір забезпечував баланс прав та обов’язків сторін, а інші учасники того ж договору повноцінно скористалися турпродуктом – це, за висновком суду, свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх суттєвих умов угоди. Суд також підкреслив, що позивачка не зверталася до відповідача із заявою про анулювання туру чи розірвання договору.
Суд послався на статтю 20 Закону “Про туризм”, згідно з якою турист має право відмовитися від договору до початку подорожі лише за умови відшкодування туроператору фактично здійснених документально підтверджених витрат, пов’язаних із відмовою. Оскільки різниця між сумою, сплаченою позивачкою, і коштами, перерахованими турагентом на рахунок туроператора, становила турагентську та субагентську винагороду, а фактичні послуги за договором були використані іншими туристами в повному обсязі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення коштів.
Що вирішив суд
Тернопільський міськрайонний суд ухвалив рішення, яким:
- відмовив у визнанні недійсним пункту 5.3 договору про надання туристичних послуг №259 від 25 серпня 2023 року;
- відмовив у стягненні 10 067 грн сплачених коштів;
- відмовив у стягненні неустойки в розмірі 33 623 грн 78 коп.;
- у задоволенні позову відмовив повністю.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку для апеляційного оскарження, який становить 30 днів з дня складення повного тексту рішення, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Раніше Інформатор повідомляв, що Київський апеляційний суд стягнув з ТОВ “ТЕЗ ТУР” понад 49 тисяч гривень на користь киянина, чия туристична подорож до Єгипту зірвалася через повномасштабне вторгнення. Суд тоді встановив, що саме туроператор, а не турагент чи субагент, несе відповідальність за невиконані зобов’язання перед туристом і додатково стягнув компенсацію моральної шкоди.