ДПС роз’яснила процедуру вилучення з обліку майна, знищеного війною
Державна податкова служба надала роз’яснення підприємцям та компаніям щодо коректного вилучення з обліку товарів і основних засобів, які були втрачені внаслідок обстрілів. Відомство уточнило сам процес списання знищеного майна. Це роз’яснення стосується як запасів товарів, так і основних фондів підприємств.
Фото: Державна податкова служба
Державна податкова служба України оприлюднила роз’яснення щодо процедури вилучення з обліку товарів та основних засобів. У цьому документі податківці окреслили перелік необхідних документів для підтвердження факту знищення та його вплив на податковий облік компанії.
Згідно із загальним підходом, який раніше вже пояснювався Мінфіном за запитом ДПС, підприємства мають право вилучати з балансу майно, знищене або пошкоджене внаслідок бойових дій, виключно за наявності належного документального обґрунтування. Експерти виділяють кілька обов’язкових кроків для бухгалтера при оформленні списання:
- проведення інвентаризації та підготовка протоколу інвентаризаційної комісії;
- складання акту списання запасів чи основних засобів із зазначенням причини – знищення внаслідок бойових дій;
- видання наказу керівника щодо списання майна;
- документування факту руйнування актами обстеження від ДСНС або документами від правоохоронних органів, за наявності таких.
Вилучення майна з балансу здійснюється після документального підтвердження факту знищення – як правило, на дату затвердження протоколу інвентаризаційної комісії. Стосовно податку на додану вартість, під час дії воєнного стану діють особливі правила: якщо майно знищене внаслідок бойових дій чи інших обставин непереборної сили, компенсуючі податкові зобов’язання не нараховуються за наявності документального підтвердження.
Уточнено правила для ситуацій без доступу до майна
Якщо зруйноване майно розташоване на території з обмеженим доступом, що унеможливлює проведення інвентаризації, вилучити такі активи з балансу не дозволяється. У такому разі підприємство продовжує обліковувати знищені активи на балансі, відображаючи їх у фінансовій звітності з урахуванням зменшення корисності – до моменту, коли інвентаризація стане можливою.
Окремо податківці наголошують, що право на податковий кредит, сформований при придбанні знищеного майна, за таких обставин зберігається. Це означає, що підприємства не втрачають раніше отриману податкову вигоду навіть після втрати самих товарів чи основних засобів через обстріли.
Фіксуються нові випадки знищення майна через атаки
Питання вилучення знищеного майна залишається актуальним через регулярні атаки на склади та підприємства по всій території країни. Раніше “Інформатор” повідомляв, що ворог атакував Київщину дронами, внаслідок чого в Броварах спалахнули склади. Пожежі на складських приміщеннях після ударів безпілотниками стали черговим прикладом ситуації, коли компаніям доводиться списувати втрачені товарні запаси та обладнання.
Також ми інформували, що під час війни зі складами у Києві загорілися приміщення “Епіцентру” та “Розетки”, а на одному з об’єктів стався витік аміаку. Такі масштабні загоряння на торговельних та складських майданчиках щоразу ставлять перед бізнесом одне й те саме питання – як належним чином оформити знищення товарів та основних засобів у податковому та бухгалтерському обліку.