Компанія не розірвала трудові відносини з робітником, проте припинила виплати заробітної плати.
Працівник, який виконує обов’язки виконавчого директора в ТОВ «БІІР Україна» за сумісництвом, повідомив, що компанія з березня 2022 року перестала нараховувати йому винагороду, хоча офіційно трудовий договір не розривала. Він вимагає стягнути 48 970 гривень не отриманої заробітної плати за період з квітня 2025 року по березень 2026 року. Про це йдеться в рішенні Приморського районного суду міста Одеси, оприлюдненому 22 травня 2026 року.
Факт працевлаштування чоловіка в ТОВ “БІІР Україна” за сумісництвом на посаду директора-виконавця відбувся ще в червні 2020 року. Трудові взаємини тривають досі: розпорядження про звільнення від компанії не було, остаточних розрахунків не здійснювалося.
З березня 2022 року нарахування винагороди припинилися. Раніше, рішенням того ж суду від 22 грудня 2025 року у справі №522/5420/25-Е, з ТОВ “БІІР Україна” вже було стягнуто 129 900 гривень заборгованості за період березень 2022 – березень 2025 року. Однак, навіть після цього рішення, компанія не відновила платежі. Тому чоловік повторно звернувся до суду – цього разу щодо наступного річного періоду.
Судове рішення щодо доводів компанії
ТОВ “БІІР Україна” виступило проти позову. Представник компанії у своєму відзиві зазначив, що працівник не з’являвся на робочому місці протягом трьох років. За його словами, підприємство щоденно складало акти про відсутність директора, він не виходив на зв’язок і не приступав до виконання своїх обов’язків. Компанія наполягала: час відсутності з поважних причин не підлягає оплаті, оскільки робота фактично не виконувалася.
Суд відхилив ці аргументи. У рішенні зазначається: претензія щодо невиконання трудових функцій протягом кількох років – за повної відсутності будь-яких заходів реагування з боку роботодавця – не може бути доказом того, що обов’язки справді не виконувались. Окремо суд наголосив: відсутність працівника на робочому місці за умов, коли роботодавець не забезпечив виконання умов контракту, не може бути кваліфікована як невиконання трудових обов’язків.
Суд розрахував суму, виходячи з половини мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством, – саме так нараховується винагорода за сумісництвом. За період з квітня 2025 року по березень 2026 року з підприємства на користь чоловіка буде стягнуто 48 970 гривень.
Гроші в конверті, фото: Інформатор
Трудові спори щодо заробітної плати – актуальна судова практика
Судові інстанції все частіше стають на бік працівників у конфліктах щодо виплати винагороди. Показовим прикладом є справа, де керівницю відділення Ощадбанку було поновлено на посаді після неправомірного звільнення, а на її користь стягнуто понад 946 тисяч гривень заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Обсяги стягнень у трудових спорах безпосередньо залежать від офіційних показників заробітної плати. Зокрема, Пенсійний фонд затвердив показники середньої заробітної плати за перший квартал 2026 року: у січні – 21 876 грн, у лютому – 22 455 грн, у березні – 23 218 грн. Ці цифри використовуються для різних розрахунків, зокрема як орієнтир у трудових справах, де базою є мінімальна або середня заробітна плата.