Клієнтка не змогла отримати свій вклад, тому вимагає від Ощадбанку відшкодування в сумі 10 тисяч гривень
Громадянка отримала сповіщення від АТ «Ощадбанк» про повернення вкладу в обсязі 29 313 гривень, однак вона не оформлювала жодних клопотань щодо припинення автоматичної пролонгації терміну дії угоди банківського депозиту. З’ясувалося, що гроші зарахували не на її рахунок, у зв’язку з чим клієнтка вимагає виплату компенсації розміром 10 тисяч гривень. Про це повідомляється в ухвалі Ічнянського районного суду Чернігівської області, оприлюдненому 9 лютого 2026 року.
11 листопада 2022 року між громадянкою та АТ «Ощадбанк» було укладено договір банківського вкладу фізичної особи (індивідуальна частина) «Мій депозит-пенсійний», відповідно до якого нею було розміщено терміновий банківський депозит з початковою сумою внеску 26 618 гривень, відсоткова ставка 12%, дата повернення вкладу 13 листопада 2023 року та автоматичним продовженням терміну депозиту згідно з п. 9.1. договору (публічна частина), визначено рахунок обліку вкладу/ рахунок виплати відсотків, а також рахунок повернення внеску. Будь-яких заяв щодо припинення автоматичної пролонгації чинності договору банківського депозиту вона не подавала, ані в письмовому вигляді до відділення банку, ані в електронному вигляді із використанням застосунку «Ощад 24/7», а 14 листопада 2023 року отримала повідомлення від АТ «Ощадбанк» про повернення депозиту в обсязі 29 313 гривень, залишок 0 гривень. 15 листопада 2023 року звернулася до менеджерів ТВБВ № 10024/0235 (м. Ічня) для з’ясування обставин щодо ситуації, що виникла, і їй повідомили, що за допомогою її мобільного додатку «Ощад 24/7» було внесено зміни до договору банківського вкладу «Мій депозит-пенсійний» (змінено автоматичне продовження чинності банківського вкладу) та відповідно перераховано депозитні кошти на картку іншої особи та здійснено блокування її банківської картки. У цей самий день звернулася із заявою до поліції, після чого до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за фактом скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зважаючи на те, що гроші, які були на рахунку громадянки їй ніхто не повернув, вона була змушена 03 червня 2024 року звернутись до суду із позовом до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2025 року у справі № 733/1216/24 у задоволенні її позовних вимог до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживача фінансових послуг та відшкодування грошей за угодою банківського вкладу відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 733/1216/24 апеляційну скаргу задоволено, рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2025 року скасовано, позовні вимоги задоволено, стягнуто з АТ «Державний ощадний банк України» на її користь 29 313 гривень, що складається з депозитного вкладу за договором банківського вкладу «Мій депозит-пенсійний» – 26 618 гривень та 2 695 гривень відсотків за використання депозитного вкладу. Постанова Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі № 733/1216/24 набрала законної сили з дня її винесення. Ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2025 року у справі № 733/1216/24 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ «Державний ощадний банк України» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі за її позовом до АТ «Ощадбанк» про захист прав споживача фінансових послуг і відшкодування грошей за угодою банківського вкладу. Заздалегідь 16 жовтня 2025 року на виконання ухваленого на її користь судового рішення АТ «Державний ощадний банк України» перераховано гроші на загальну суму 29 313 гривень, з них депозитний вклад за договором банківського вкладу «Мій депозит-пенсійний» у сумі 26 618 гривень та 2 695 гривень відсотків за користування депозитним вкладом. Отже, внаслідок неправомірних дій АТ «Державний ощадний банк України» їй було завдано психологічних (моральних) страждань, розмір відшкодування яких, зважаючи на характер та обсяг фізичних, душевних, психічних страждань, характеру немайнових втрат оцінюються нею у розмірі 10 тисяч гривень.
22 січня 2026 року від АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відгук, в якому просить в позові громадянки відмовити в повному обсязі. У процесі розгляду справи №733/1216/24 було встановлено заволодіння її коштами сторонніми особами та в результаті саме їх протиправних дій. Саме про незаконні дії з боку сторонніх осіб вона повідомляла банк та правоохоронні органи. Постанова Чернігівського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року у справі №733/1216/24, на яку вона посилається, не містить встановлених обставин, які б підтверджували провину банку у проведенні спірних платіжних операцій та посилання на його протиправні дії. Вона не надала доказів наявності моральної шкоди, яка знаходиться в причинному зв’язку між шкодою і протизаконним діянням заподіювача та вини останнього в її спричиненні.
Яке було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов громадянки. З акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на її користь стягнуть 7 тисяч гривень моральної шкоди.
“Як випливає із позовної заяви, громадянка вказувала, що заподіяння моральної шкоди полягало у порушенні її звичок, життєвих планів та особистих стосунків, обмеженні суспільних контактів, витраченому часі для вирішення юридичних питань, як то постійних звернень до поліції та прийняття участі у судових засіданнях, тобто долати негативні емоції, пов’язані з несправедливим переслідуванням, а тому вона, як людина похилого віку, мала підвищену чутливість до емоційних та фізичних стресів. Твердження відповідача про те, що позов про стягнення моральної шкоди з АТ «Державний ощадний банк України» не підлягає задоволенню через те, що втрата коштів сталася за участі третіх осіб і вина банку не доведена до уваги не береться, оскільки банк повинен створити максимальні умови захищеності вкладів громадян від зазіхання шахраїв для укріплення довіри до банківської системи України. Оскільки її позов про захист прав споживача фінансових послуг та відшкодування грошей за угодою банківського вкладу задоволений, то позивач має право на пред’явлення позову про стягнення моральної шкоди. Суд зауважує, що порушення відповідачем прав позивача, як споживача банківських послуг, безсумнівно призвели до змін у звичному життєвому ритмі позивача, а відтак, і до моральних мук, а тому з урахуванням документально підтверджених обставин справи, тривалості провадження у цивільній справі, характеру моральних страждань, яких зазнала позивач, їх глибини та потреби зміни нормального життєвого стану та витрат часу на відновлення прав суд вважає, що виходячи із принципів виваженості, розсудливості, справедливості та пропорційності, обґрунтованим є стягнення на її користь суми в 7 тисяч гривень в рахунок відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, що буде належною сатисфакцією понесених позивачем душевних мук”, – підкреслив суд.