Народний обранець України Ярослав Железняк
Видання «Інформатор» проаналізувало декларації народного депутата Ярослава Железняка та виявило незадекларовані активи на суму понад мільйон гривень. Однак, у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) запропонували пояснення: кошти депутат позичив у дружини, тому все гаразд, і чиновники не захотіли перевіряти його декларацію. Ми були спантеличені такою відповіддю. Адже інших посадовців карали за значно менші суми, не відображені в деклараціях.
Редакція «Інформатора» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно сумнівних статків народного обранця з фракції «Голос». Раніше ми дізналися, що у 2025 році Железняк придбав облігації, інвестувавши в них близько 1,3 мільйона гривень, які не були вказані у його декларації. Проте, НАЗК зайняло вичікувальну позицію: депутат міг отримати кошти від своєї дружини, сума потенційних порушень є незначною, тому перевірка не буде проводитися. Якщо ви не є відомим антикорупційним блогером, а звичайним дрібним чиновником, то НАЗК, ймовірно, зверне увагу на ваші статки.
НАЗК відповідало на наш запит щодо депутата Железняка рівно місяць. Ми надали Нацагентству інформацію про ймовірні порушення, допущені народним депутатом Ярославом Железняком під час заповнення щорічної декларації. Зокрема, його витрати перевищили доходи попереднього року та витрачені заощадження на 1,3 мільйона гривень. Детальніше про декларації цього популярного депутата-блогера «Інформатор» писав ТУТ.
Відповідь НАЗК Інформатору – 1 сторінка
При цьому, політик повинен утримувати себе, виховує з дружиною малолітню дитину, а також, очевидно, оплачує оренду студії та послуги співробітників, які монтують для нього відео (хоча витрати на блогерську діяльність депутат також не вказує у деклараціях).
Ярослав Железняк створює чергове відео
НАЗК захищає народного депутата Железняка
Заступник керівника управління – керівник відділу розгляду повідомлень про корупцію Управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів НАЗК Денис Бітюков повідомив «Інформатору», що додаткові кошти для придбання облігацій депутат міг отримати з доходів та заощаджень своєї дружини, яка також є народним депутатом України.
«За результатами попереднього розгляду звернення встановлено, що суб’єкт декларування та член його сім’ї (дружина) мали фінансову можливість придбати зазначені цінні папери (ОВДП). Зокрема, за результатами аналізу майнового та фінансового стану суб’єкта декларування та члена сім’ї (дружини) за 2025 рік, а саме їх витрат на придбання цінних паперів (ОВДП) та доходів звітного періоду (з урахуванням зменшення грошових активів порівняно з попереднім звітним періодом), не виявлено розбіжностей між доходами та витратами на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації», – зазначив співробітник НАЗК Денис Бітюков у відповіді на запит «Інформатора».
Що означає ця магічна цифра – від 150 до 750 прожиткових мінімумів у відповіді НАЗК? Справа в тому, що НАЗК вважає відомості в декларації недостовірними, якщо їх розбіжність перевищує 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на дату подання декларації (відповідно, для декларації за 2025 рік це 499 200 грн, а за 2024 рік – 454 200 грн). Лише після перевищення цього порогу НАЗК розпочинає перевірку декларації.
Розбіжність у 1,3 мільйона гривень, виявлена «Інформатором», у кілька разів перевищує 150 прожиткових мінімумів. Це вказує на можливе недостовірне декларування, а не просто неточність. Відтак, НАЗК зобов’язане перевірити та або спростувати, або підтвердити факт наявності незадекларованих доходів депутата Железняка. Замість цього, вони посилаються на заощадження чи доходи дружини як можливе джерело витрачених депутатом коштів.
Відповідно, адміністративна відповідальність (ч. 4 ст. 172-6 КУпАП) настає, якщо недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2026 рік це діапазон приблизно від 499,2 тис. грн до 2,496 млн грн, у 2025 році він був трохи меншим. Отже, у випадку встановлення порушення – має бути застосована адміністративна відповідальність.
Таким чином, 1,3 мільйона гривень Ярослава Железняка перевищують навіть 499,2 тис. грн, за які передбачена відповідальність. За подібні порушення НАЗК складає адміністративні протоколи на порушників, а суд виносить рішення про штраф у розмірі 17 тисяч – 42,5 тисячі гривень.
Наразі ситуація виглядає так, ніби калькулятор НАЗК дав збій. Адже 1,3 мільйона гривень, за логікою НАЗК, зрештою виявилися меншими за 499,2 тис. грн. Пояснень цьому у листі відсутні.
Відповідь НАЗК Інформатору щодо декларації нардепа Железняка – 2 сторінка
У своєму листі до «Інформатора» посадовець НАЗК Бітюков сам себе заплутав, посилаючись на Базу знань НАЗК. Рух коштів між декларантом та зазначеними у декларації членами родини не підлягає декларуванню, якщо це не стосується окремих видів доходу (подарунок, аліменти тощо) – на що вказує НАЗК, аби уникнути перевірки. Водночас, не потрібно декларувати отримані у подарунок кошти від зазначених у декларації членів родини, якщо сума не перевищує 50 прожиткових мінімумів (у 2025 році це було 151 400 грн). За версією НАЗК, дружина Железняка могла передати йому кошти, що в декілька разів перевищують 151,4 тис. грн (а саме понад 800 тисяч). Що це, як не позика (для інвестування)? Але чомусь народний депутат не відобразив цього у своїй декларації. Звичайно, якщо це справді кошти від дружини.
До інших чиновників НАЗК ставиться значно суворіше
Порівняння з іншими перевіреними посадовцями ставить рішення щодо Железняка в чіткий контекст. Проте, найчастіше під увагу потрапляють колишні чиновники або депутати/чиновники з невеликих населених пунктів. Колишній очільник Державної екологічної інспекції Карпатського округу Микола Ладовський отримав адміністративний протокол за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП за недостовірні відомості на суму понад 1,1 млн грн, і справу було передано до суду. Згодом це переросло у кримінальну справу про незаконне збагачення, де виявилося, що за час своєї роботи чиновник набув активів, вартість яких на понад 18,6 млн грн перевищувала доходи родини. Справа не була завершена через смерть екс-посадовця.
Натомість, депутата Хмелівської сільської ради Сумської області Віталія Міськова, у декларації якого виявлено недостовірні відомості на суму понад 1,37 млн грн, суд зобов’язав сплатити штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Подібним чином було покарано посадовицю Дрогобицької міської ради Наталію Федаш за недостовірні відомості в декларації на 800 тис. грн. Начальника управління ГУ Держпродспоживслужби в Києві Дмитра Байраченка, у якого виявлено розбіжність на понад 1,3 млн грн, також оштрафували на 17 тисяч.
Екссуддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Микола Мойсюк не зміг пояснити походження готівки на суму понад 840 тис. грн – матеріали передано до Національної поліції. Колишній заступник голови Рівненської райдержадміністрації Юрій Козачек має недостовірні відомості на 745 тисяч гривень у декларації за 2021 рік, матеріали передано поліції, до суду справа ще не дійшла. Колишній голова Державного агентства меліорації та рибного господарства України Артем Ріпенко має недостовірні відомості на суму понад 317 тисяч гривень у декларації 2022 року, триває підготовка справи.
За перші 4 місяці 2026 року НАЗК направило до судів та поліції 50 обґрунтованих висновків саме за «адміністративною» статтею (коли сума невідповідності не досягла кримінального порогу), під яку міг би підпадати Ярослав Железняк, якби факт недостовірного декларування був доведений. А от за порушення на суму понад 1,51 млн грн у деклараціях передбачена вже кримінальна відповідальність.
Ярослав Железняк надзвичайно любить рахувати чужі гроші. І робить це із задоволенням як на YouTube, так і в Telegram. А от щодо власних сумнівних декларацій за 2025 та 2024 роки, полум’яний нардеп Железняк чомусь мовчить. Мабуть, це зовсім інша історія.