Повоєнну відбудову України необхідно організувати та проводити за європейськими стандартами. Тобто, країна має стати «зеленою», інклюзивною, з ергономічною архітектурою та інфраструктурою. Саме на це сподівається більшість громадян. І не лише вони – у переформатуванні підходів зацікавлені й зарубіжні партнери та донори, які виділяють значні кошти на відновлення зруйнованих міст. Саме тому міжнародні кредитори вже зараз замислюються над формами контролю того, як і на що витрачаються виділені гроші. Одне із завдань при розробці концепції відбудови – уникнути типової «радянщини», але й не забудувати все хмарочосами без супутньої інфраструктури. Як утримати цей баланс? Про це та низку інших нагальних проблем, а також про нові законодавчі ініціативи в будівельній галузі розповіла Олена Шуляк – голова Комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Відбудова по-європейськи
Українці очікують, що відбудова України відбуватиметься за європейськими правилами. Чи так це?
– У нас немає іншого шляху. Ми повинні не просто використовувати європейські правила, а той євроінтеграційний курс, якого дотримуємося вже тривалий період часу.
У перший воєнний рік ми ухвалили низку законів, пов’язаних із тим, щоби змінювати правила, які існували у сфері будівництва. Наприклад, євроінтеграційний закон, що стосується мінімальних вимог до енергоефективності для будівель і споруд. Це говорить про те, що ми будемо використовувати стандарти та практики, які застосовуються в ЄС у процесі модернізації чи нового будівництва.
Також ми ухвалили й почали імплементацію 305 європейського регламенту – це один з перших кроків до промислового безвізу.
Якщо коротко, то це своєрідний регламент прямої дії, який безпосередньо впливає на будівельну індустрію, зазначаючи купу конкретних вимог щодо виробів. Суть у тому, щоб матеріали наших виробників відповідали всім стандартам, нормам та характеристикам ЄС. Ці дані щодо виробів мають міститися у відкритому доступі, що допоможе унеможливити використання низькопробних матеріалів та фальсифікату.
Якби не повномасштабна війна, 305-й регламент почав би діяти з 1 січня 2023. Але зараз ми перенесли його на 2025 рік, бо слід організувати мережу сучасних лабораторій, відкрити центри оцінки відповідності тощо. Сподіваємося, за цей час зробимо всі організаційні речі, і 305 регламент в Україні запрацює повноцінно.
Перші кроки в цьому напрямку робляться вже сьогодні. Нещодавно ми спільно з Міністерством відновлення і Міністерством цифрової трансформації відкрили е-кабінет виробника будівельної продукції в Єдиній державній електронній системі в сфері будівництва. І зараз всі виробники будпродукції можуть (за бажанням) вже публікувати всю характеристику своєї продукції.
Вважаємо, що це повинен бути один із принципів, який діє при сучасній відбудові, – відкритість та прозорість. Щоб можна було побачити, яка це продукція, де виготовляється і з якими характеристиками. Аби все можна було перевірити через механізм ринкового нагляду та механізми, напрацьовані Спілкою споживачів тощо. Щоб в Україні виготовлялися і використовувалися виключно якісні сучасні матеріали.
Нещодавно в парламенті ми заборонили використання азбесту. І сподіваємося, що питання неякісних шкідливих матеріалів при відбудові взагалі не стоятиме.
Якщо говорити про нові стандарти відбудови – одним із напрочуд важливих буде стандарт безпеки.
Сьогодні ми вимушені переглянути всю систему цивільного захисту і максимально використовувати споруди подвійного призначення (паркінги, підвальні й цокольні приміщення, будівлі спортивного призначення), щоб максимально захистити людей під час атак росії. Звісно, ми приділяємо велику увагу принципам безбарʼєрності та інклюзивності – для ЄС ці питання є нормою, а ми рухаємося в цьому напрямку не такими швидкими темпами, як хотілося б. Але євроінтеграційні процеси, які зараз проходять в Україні, допоможуть цим принципам стати реаліями якомога скоріше.
Як децентралізація «ліквідовує» корупцію
Коли кажуть про європейські правила, то розуміють: йдеться про відсутність корупції, гарні містобудівні рішення, енергозбереження, інклюзивність, тощо. А що у нас відбувається з кожним із цих з пунктів?
– У нас є страшний зовнішній ворог – росія, і не менш загрозливий внутрішній – корупція. Якщо говорити про будівельну галузь, то корупція завжди її супроводжувала. Тому один із перших законів мого авторства, який підтриманий Президентом Володимиром Зеленським як невідкладний – закон про створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Ми з командою вважаємо, що ті цифрові інструменти, які сьогодні запроваджуємо у сфері будівництва, дозволять мінімізувати ризики корупції.
За цей час ми створили:
- е-систему в сфері будівництва;
- е-реєстр пошкодженого та зруйнованого майна (зараз компенсації, що надаються громадянам, у яких пошкоджене чи зруйноване житло – нараховуються зі 100% використанням цифрових інструментів).
А ще у Лондоні команда Міністерства відновлення презентувала цифрову платформу DREAM, що розроблена за принципом «всі бачать все». Громади вноситимуть до неї інформацію про всі проєкти стосовно відбудови. DREAM інтегрується і в електронну систему ЄДЕССБ, і в реєстр пошкодженого/зруйнованого майна, і в Prozorro.
Тобто усі цифрові реєстри і новостворена платформа співпрацюють та обмінюються інформацією, щоб, з одного боку, максимально показати, що все прозоро і підзвітно, тому приховати якісь порушення буде вкрай важко. А з іншого – поєднати між собою всіх стейкхолдерів: громади з донорами, центральну виконавчу владу з місцевою, громадськість з органами місцевого самоврядування.
Відбудова та відновлення не за зачиненими дверима, а спільними зусиллями, коли кожен може долучитися та простежити вектор змін і розвитку, – це, на мою думку, вкрай важливо.
Другий напрям, де намагаємося активно рухатися – це зробити так, щоби послуги, які сьогодні надає держава, надавалися максимально без залучення чиновника. Прагнемо, щоб чиновники на різних рівнях – центральному, місцевому,– не втручалися в процеси у ручному режимі, а послуги надавалися автоматично. Вже є досвід надання різних послуг Через «Дію», коли не треба збирати довідки та стояти годинами в черзі під кабінетом.
Я чую дивну тезу, мовляв, цифровізація «вбиває» децентралізацію. Це хибне твердження. Цифровізація «вбиває» перш за все корупцію
І якщо в результаті децентралізації була децентралізована корупція, то цифровізація таку децентралізовану корупцію обов’язково знищить. Тому прагну, щоб на законодавчому рівні максимально працювали цифрові інструменти, а особливо це відбувалося у сфері будівництва і в контексті відновлення країни.
Про подальшу долю будівельного сміття від зруйнованих міст
Мушу наголосити на ще одному – на питанні «зеленого відновлення». Зокрема, що робити з будівельним сміттям, яке накопичилось на наших територіях. Наприклад, тільки у Бучанському районі маємо 2 млн т будівельного сміття (за попередніми підрахунками і тільки в житловому секторі). Якщо говорити про Харків та область – це десятки мільйонів тонн. Тому питання переробки будсміття, використання його в дорожньому господарстві/цивільному будівництві та вивчення найкращого досвіду різних країн – це для України надзавдання. І зараз ми повинні фокусуватися на цьому, шукати відповіді, як зробити перший крок до циркулярної економіки та «зеленого відновлення».
Якими мають бути нові принципи планування міст, будівель чи публічних просторів – також надзвичайний виклик сьогодні. Є багато прикладів, коли іноземні й українські архітектори починають працювати разом. Ці кейси ми скоро зможемо побачити на прикладі Миколаєва, Харкова та менших містечок і селищ. Нам дійсно важливо скористатися досвідом зарубіжних колег і застосувати їхні найкращі практики, щоб проектувати міста, де людям комфортно буде жити й працювати.