Що виникає у свідомості, коли згадуєш про школу? Образи однокласників миготять, думка зупиняється на учителях, точніше на учительках. У сучасних школах нашої країни зустріти вчителя у стінах школи – велика рідкість, усі шкільні предмети жінки викладають. Професійне свято називається День Вчителя. Швидше через те, що професії російською мовою мають чоловічий рід – учитель, лікар, бухгалтер, інженер… Патріархат залишив свої відбитки на формуванні мови російського народу.
Тепер жінка може мати майже будь-яку професію, за винятком особливо шкідливих робіт. Вчитель – найпопулярніша жіноча професія. У Росії її лише 17% вчителів – чоловіки, інші – вчительки.
Вчителі існували за всіх часів, крім первісно-общинного ладу. Вже в родових громадах були вчителі – старійшини, які передавали мудрість молодим. Вчителями були й жінки під час матріархату. Кого вони вчили? Дівчаток – зміну собі.
Вчитель спочатку (в ідеалі і зараз) був вихователем, провідником у життя. Підготовка до соціального життя, розвиток особистості – це головні завдання вчителя. «Найважливішим явищем у школі, найповчальнішим предметом, найживішим прикладом для учня є сам учитель» – сказав А. Дістервег.
Історична довідка доводить, що найуспішнішими та найвидатнішими вчителями виявлялися чоловіки. Хтось скаже, що це міф: чоловіки – найкращі кухарі, музиканти, художники та вчителі. З фактами не посперечаєшся. У радянські роки, особливо після Великої Вітчизняної у школі педагогами були лише чоловіки. Ці люди були часто контужені, вони не могли себе повноцінно реалізувати в роботах, пов'язаних із фізичною працею, тому йшли навчати до шкіл, щоб бути затребуваними для суспільства. Часто у них не було профільної педагогічної освіти, але вони знали, як навчати розуму.
Вчителем було почесно бути. У педагогічному інституті готували лише 4 роки. Далі – йди до школи та працюй з дітьми. Усі тебе поважають та люблять. У тебе важлива професія – бути наставником дітей, орієнтиром у житті, знання, які можеш їм дати, обов'язково відіграють роль у подальшій долі при виборі професії. Багатьох чоловіків приваблювало такий стан речей. Вчителям платили тоді також адекватно. Давали житло не одразу, але зрештою всі були забезпечені дахом над головою. Можна було з пошаною існувати у суспільстві.
Наразі вчителів-чоловіків у школах не залишилося. Прогодувати чоловікові, батькові, добувачу свою сім'ю на вчительську зарплату важко. Навіщо йти в учителя, коли є бізнес? Вчителі радянської школи пішли на пенсію. І таки щасливі ті учні, яких навчали педагоги-чоловіки. Це Вчителі з великої літери, справжні майстри своєї справи, вихователі, їхні уроки та настанови надрукувалися навіки в пам'яті учнів. Справжній учитель той, якого люблять учні всією душею, хоч би яким суворим він був.
Бути вчителем – це божественне покликання. Тому що праця вчителя – важка праця. Усі роботи, пов'язані з людьми, потребують великих зусиль, а діти – особливий випадок. Тому що вчитель робить безпосередній внесок у формування цілого ряду поколінь. Не можна сказати, що ми такі, якими нас зробили освітяни. Кожен сам собі вчитель. Впливають на нас авторитети: батьки, вчителі, однолітки. З менталітету нашого суспільства випливає, що чоловік має більший авторитет, ніж жінка. Висновок: вчитель-чоловік впливає на учнів сильніше, ніж вчитель-жінка. Наприклад, у Японії та Швейцарії 90% вчителів – чоловіки.
Очевидно, що дисципліну у класі підтримувати чоловікові легше, ніж жінці. Тут уже дзижчання мухи буде чути. І навіть у особливо важких випадках у класі, де є хуліган, обійдеться без криків на уроці та сліз у учительській.
Одне з найважливіших завдань вчителя – це зацікавити учня своїм предметом. «Поганий вчитель підносить істину, добрий вчить її знаходити». Така методика вимагає планування та підготовки до занять у рамках педагогіки, на це у вчительки не вистачає часу, тому що у самої семеро по лавках скачуть.
Вчителі, які змогли прищепити любов учням до свого предмета, кохані та шановані. Вони назавжди залишаться у пам'яті колег та учнів. Низький уклін усім Вчителям! Ми вас любимо за вашу самовіддану працю. Із Днем Вчителя!