Колишній суддя Денис Нев’ядомський поділився порадами щодо ідентифікації замовних кримінальних розслідувань, які застосовуються з метою тиску на підприємництво. Він виділив певні ознаки таких проваджень, зокрема зосередженість слідчих на здійсненні тиску, а не на збиранні доказів, накладення арештів на майно та зволікання з розслідуванням.
Підприємства нерідко вдаються до конкурентної боротьби та залучають до неї правоохоронні органи. За допомогою кримінальних розслідувань на замовлення недобросовісні учасники ринку усувають суперників та захоплюють ринкові позиції. УНН поцікавився у колишнього судді Дениса Нев’ядомського, як виявити замовні кримінальні справи.
Згідно зі словами Нев’ядомського, обізнаний адвокат здатен оперативно встановити, що кримінальне провадження має замовний характер. Головною рисою є концентрація слідчих не на отриманні доказів, а на здійсненні систематичного впливу на компанію та її співробітників.
Серед звичайних інструментів такого впливу Нев’ядомський відзначив накладення арештів на власність, зокрема обладнання, що зупиняє роботу підприємства.
Особливу увагу юрист акцентував на практиці частих викликів працівників на опитування, які застосовуються для психологічного впливу та створення атмосфери постійної напруженості всередині фірми.
Ще однією притаманною рисою замовних розслідувань колишній суддя назвав навмисне уповільнення слідства, щоб якомога довше слідчі зберігали контроль над кримінальним провадженням. Водночас часто у замовних розслідуваннях повідомлення про підозру фігурантам не надається, що не ініціює процесуальні терміни розслідування.
Досвідчений юрист матиме змогу визначити, чи є провадження замовним. Головні показники: зосередження слідчих на здійсненні тиску, а не збиранні доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як кінцева мета, припинення підприємницької діяльності шляхом вилучення устаткування, техніки (замість копіювання інформації), часті виклики працівників на допити для посилення напруги, розповсюдження відомостей про кримінальне розслідування через підконтрольні ЗМІ, зволікання у провадженні (максимально довго не передавати провадження до суду, щоб не віддавати контроль за ним суду), не вручення підозри (це не запускає встановлені строки розслідування, а у воєнний час справа під підозри може тривати безкінечно)
– зазначив Нев’ядомський.
У подібній ситуації, за словами юриста, власник підприємства, щодо якого ведеться замовне кримінальне розслідування, може усвідомити, з ким у нього протиріччя інтересів.
Замовні справи проти групи авіаційних компаній
Одним із наочних прикладів замовленого переслідування та впливу на підприємництво є провадження проти ряду авіаційних фірм. Як повідомляло раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних підприємств, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Офіційно слідство стосується нібито сприяння державі-агресору та привласнення активів. Провадження було ініційоване за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він повідомив про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, продовжує знаходитись у державній власності. При цьому за майже чотири роки розслідування жодних доказів, які б підтвердили ці заяви, виявлено не було.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ відносяться до компетенції СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків підприємств, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зірвання угод, у тому числі й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Варто зазначити, що аналогічні кримінальні провадження, відкриті за тими ж заявами ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях акцентують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили ретельний міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, у тому числі з країн НАТО. Компанія є одним із лідерів з експлуатації літаків “Антонов” та оператором найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою складовою українського авіаційного потенціалу. На підприємстві створено повний цикл технічного обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже відповідає найвищим міжнародним стандартам. Авіакомпанії групи систематично проходять перевірки та аудити ООН у рамках процедур відбору та нагляду за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради у 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для забезпечення функціонування економіки та забезпечення потреб населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна галузь – стратегічна ланка інфраструктури України, що має важливе значення як під час війни, так і після її завершення. Підприємства галузі підтримують та посилюють обороноздатність держави, поповнюють бюджет податками та забезпечують зайнятість як у власній галузі, так і в суміжних. Авіація є рушієм технологічного розвитку України, опираючись на інновації та унікальний досвід фахівців, накопичений роками професійного зростання.
Тиск на стратегічні українські підприємства через явно сумнівні та затягнуті кримінальні провадження – це не лише проблема окремого підприємництва. Це руйнування потенціалу секторів, які працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або параліч стратегічного українського підприємництва може бути вигідним державі-агресору і має розглядатися як фактор ризику, що потребує особливої уваги з боку державних органів.
У цій ситуації важливим є недопущення використання правоохоронної системи як засобу конкурентної боротьби: необхідні прозорість процесуальних рішень, повернення вилученого майна та техніки, дотримання термінів і належний судовий контроль. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист держави.