В Україні розкрили декілька резонансних медичних інцидентів, що похитнули віру в систему охорони здоров’я. Серед них – справа “ДоктораПі”, шахрайські дії з трансплантацією та обвинувачення лікарів медзакладу “Odrex” у невідповідному виконанні обов’язків.
Українська медична галузь тривалий час була закритим товариством, де внутрішні прорахунки приховували за латинськими термінами, а корпоративна етика цінувалася вище за законність. Проте з плином часу стали відомі імена, які трансформували образ лікаря з рятівника у фігуранта кримінальних новин. Дані випадки є не тільки переліком проступків, а й хронікою того, як амбіції, зажерливість та відчуття вседозволеності нищать найсвятіше – право людини на життя та чесність. Про найбільш відомі інциденти в медичній сфері, читайте в матеріалі УНН.
Хронологія погіршення іміджу лікаря в уявленні громадськості починається з особи майже легендарної – Андрія Слюсарчука, іменованого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна із захопленням спостерігала за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел та демонстрував дивовижні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні ефіри, йому аплодували в університетських залах, він отримував державні нагороди. Здавалося, країна отримала свого власного медичного обдарованого.
Проте за розкішним виглядом приховувалася пустка. Слідством було з’ясовано: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він робив складні оперативні втручання та “лікував” пацієнтів. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до загибелі двох пацієнтів: 50-річного чоловіка та трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, яка призвела до трагічних наслідків. Також у судовому рішенні були присутні шахрайство та фальсифікація документів.
Дана історія стала шоком не тільки через розмір обману, а через масштаб мовчання. Як система дозволила аферисту роками оперувати, виступати на державному рівні та формувати образ “суперлікаря”? Де були способи перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо деяких епізодів знову викликали хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних тонкощів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука соціум навчився задавати питання. Проте довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: нелегальна трансплантологія
Коли здавалося, що межа медичної етики вже досягнута, країну потряс інцидент у найбільш вразливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронні органи повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та ряду інших медичних працівників. Згідно з версією слідства, мова йшла про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.
Трансплантація це галузь, де хворий буквально живе від дзвінка до дзвінка. Де сім’ї дають згоду на посмертне донорство, вірячи, що система неупереджена. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після оголошення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично зупинила операції з посмертного донорства. Медики навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Галузь, яка роками виборювала довіру, опинилася в стані паралічу. Хворі, які чекали на серце чи нирку, стали заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкої медійної популярності цього випадку у свідомості українців знову з’явилися легенди про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні прізвища.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була уособленням фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до публічного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського бізнесмена та забудовника Аднана Ківана. Останні пів року життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці повідомили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. На даний момент справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також усунений з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на запис до скандального онколога можна за 2998 грн.
За відомостями Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні зазначено, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили відповідного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання хворому не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом переріс у сепсис. Крім того, слідство перевіряє інформацію щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема мова йде про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім другом сім’ї Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя робив Русакові цінні подарунки: квартиру з ремонтом та новий автомобіль Lexus. У той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як засіб торгівлі інвалідністю
Завершальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці виявили у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали прямо з вікон.
Згідно з версією слідства, мова йшла про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. У той час, як одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “відкошувати” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона перетворюється на засіб заробітку, руйнується не тільки медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у масовій свідомості образ лікаря як чиновника, що торгує рішеннями.
Чи можливе відновлення довіри до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – створюють складний і болісний портрет української медицини. У кожній з них є жертви: конкретні пацієнти, сім’ї, які втратили рідних, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли пацієнт заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. У той час, як суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на більш складне запитання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Адже медицина без довіри – це система без імунітету.