12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, започаткований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день відзначає пам’ять українців, які потерпали за свої переконання, зокрема в часи репресій 1972 року та нинішньої російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна відзначає День українського політв’язня. Ця традиція зародилася в 1975 році в Мордовських таборах за ініціативи В’ячеслава Чорновола, який закликав опиратися репресіям і жорстокості радянської влади. З того часу у цей день щороку згадують українців, які страждали за власні політичні погляди та бажання бути вільними.
Деталі
Саме у цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних святкувань почалася друга хвиля нищення української інтелігенції, що поклала край рухові шістдесятників. Того року протягом декількох днів у Києві та Львові було заарештовано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Подальша хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. Загалом же у 1972-1974 роках було проведено більше тисячі обшуків, затримано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні переконання.
Під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали встати на знак протесту проти арештів українських інтелектуалів, які відбулися влітку 1965 року. Під листом протесту поставили підписи 140 присутніх.
За прагнення свободи кремль жорстоко карав: майже всі отримали 7 років ув’язнення в таборах посиленого режиму та 5 років заслання – й виселення за межі України – в мордовію та пермську область росії, згодом у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим боявся найбільше, направляли до психіатричних лікарень.
В цілому боротьба радянського режиму з дисидентським рухом в Україні розпочалася ще в середині 50-х років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, поява руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Тільки за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було затримано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня в Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти затримали понад 20 представників української інтелігенції. Серед них – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традицію відзначення Дня українського політв’язня було започатковано в 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав чинити опір репресіям і жорстокості радянського режиму. Ідею підтримала утворена в 1976 році Українська гельсінська група, члени якої також досить швидко потрапили під репресії.
Сучасна російська влада переймає радянські методи боротьби з інакомислячими. Після початку російської агресії проти України у 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розпочався справжній терор проти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, вчиняти воєнні злочини, порушувати права та свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.