СБУ проводить спеціальну перевірку кандидата на пост очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, зважаючи на вірогідну шкоду державі. Раніше Зелінський гальмував використання транспортних літаків для потреб армії та узаконював документи підсанкційних російських компаній.
Служба безпеки України проводить спеціальну перевірку кандидата на посаду очільника Державіаслужби Ігоря Зелінського, в процесі якої візьме до уваги потенційну шкоду державі від такого призначення. Про це повідомили у Міністерстві розвитку громад та територій України у відповідь на запит УНН.
Нещодавно віцепрем’єр Олексій Кулеба подав на розгляд Кабінету Міністрів України кандидатуру Ігоря Зелінського на посаду глави Державіаслужби. Заступник віцепрем’єра – заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач пояснив журналістам, що відомство розглядало найкращого кандидата.
Спеціальна перевірка СБУ
“Щодо можливої шкоди інтересам держави у випадку ухвалення кадрових рішень відносно І. Зелінського інформуємо, що Служба безпеки України листом від 30.12.2025 № 8/3/2-1351 повідомила про врахування цього питання відповідними підрозділами СБУ під час здійснення службової діяльності та у разі виникнення передбачених законодавством підстав будуть здійснені вичерпні заходи реагування”, – йдеться у відповіді міністерства.
Разом з тим, у відомстві додали, що Національне агентство України з питань державної служби здійснювало оцінювання наслідків службової діяльності Зелінського на посаді заступника глави Державіаслужби у 2020-2024 роках. Згідно з висновками, наприклад, у грудні 2024 року його діяльність оцінювалася як “відмінна”, у той час, як роботу керівника Державіаслужби Олександра Більчука у 2024 році оцінили як “позитивну”.
Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка пов’язана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Варто відзначити, що ще у 2024 році Транспортне командування Збройних сил США USTRANSCOM визнало AAL Group Ltd непридатною для співпраці, вочевидь через зв’язок компанії з російською федерацією.
Рішення Зелінського, які вочевидь завдали шкоди державі
Зелінський був звільнений дещо раніше – у лютому 2025 року. Як повідомляв УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника глави Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого руйнування транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було більше 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилось лише два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти наголошують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, спрямовані на створення штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що явно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без зайвої паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно запевнив у відсутності перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Втім, вже через пів року, у грудні, він змінив свою думку, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок застосування літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім цього, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Незважаючи на це, Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів прибутку.
До того ж Зелінський знехтував тим фактом, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Такий контраст між формальними оцінками НАДС та фактичними наслідками управлінських рішень ставить нагальне питання про критерії оцінювання ефективності державних службовців в умовах війни. Якщо узаконення документів підсанкційних російських компаній, блокування використання транспортних літаків армією та втрата десятків бортів на користь країни-агресора кваліфікуються як “відмінна” робота, то яка діяльність взагалі може бути визнана неефективною чи шкідливою для держави?
Злочини проти інтересів держави
Опитані УНН експерти зазначають, що такі дії Зелінського могли завдати значної шкоди обороноздатності нашої держави і можуть розцінюватися як пособництво державі-агресору.
“Це не адміністративна відповідальність, а це дуже суворі і грубі порушення (прийняття рішень на основі документів підсанкційної російської компанії, що входить до складу ОПК росії – ред.), порушення чинного законодавства під час війни, оскільки вони стосуються саме структур, пов’язаних з державою-ворогом. І зрозуміло, що в першу чергу, я впевнений в тому, це функція Служби безпеки України. Бо те, що стосується зовнішніх відносин, для того є контррозвідка, для того є інші відділи… Відповідь одна тільки – це злочин проти держави Україна, якщо такі факти є. Ну, а тут мають допомагати ще й журналісти – давати розголос таким ситуаціям”, – зазначив експерт з питань безпеки Сергій Шабовта.
Водночас, юрист Дмитро Касьяненко зазначив, що описані дії Зелінського можна кваліфікувати як пособництво державі-агресору, що належить до підслідності СБУ.
“Регулятор не має права видавати дозвільні документи, сертифікати чи інші акти, якщо їх підставою є рішення або висновки російських компаній, що перебувають під санкціями. Санкційний режим означає повну заборону будь-якої прямої чи опосередкованої співпраці, у тому числі через документи, експертизи або “технічні обґрунтування”. Видача дозволу в такій ситуації фактично легалізує вплив підсанкційного суб’єкта через державний орган України. Якщо такі дозволи видані, це дає підстави говорити про обхід санкцій і продовження фактичної взаємодії з рф”, – пояснив адвокат Дмитро Касьяненко.
У сукупності оприлюднені факти та офіційні відповіді органів влади вказують на те, що питання можливого призначення Ігоря Зелінського головою Державіаслужби виходить далеко за межі звичайного кадрового рішення. Йдеться про системні управлінські дії, які в умовах війни могли мати прямі негативні наслідки для обороноздатності, економічних інтересів і санкційної політики України. Це в свою чергу створює серйозні ризики для національної безпеки у випадку призначення такої людини керівником авіарегулятора, що має доступ до чутливої інформації. У цій ситуації відповідальність держави полягає не лише у реагуванні постфактум, а у недопущенні кадрових рішень, які можуть знову завдати шкоди стратегічним інтересам України.