Аналітики застерігають про ймовірну загрозу російського нападу на Бортницьку очисну станцію, що може викликати збій функціонування каналізаційної мережі, шкоду екології та збільшення небезпеки епідемій у Києві. Альтернативні варіанти на даний момент відсутні, і вихід з ладу станції викличе всеосяжний параліч для міста.
Нещодавно у засобах масової інформації та соціальних мережах виникли застереження щодо можливості загрози від російських військових для Бортницької станції аерування (БСА), яка забезпечує очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів області. У випадку її припинення роботи, столиця може зіткнутися з несправністю функціонування каналізаційної системи, забрудненням навколишнього середовища та ростом санітарно-епідеміологічних ризиків, застерігають експерти.
Чи переросте вірогідна ракетно-дронова атака на БСА в “каналізаційний крах” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області, розбиралися журналісти УНН.
Атака на Бортницьку станцію аерування: яка інформація з’явилася у соціальних мережах
Кілька днів тому велика кількість Telegram-каналів повідомила про те, що росія нібито планує здійснити напад на Бортницьку станцію аерування — основні каналізаційні очисні конструкції Києва, які розташовані в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто місцеві перебої, а гуманітарну та екологічну катастрофу на загальнодержавному рівні.
Столична станція аерування: що про неї слід знати
Бортницька станція аерування (БСА) — унікальний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її запланована продуктивність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний приплив в останні роки менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і територіальних громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та околиці на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на кілька годин знижує ефективність обробки, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години і може викликати неприємні запахи; після відновлення живлення робота стабілізується за 12–48 годин. Тривале знеструмлення на добу і більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро і може призвести до обмежень водопостачання, затоплень і санітарних загроз.
Фізичні руйнування насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення зменшують продуктивність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший сценарій — аварія на мулових полях з розливом осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Чому саме Бортницька станція — критично важлива точка для всього мегаполісу і чому замінити її тимчасовими рішеннями на кшталт біотуалетів на даний момент нереально, УНН ексклюзивно поспілкувався з головою Спілки споживачів комунальних послуг Олегом Попенком.
Бортницька станція як “точка відмови” для Києва
Головна думка експерта наступна: у Києва фактично немає альтернативної схеми утилізації стоків. Якщо станція припиняє функціонувати, місто отримує колапс не локально, а відразу системно: житловий фонд, підприємства, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть паралізовані.
“Практично місто на 80 – 90% стане непридатним для життя. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті функціонувати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– передбачає експерт.
І роз’яснює: критична інфраструктура діє до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який критичний збій створює ланцюгову реакцію, що стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає альтернативи Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На запитання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно звести таку ж саму станцію аерування в місті. Тобто це не історія про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура розробляється десятиліттями, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування коштує грошей вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток в режимі реального часу.
Пошкодження столичної станції аерування: екологічний вимір інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки збройними силами рф важко передбачити, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
В першу чергу через те, що наповнення каналізаційних труб в такому випадку або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго і дорого ліквідувати. І мегаполіс без очищення швидко порине в санітарну кризу.
Окремо експерт підкреслює фактор енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І прокачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто ризик не тільки в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні ризики: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш вразливі ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, знаходяться в санітарно-епідеміологічній площині. Співрозмовник УНН відсилає за деталями до медиків і Держпродспоживслужби, але основний висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, і з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика вірогідність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не врятують киян, якщо зупиниться станція аерування
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже звучали ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але Олег Попенко різко критикує такі ініціативи як нежиттєздатні.
В першу чергу користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигідна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигідна яма не рятує
– переконує експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) пристосована для використання до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці на даний час постійно і тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального колапсу, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути місцевим тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерування залишається критично важливим об’єктом для роботи каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У разі її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з масштабними перебоями у водовідведенні, забрудненням навколишнього середовища та підвищенням санітарно-епідеміологічних ризиків. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та ризиками для тепла; критичні об’єкти функціонують на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує допомогу від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зими.