У парламенті працюють над поновленням публічних конкурсів на державні посади, які були припинені через військовий стан. Це питання важливе для отримання 50 млрд євро від ЄС та уникнення корупційних дій.
Тема публічних конкурсів на державні посади в Україні знову опинилася в центрі уваги – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, але і через низку гучних кадрових рішень у стратегічних відомствах. До сьогодні спосіб призначення керівництва держорганів лишається несистемним: замість загального стандарту відкритості влада часто вдається до окремих “перезавантажень” певних структур, пише УНН.
У зв’язку з військовим станом, оголошеним через широкомасштабне вторгнення росії в Україну, обов’язковість проведення публічних конкурсів на державні посади відсутня. Його відмінили на початку повномасштабної війни в цілях безпеки. Однак шанс на прозорі призначення лишається – конкурси законом не заборонені та в кожному випадку приймається індивідуальне рішення.
Такий підхід створює небезпечний приклад, коли конкурс як спосіб очищення та перезавантаження існує, але тільки там, де вже трапився репутаційний або корупційний провал.
Окремі рішення замість системної моделі
Як пояснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкового проведення конкурсів немає, а зміни відбуваються уривками.
Наприклад, зі слів народної депутатки, конкурси призначають у випадках гучних скандалів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи обранням керівництва Державної митної служби. Також за її інформацією зараз розглядається можливість оголошення конкурсу з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
Разом з тим, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення публічних відборів на керівні посади в держорганах залишається нагальною.
Я вважаю, що вона нагальна була, є і буде. І не потрібно було зупиняти ці конкурси, хоча я розумію, що конкурси також мають свої недоліки, і їх достатньо багато. От як стало відомо, що невелика кількість подалася на конкурс голови митної служби, і не факт, що подаються ті, які гідні цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” проходять ці всі конкурсні змагання, наскільки детально кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Поновлення конкурсів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН пояснила, що поступове поновлення конкурсів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, виконання якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
За її словами, профільний комітет зараз працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо поновлення проведення конкурсів та вдосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент зміг його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ встановлює чіткі терміни для поновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і граничні терміни перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що поновлення публічних конкурсів на посади в держслужбі стане запобіжним заходом корупції. “Тому що за такої умови стає менше місця для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на відбір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підняття професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через конкурс
Як писав раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без конкурсу, очевидно розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обовʼязковим.
Минулий керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Посадовець проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Крім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Проте вже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Крім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто відзначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Вочевидь, що публічні конкурси на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобовʼязань в межах Ukraine Facility Plan і повернення публічних відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професіоналізму керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже зараз може призначати конкурси на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.