class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
Фінансовий стан банківського сектору у другому кварталі залежатиме в першу чергу від загальних економічних показників, а також від дій Національного банку, спрямованих на стабілізацію гривні та підтримку балансу на валютному ринку.
Це повідомив Сергій Мамедов, який обіймає посаду віцепрезидента Асоціації українських банків та голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
За оцінкою банкіра, наступний квартал може виявитися непростим не лише через загальну невизначеність, спричинену воєнними діями. Значущим зовнішнім фактором залишиться ситуація на Близькому Сході, оскільки нове загострення конфлікту вже впливає на вартість енергоносіїв. Особливо це стосується пального, підвищення цін на яке традиційно спричиняє загальне зростання вартості товарів та послуг в Україні, оскільки автоматично збільшує транспортні витрати, витрати на виробництво та суттєво впливає на вартість багатьох сервісів. Стосовно інфляції, він висловив думку, що завдяки своєчасним корективам у монетарній політиці НБУ, вдасться дещо уповільнити темпи зростання цін.
Банкір відзначив, що з початку березня, у зв’язку із суттєвим подорожчанням пального, інфляційний тиск значно посилився. Так, протягом березня вартість бензину А-95 зросла приблизно на 14%, тоді як дизельне пальне подорожчало більш ніж на 36%. Саме тому він не виключає можливості, що вже у квітні монетарний комітет НБУ може підвищити облікову ставку до 16%. Такий крок матиме на меті не лише стримати ціновий тиск, але й стати вагомим запобіжником подальшій девальвації гривні. За його розрахунками, у другому кварталі сукупний рівень інфляції не перевищить 1,8-2%, що дозволить зберегти річний показник у межах 8-8,5%. Він також нагадав, що у другому кварталі 2025 року споживчі ціни загалом зросли на 2,8%: у квітні — на 0,7%, у травні — на 1,3%, а в червні — на 0,8%.
“Залежно від внутрішньоекономічних та геополітичних факторів, період з квітня по червень включно очікується як пік інфляційної напруги. Якщо торік основними причинами прискорення інфляції були зростання цін на сировинні продукти, збільшення попиту на харчові товари, а також вплив вартості пально-мастильних матеріалів на споживчі ціни, то цього року основна увага буде зосереджена саме на вартості пального, адже його суттєве здорожчання майже миттєво відбилося на загальному рівні цін”, — повідомив Сергій Мамедов.
Водночас він наголосив, що навіть якщо міжнародна ситуація дещо стабілізується, ціни на пальне найближчими місяцями, ймовірно, залишатимуться на високому рівні. Це пов’язано з тим, що інерція економічної та геополітичної невизначеності нікуди не зникне.
“Певною мірою це можна розглядати як “сигнал” про те, що економічна ситуація в Україні обов’язково буде враховувати не лише внутрішні складні умови, а й зовнішні обставини. Високі ціни неминуче впливають на вартість продуктів харчування, логістику тощо — це загальновідомий факт”, — зазначив Сергій Мамедов.
Ще одним важливим фактором, що впливатиме на стан економіки, на його думку, є подальша міжнародна фінансова допомога в обсягах, достатніх для покриття видатків бюджету воєнного часу. Він нагадав, що в державному бюджеті на 2026 рік потреба у зовнішній підтримці оцінена у 2,079 трлн грн, або близько $52 млрд. Водночас одним із ключових джерел такої підтримки має стати кредит від Європейського Союзу на 2026–2027 роки обсягом 90 млрд євро. Однак, попри політичне рішення ЄС, цей кредит фактично залишається заблокованим через позицію Угорщини, що створює додаткову невизначеність для бюджетного планування.
“Для України критично важливо, щоб міжнародна фінансова підтримка надходила стабільно, передбачувано і в повному обсязі, адже від цього значною мірою залежить макрофінансова стабільність держави, стабільність курсу національної валюти та спроможність уряду своєчасно виконувати всі пріоритетні бюджетні зобов’язання”, — наголосив Сергій Мамедов.
Щодо програм депозитів та кредитування, то, на думку банкіра, банки продовжать орієнтуватися на рівень облікової ставки, яка фактично визначає вартість грошей на ринку. Водночас, стратегічно, Національний банк, імовірно, шукатиме баланс між стимулюванням депозитів, що зменшує тиск на валютний ринок, та необхідністю підтримки кредитування економіки.
Можливе підвищення облікової ставки до 16% позначиться і на ставці за 3-місячними депозитними сертифікатами, яка може зрости до 19,5%. Саме ця ставка стане одним із основних орієнтирів для формування депозитної політики комерційними банками. Очікується, що середні ставки, залежно від терміну вкладення коштів, можуть збільшитися до 14,5–15,5%, а максимальні пропозиції можуть знову перевищити позначку у 17% річних.
З посиланням на дані Національного банку України, він нагадав, що у лютому гривневі депозити фізичних осіб зросли на 1,2% — приблизно на 4,1 млрд грн — і досягли майже 350 млрд грн. З цієї суми майже 70% становлять депозити у гривні, що може свідчити про достатній рівень довіри громадян саме до гривневих вкладів як інструменту збереження коштів.
Незважаючи на очікування складних економічних місяців, банкір радить звернути увагу на гривневі вклади, особливо терміном на 6–9 місяців та на 1 рік. За його словами, саме такі депозити дозволять громадянам отримати оптимальний дохід, який суттєво перевищуватиме прогнозовану інфляцію.
“За попередніми оцінками, гривневі вклади не тільки зможуть проіндексувати заощадження громадян, а й дозволять отримати пасивний прибуток на рівні 3–4%”, — повідомив Сергій Мамедов.
Щодо кредитування, то, на думку банкіра, комерційні банки зосередяться насамперед на збереженні поточного рівня ставок, одночасно активніше розвиваючи партнерські програми з виробниками та постачальниками основних засобів ведення бізнесу. Він нагадав, що в структурі кредитування такі програми вже становлять близько 60–65% від загальної кількості кредитів. Їхня “ідеологія” полягає в тому, що ставки за ними на 1–2 відсоткових пункти нижчі за середньоринкові.
“Звісно, прискорення інфляції — це завжди виклик, особливо для кредитування. Адже на даний момент український бізнес в умовах війни та повної невизначеності майже не в змозі “витримати” ставки, вищі за 20–22% річних. Саме тому банки будуть більш активно шукати взаємовигідне партнерство з виробниками та постачальниками комерційного транспорту, верстатів та іншого обладнання для бізнесу, щоб запропонувати ставки, які не перевищать 17–18% річних”, — вважає він.
Окремим стимулом для розвитку кредитування стане ефективна реалізація низки державних програм, таких як “єОселя”, а також програм енергоефективності для домогосподарств, малого та середнього бізнесу й ОСББ, які надають можливість отримати беззаставні кредити під 0% на перший рік позики.
“Державні кредитні програми, з одного боку, сприяють розвитку кредитування, оскільки держава бере на себе значну частину кредитного навантаження, а з іншого — це можливість задовольнити нагальні потреби громадян незалежно від ситуативних економічних обставин. Саме тому у другому кварталі кредитування буде підтримуватися як партнерськими програмами банків і виробників основних засобів ведення бізнесу, так і державними кредитними програмами”, — підкреслив Сергій Мамедов.
На думку банкіра, у другому кварталі ситуація на валютному ринку в стратегічному вимірі залишатиметься переважно передбачуваною, а коливання курсу не стануть несподіванкою для громадян. Насамперед, як стверджує експерт, завдяки чинному режиму “керованої гнучкості” Національний банк, як ключовий гравець на валютному ринку, зможе ефективно протидіяти будь-яким перекосам у бік підвищення попиту. Зокрема, може бути активно застосований механізм валютних інтервенцій, обсяг яких становитиме близько $3–3,5 млрд на місяць.
Водночас, на його думку, насичення ринку валютою залежатиме перш за все від поточних загроз для стабільності курсу, рівня поточної інфляції, а також від обсягів міжнародних резервів.
“Вже зараз можна констатувати, що валютний ринок відчуватиме тиск економічних та геополітичних обставин, які майже завжди призводять до збільшення попиту на валюту. Однак не варто очікувати, що курсові показники раптово зростуть або так само стрімко впадуть. Національний банк уважно відстежуватиме ситуацію та буде готовий діяти відповідно до обставин”, — підкреслив Сергій Мамедов.
Він припускає, що з квітня по червень включно гривня може дещо ослабнути в межах 3,2–4%, що можна буде пояснити нестабільністю цін на енергоносії та пов’язаними з цим процесами в економіці. За його прогнозом, протягом другого кварталу офіційний курс долара коливатиметься в діапазоні 44–45,5 грн, а євро — в межах 51–52,5 грн.
Експерт радить громадянам, за можливості, утриматися від панічної скупки валюти. По-перше, дефіциту готівки немає. По-друге, з огляду на дохідність, гривневі депозити можуть стати гідною альтернативою валютним заощадженням. І, по-третє, на піку курсових коливань ризик втратити частину вкладених коштів значно зростає: втрати на курсовій різниці можуть сягати до 5% від витраченого еквівалента, адже курс купівлі завжди вищий за курс продажу.
“В Україні діє режим “керованої гнучкості”, який в умовах війни є оптимальним, оскільки він нівелює будь-які прояви ажіотажу та спрямований на досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. Однак, не варто забувати, що курсом валют неможливо компенсувати загальні економічні тренди. Тому курсова ситуація розвиватиметься невідривно від економіки. Тобто Національний банк не буде тримати курс штучно, не приховуючи вплив цінового тиску. Однак не варто й очікувати, що регулятор повністю відпустить ринок, а курсові показники стануть неконтрольованими. Разом з тим, активний розвиток депозитів, дохідність яких з лишком покриватиме інфляцію, дозволить “приборкати” можливий валютний ажіотаж. Довіра до гривні — ось що зараз є важливим для економічного прогресу”, — підсумував Сергій Мамедов.
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (ГЛОБУС БАНК) засновано у 2007 році.
Станом на квітень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що забезпечує роботу в умовах відсутності електропостачання.
ГЛОБУС БАНК підтверджено найвищий кредитний рейтинг за національною шкалою на рівні uaAAA, а також рейтинг депозитів на рівні ua2+ за шкалою рейтингового агентства "Експерт-Рейтинг".
Пріоритетними напрямками діяльності банку є фінансування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, а також кредитування малого та середнього бізнесу.
ГЛОБУС БАНК є акредитованим партнером низки державних програм: державної іпотечної програми “єОселя”, програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу “5-7-9”, “Доступний факторинг”, “Доступний фінансовий лізинг 5-7-9”, “Енергонезалежність фізичних осіб – власників домогосподарств”.
Банк співпрацює з ДУ “Фонд енергоефективності” за програмами кредитування ОСББ та ЖБК “Енергодім” та “ГрінДІМ”.
Банк є учасником державної програми “Національний кешбек”.
25 червня 2024 року ГЛОБУС БАНК увійшов до числа 17 найбільших українських банків, які підписали Меморандум про кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури.
Голова правління ГЛОБУС БАНКУ Сергій Мамедов є віцепрезидентом Конфедерації будівельників України та віцепрезидентом Асоціації українських банків.
Дата: 13.04.2026