Чоловік і жінка Фото: Інформатор
Українки недоотримують доходи ще до початку діалогу з працедавцем. Дані статистики заробітних плат від Держстату зафіксували, що у перші три місяці 2026 року середній заробіток чоловіків становив 33 798 грн, тоді як жінок — лише 24 791 грн, а розбіжність досягла 9 007 грн, або близько 27%. Проблема нерідко закладається самими шукачками роботи ще на етапі формування резюме.
Аналітики порталу robota.ua провели дослідження понад 1,15 мільйона показників заробітних плат із вакансій, резюме та анкет користувачів сервісу “Прозора робота” за перше півріччя 2026 року. Аналіз охопив 864 посади та понад 3 700 населених пунктів. Результат виявився однозначним: чоловіки в середньому зазначають у резюме бажану зарплату 30 000 грн, тоді як жінки — 20 000 грн. Різниця становить 10 000 грн, і ця різниця виникає ще до будь-яких переговорів із роботодавцем.
Таблиця robota.ua
Дослідження виявило картину по галузях. Розрив відрізняється у різних сферах:
- IT та технології — найсуттєвіший розрив: жінки очікують у середньому 37 537 грн, чоловіки — 49 096 грн (різниця понад 11 500 грн).
- Медицина та фармацевтика — жінки (10 136 резюме) очікують 20 000 грн, чоловіки — 25 000 грн.
- Топменеджмент — жінки-керівниці зазначають медіанну заробітну плату 61 320 грн, чоловіки на аналогічних посадах — 70 000 грн.
- Бухгалтерія — попри домінування жінок (12 966 резюме проти 2 037 чоловічих), очікування заробітної плати обох статей збігаються.
- HR, юриспруденція, спорт та краса — гендерного розриву в очікуваннях практично не виявлено.
Занижена цифра у резюме обернулася меншим доходом назавжди
Графа “бажана зарплата” в резюме часто стає відправною точкою для перемовин із роботодавцем. Якщо кандидат від самого початку називає нижчу суму, це може вплинути не лише на першу пропозицію, а й на подальше зростання доходу. Недооцінка себе у резюме — це не просто психологічна особливість, а фінансовий ризик на роки вперед.
Гендерний дисбаланс в оплаті праці існує практично в усіх секторах економіки. Близько 24% цього розриву пов’язане з тим, що жінки надмірно представлені у відносно низькооплачуваних сферах — освіті, охороні здоров’я та догляді. Проте дані robota.ua свідчать: навіть у традиційно “жіночих” галузях, де позиції порівнянні, різниця в очікуваннях зберігається.
У першому кварталі 2026 року середня заробітна плата жінок становила 24 731 грн проти 33 798 грн у чоловіків. Хоча зарплати жінок зростали швидше (+11,3% проти +10,5%), у гривневому вимірі розбіжність за квартал збільшилася ще на 700 грн. Це означає, що навіть вищий темп зростання не компенсує абсолютного відставання.
Найбільший розрив зафіксовано у сферах мистецтва (47%), фінансів (39%) та ІТ (38%). У KSE зазначили, що в цих галузях висока залученість жінок. Вирішальним є те, хто саме обіймає найбільш оплачувані й керівні посади.
Для порівняння: середній гендерний розрив в оплаті праці в країнах Євросоюзу становить близько 13%. Україна з показником 27% значно перевищує цей рівень. Уряд прийняв Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року, мета якої — досягти скорочення розриву до 13,6%.
Нерівність у доходах стала ширшою проблемою ринку праці
Дослідження robota.ua показують тенденцію, яку фіксують і роботодавці. Більшість компаній не бачать різниці у зарплатних очікуваннях чоловіків та жінок. Лише кожна п’ята організація констатує гендерну нерівність у побажаннях розміру окладів — проблема часто залишається непоміченою на рівні HR-процесів.
“Жіночі” категорії — це часто низькооплачувана праця (вчительки, медичні сестри тощо), натомість “чоловічі” — висококваліфікований топменеджмент і робітничі спеціальності. Щоб уникнути заниженого старту, перед заповненням резюме рекомендують спочатку вивчити актуальний рівень зарплат у своїй професії. Об’єктивна оцінка власного досвіду та навичок допоможе назвати адекватну суму.
Що варто знати про зарплатну нерівність в Україні
Проблема заниженої самооцінки жінок на ринку праці має глибші психологічні та соціальні корені. Суспільні стереотипи, як пояснювали аналітики у матеріалі про причини нижчих зарплатних очікувань у жінок, формують занижену планку ще з раннього віку. Це призводить до того, що навіть висококваліфіковані фахівчині оцінюють себе скромніше за чоловіків із подібним досвідом. Розуміння цього механізму — перший крок до усвідомленої зміни поведінки під час пошуку роботи.
Водночас ринок праці пропонує жінкам реальні можливості для збільшення доходу. Матеріал про традиційно чоловічі спеціальності з високими зарплатами зафіксував зростаючий попит на жінок у технічних та робітничих галузях. Свідоме освоєння нових напрямків та адекватна самооцінка здатні суттєво скоротити цей розрив.