Штрафи Держпраці за недотримання трудового законодавства у 2026 році
В Україні з 1 січня 2026 року розміри грошових санкцій за недотримання норм трудового законодавства змінились. Обсяг кожного штрафу прив’язаний до найменшої зарплати, яка на вказану дату складає 8 647 гривень. Обсяг стягнення залежить від характеру проступку та факту його повторення, та може варіюватися від однієї до тридцяти найменших заробітних плат. Про це проінформували у Федерації роботодавців ЖКГ України.
Штрафи накладаються Державною службою України з питань праці згідно зі ст. 265 КЗпП та порядком, затвердженим постановою КМУ №509 від 17.07.2013 року. При розрахунку використовується розмір МЗП, дійсний на момент встановлення проступку.
Головні типи порушень і суми штрафів
- Праця без належного оформлення. Сюди належать: фактичний допуск до роботи без трудового договору; оформлення неповного робочого часу при фактичній роботі на повний день; використання угоди з нефіксованим робочим часом у випадку постійного навантаження; виплата зарплати «в конверті» без сплати ЄСВ та податків. Штраф: 10 МЗП (86 470 гривень) за кожного працівника; застереження для юридичних осіб та ФОП — платників єдиного податку 1–3 груп. Повторний проступок (впродовж 2 років): 30 МЗП (259 410 гривень) за кожного не оформленого працівника.
- Прострочення зарплати більше ніж на місяць або виплата не в повному обсязі. Штраф: 3 МЗП (25 941 гривні).
- Недотримання мінімальних державних гарантій з оплати праці. Штраф: 2 МЗП (17 294 гривень) за кожного працівника.
- Недотримання гарантій та переваг для мобілізованих працівників. Штраф: 4 МЗП (34 588 гривень) за кожного працівника; для єдинників 1–3 груп — застереження.
- Недопуск інспекторів Держпраці до інспекції. У разі звичайного недопуску: 3 МЗП (25 941 гривні). Якщо перешкода стосується інспекції фактів не оформленої праці: 16 МЗП (138 352 гривень).
- Перевищення дозволеної кількості угод з нефіксованим робочим часом або невірний облік робочого часу. Штраф: 3 МЗП (25 941 гривні) за кожного працівника.
- Інші недотримання трудового законодавства. Штраф: 1 МЗП (8 647 гривень) за кожен випадок. Повторне впродовж року: 2 МЗП (17 294 гривень).
Штрафи накладаються у встановленому Урядом порядку. Якщо суб’єкт господарювання сплачує 50% суми штрафу протягом 10 банківських днів з моменту отримання постанови, зобов’язання вважається виконаним. В той же час, це не звільняє від потреби повністю усунути недотримання. Гіг-контракти, укладені відповідно до Закону «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», не розглядаються як праця без оформлення трудових відносин та не тягнуть за собою санкцій за ст. 265 КЗпП.
Куди скаржитися, якщо роботодавець затримує зарплату
- Державна служба України з питань праці (Держпраці). Це головний орган, котрий реально штрафує роботодавців за затримку зарплати. Як подати скаргу: онлайн (найшвидше): сайт dsp.gov.ua → розділ «Звернення громадян» → електронна форма. Рекомендація: додавайте скриншоти переписки з роботодавцем, виписки з рахунку, трудовий договір.
- Профспілка (якщо є на підприємстві). Якщо на вашому підприємстві працює профспілка — це найбільш швидкий та дієвий спосіб. Вони можуть звернутися до Держпраці від імені колективу, а також вимагати компенсацію 3% за кожний день затримки (ст. 236 КЗпП).
- Суд (якщо потрібні кошти + компенсація). Позовна заява про стягнення заборгованості з зарплати + пеня 3% за кожний день затримки + моральна шкода. Строк позовної давності — 1 рік з дня, коли зарплата повинна бути виплачена. Державне мито — не сплачується (звільнені від сплати). Можливо подати позов онлайн через «Електронний суд» (e-court.gov.ua).
- Пенсійний фонд (якщо затримка зарплати впливає на стаж). Якщо роботодавець не сплачує ЄСВ — це також є підставою для звернення до Держпраці та ПФУ (для фіксації стажу).
- Національна поліція (якщо є ознаки злочину). Якщо затримка більше ніж 1 місяць і сума перевищує 3 найменші зарплати — це може бути ст. 175 КК України (невиплата зарплати). Заява до поліції за місцем роботи або проживання.