Київ переживає часи нестійкого енергопостачання та ймовірних небезпек для теплопостачання; ключові об’єкти функціонують завдяки генераторам, але житлові масиви не мають забезпечення. Місто одержує допомогу від міжнародних партнерів, але існують проблеми з інфраструктурою та підготовкою до холодів.
Київ проживає зиму в умовах непевного забезпечення електроенергією та неоднакових ризиків для обігріву: місто утримує важливі об’єкти завдяки генераторам та пересувним тепловим пристроям, але для житлових секторів запевнень у стабільності немає. Найбільш уразливі місця — трансформаторна інфраструктура, залежність багатоповерхівок від насосів і стан внутрішніх мереж будівель, а також перепони, що стримують розвиток децентралізованої генерації.
З початку року російські війська здійснюють по Києву масовані ракетно-дронові атаки, ціль яких — зруйнувати енергетичну систему столиці та зробити мегаполіс непридатним для проживання принаймні в холодний період року.
Тільки після однієї такої атаки 24 січня за інформацією від мера Києва Віталія Кличка майже 6 тисяч багатоповерхових будинків опинилися без обігріву.
Більшість із них ті, які вже двічі підключали або пробували підключити до теплопостачання після обстрілів 9-го та 20- січня. Також проблеми з водопостачанням на лівому березі та частково на правому
– зазначив Кличко.
За його словами, найважча ситуація склалася для мешканців мікрорайону Троєщина.
Аналітик і експерт Олексій Кущ, говорячи про ситуацію в столиці, зауважує відкрито: локально на Позняках (мікрорайон у Дарницькому районі столиці, — ред.) з електроенергією та обігрівом складається критична ситуація. Причому по секторах забудови.
Наприклад, будинок на (вулиці, — ред.)Пчілки 2, в який влітку (влучив БПЛА, — ред.). У цьому будинку і ще в деяких навколо (найбільш тривалі, — ред.) відключення. Будинок фактично холоне і всім все одно
– зазначає він.
У соцмережах кияни теж пишуть про тяжкі побутові умови. У певних будинках по декілька діб немає світла. Проблеми з постачанням води, адже через відсутність електроенергії помпи не подають воду до багатоповерхівок. У квартирах містян — низькі температури, оскільки не функціонує обігрів. У поєднанні з морозами двох останніх тижнів це призвело до того, що у будинках почали лопатися труби та батареї. Житла людей затоплює водою.
Столиці намагаються допомогти:
- від Польщі місту надали 130 генераторів, загальною потужністю 2 376 кВт. Кошти на техніку збирали польські волонтери. За 10 днів поляки здали 8 млн злотих (майже 2 млн євро);
- бельгійське федеральне агентство розвитку “Enabel” передало 22 мобільні котельні та три генератори ( на Київ, Одесу й Фастів) потужністю 200 та 40 кВт;
- чеська організація Post Bellum також закупила для потреб міста генератор. А ГО Bevar Ukraine (Данія) передала промислові джерела безперебійного живлення (100 та 80 кВт) та генератор 22 кВт для столичної лікарні.
Крім того, у прокуратурі Києва зараз триває 12 кримінальних проваджень, у рамках яких, зокрема, перевіряють, наскільки належним чином у місті забезпечували захист об’єктів критичної інфраструктури.
Зокрема, слідче управління ГУ Нацполіції в Києві під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури розслідує провадження, відкрите 15 січня 2026 року за ч. 2 ст. 367 КК України. Воно стосується імовірної службової халатності посадових осіб виконавчого органу Київради (КМДА), її структурних підрозділів і підпорядкованих підприємств у 2022–2025 роках під час підготовки роботи та захисту критичної інфраструктури столиці, зокрема під час проведення публічних закупівель. Мета цих дій мала полягати у протидії негативним наслідкам ушкоджень критичних об’єктів в умовах повномасштабної агресії РФ.
Окремо Печерське управління поліції під процесуальним керівництвом Печерської окружної прокуратури Києва розслідує ще одне провадження (також від 15 січня 2026 року) за ч. 4 ст. 191 КК України. У ньому йдеться про можливе завищення вартості закупівлі когенераційних установок і робіт з їх підключення, які у 2024–2025 роках проводили комунальні підприємства зі сфери управління КМДА.
Також ще у 10 провадженнях, які ведуть територіальні підрозділи поліції під керівництвом окружних прокуратур, перевіряють дії посадовців комунальних підприємств, керуючих компаній та районних у Києві держадміністрацій щодо підготовки до зими. Йдеться, зокрема, про утримання доріг і тротуарів в осінньо-зимовий період 2025–2026 років та готовність міста до тривалих відключень електроенергії й теплопостачання.
УНН розбиралися разом із експертом чи допоможе все це врятувати Київ та з якими проблемами зіткнуться містяни у найближчому майбутньому.
Тепло на межі, світло — на паузі: з чим кияни входять у завершення зими
Директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко, який надав редакції ексклюзивний коментар, говорить: ризики для тепла й електрики визначаються не так комфортом, як базовою життєздатністю міста.
Ситуація вкрай небезпечна, адже ключові джерела тепла працюють не на повну силу, а тривалість відключень електроенергії збільшується
– говорить він.
Найбільш відчутна проблема для міста зараз — це обігрів. За словами співрозмовника, УНН, ТЕС-5 і ТЕС-6, працюють далеко не на повну міць. Саме це формує головну лінію напруги: “половина Києва забезпечена обігрівом, половина в дуже небезпечній зоні, якщо м’яко так виразитися”.
Однак паралельно Київ намагається покладатися на існуючі запасні джерела. Олександр Сергієнко нагадує:
“У (місті, – ред.) близько 180 котелень, в них 12 районного масштабу потужністю понад 80 мегаватт, а також багато котелень при школах, при заводах, при якихось підприємствах. Зокрема, й медичних. У лікарнях багато таких котелень є, щоб (вони, — ред.) були незалежні від міста”.
Окремий інструмент подолання кризи — пересувні рішення.
Київ, як зауважує експерт, має 69 пересувних теплових станцій, які можна підключати в те місце, де в цьому назріває необхідність.
Він наводить приклад оперативного посилення після ударів.
10-го числа, наприклад, після атаки 9-го, вже наступного дня Київ заживив 13 мобільних теплових котелень… на трошки менше 12 лікарень. Тобто опорні київські лікарні забезпечені теплом
– пояснює Сергієнко.
Електрика на межі відповідальності держави та оператора мереж
Висновок щодо поточної динаміки директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” робить суворий.
Ми всі бачимо, що ситуація теж небезпечна. Дуже великі проміжки, коли немає світла, і зменшуються проміжки, коли це світло є
– наголошує Сергієнко.
Однак місту вдалося закрити частину потреб критичної інфраструктури.
У нас понад 1100 різної потужності генераторів, які забезпечують роботу критичних інфраструктурних об’єктів. Типу лікарні, школи і все таке інше
– пояснює експерт.
Але тут таки наголошує, що є межа витримки для резервних потужностей.
Для забезпечення роботи тролейбусної чи трамвайної мережі, а тим паче метрополітену, такої електроенергії може не вистачати, бо генератори “не розраховані на таку потужність, яка необхідна для функціонального метро
– каже Олександр Сергієнко.
Водночас, говорячи про забезпечення електроенергією Києва, експерт розмежовує відповідальність між рівнями влади та компаніями.
Він прямо підкреслює:
“Що стосується забезпечення електроенергією, це повністю відповідальність центральної влади”.
За словами Олександра Сергієнка, постачанням електроенергії до столиці займається державна компанія “Укренерго”, а на рівні розподілу в місті — місцева компанії ДТЕК – Київські електромережі.
Багатоповерхівки у блекауті: у чому слабкі місця столичного житлового сектору
Найбільш поширені побутові наслідки блекаутів у багатоквартирних будинках — перебої з водопостачанням. Експерт пояснює їх механізм:
Якщо вимикається електрика, то можуть не працювати всі насосні станції для подачі води. Особливо вразливі висотки: будинків, які мають понад 10 поверхів, встановлюються додаткові групи насосів. Якщо немає електрики, то ці насоси не можуть працювати
– роз’яснює Сергієнко.
Окремий блок — готовність до екстрених ситуацій будинків, де мешканці створили ОСББ і вкладали кошти у автономність. Співрозмовник УНН описує міські програми як такі, що діяли ще до війни та каже, що місто компенсувало ОСББ придбання генераторів, накопичувачів енергії, сонячних панелей.
Про фінансовий стимул теж говорить прямо:
“Це програма 70 на 30: місто компенсує 70% витрат. Такі проєкти зреалізували за останні роки 4,5 тисячі”.
Окрема лінія ризиків — технічний стан будинкових мереж. Експерт говорить, що в інженерії не існує магічної поломки з нізвідки.
Будь-яка інженерна система потребує постійного нагляду і постійного технічного обслуговування. Але саме масові підключення додаткових приладів можуть зробити старі проблеми критичними. Коли люди масово почнуть підключати електрообігрівачі, ця стара проводка може просто не витримувати
– каже Сергієнко.
Далі він деталізує, що спрацьовуватимуть захисні автомати, або ж можуть ламатися інші технічні елементи. Висновок робить простий: будь-які старі проблеми можуть стати критичними і грати там фатальну роль.
Чому Київ виявився вразливим для атак зс рф
В оцінці підготовки столиці до атак Олександр Сергієнко зосереджується на трансформаторній інфраструктурі. Він називає її ключовою ланкою, без якої навіть працююча станція не дає ефекту.
“Станція виробляє електроенергію, але для того, щоб її подати в мережу, треба, щоб працювали трансформатори. Якщо їх вивести з ладу, станція взагалі працювати не може”.
Далі від експерта звучить критика на адресу урядових структур:
“На жаль, Уряд, Міненерго, не забезпечили надійного захисту цих трансформаторних груп. Йдеться і про слабкість “другого рівня” захисту. На початок цього сезону було захищено лише половину цих трансформаторних груп”, — констатує директор Аналітико-дослідницького центру “Інститут міста”.
Проблема, за його словами, стосується і трансформаторів у розподільчих мережах. Експерт наводить масштаб: оператори мають понад три з половиною тисячі трансформаторів. І додає:
“Міненерго відверто говорить, що вони не в змозі забезпечити захист і, ймовірно, це має бути функція ДТЕК”.
Але, за його оцінкою, у приватного гравця немає мотивації вкладатися.
Для них це зайві кошти витрачати, які вони не хочуть витрачати на цей захист
– констатує Сергієнко.
У підсумку він формулює тезу про розрив у якості підготовки локаційно.
Місцеві влади, вони краще готувалися, більш підготовлені, а центральна влада не виконала своїх обов’язків
– переконаний експерт.
Чи могла врятувати Київ альтернативна генерація і чому цього не сталося
Ще один напрям, який міг би зменшити еквразливість у блекаути, — розвиток малої та середньої приватної генерації з можливістю віддавати електроенергію в мережу.
Олександр Сергієнко висловлює таку думку:
“Центральна влада провалила створення альтернативної системи електрогенерації, коли приватний власник може купити собі потужний генератор, підключитися до мережі й віддавати в мережу електрику”
Ключовий бар’єр — складність процедур і економіка підключення.
Це доволі складна бюрократична процедура. І ДТЕК, як монополіст не зацікавлений в появі конкурентів… вони вставляють палки, колеса
– переконує Сергієнко.
Серед конкретних цифр називає авансові платежі:
“Щоб ввести 1 МВт потужності, треба заплатити лише авансовий внесок 5 тисяч євро, а витрати на під’єднання можуть бути ще вищими: і 10 тисяч бути за 1 МВт”.
На його думку, регулятор міг би встановити жорсткіші “стелі” для таких платежів, але цього не зроблено, а оператори мереж не зацікавлені в появі нових конкурентних джерел у системі.
У прикладному вимірі картина така: місто закриває критичні об’єкти генераторами та пересувними тепловими рішеннями, але побутові ризики для житлових районів залишаються високими насамперед через залежність від електрики (вода, ліфти, опалення в частині будинків) і через технічний стан внутрішніх мереж.
Для киян це означає дві речі.
По-перше, готовність будинку (ОСББ, наявність резервного живлення, стан електрощитових) може бути не менш важливою, ніж графік відключень у районі.
По-друге, системні рішення — захист енергетичної інфраструктури та нормальні правила підключення розподіленої генерації — залишаються критичною умовою, без якої місто й надалі житиме в режимі “латання” наслідків, а не зниження ризиків.