На початку 2026 року Дональд Трамп знову підняв питання про придбання Гренландії, що спричинило напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами. Відмова Гренландії та Данії спровокувала введення торгових зборів проти європейських держав.
На початку 2026 року світова спільнота знову звернула погляд на Арктичну зону. Дональд Трамп запропонував ідеї щодо Гренландії, що викликало ескалацію напруженості між Штатами Америки та європейськими союзниками. Кризова обстановка щоденно загострюється і переходить від заяв до реальних недружніх дій з боку союзників.
Що саме говорить Трамп про Гренландію
4 січня 2026 року в бесіді з The Atlantic Дональд Трамп вкотре публічно піднімає питання про придбання Гренландії. Його аргументи суворі та повторюються майже дослівно в усіх наступних висловлюваннях:
- Гренландія «абсолютно необхідна США» з міркувань державної безпеки;
- Данія, за його словами, не в змозі забезпечити захист острова;
- Якщо там не будуть США – там будуть Росія або Китай.
Трамп напряму проводить аналогії з американською операцією у Венесуелі, натякаючи, що Сполучені Штати мають право діяти завчасно, якщо бачать загрозу своїм стратегічним інтересам. Він постійно акцентує увагу на американській військовій присутності – базі Туле (зараз Пітуффік), яка є частиною системи раннього оповіщення про ракетний напад.
Відмова Гренландії – і перехід до погроз
Згодом прозвучала відповідь, яка розвіяла всі сподівання Вашингтона. Прем’єр-міністр Гренландії Йенс-Фредерік Нільсен під час спільної пресконференції з Метте Фредеріксен оголосив:
Гренландія не бажає належати або бути під управлінням США… ми обираємо Данію
– промовив він.
Трамп зреагував вкрай різко. Він назвав цю позицію “значною проблемою”, а самого гренландського прем’єра – особою, про яку він “не знає”, але для якої “це стане великою проблемою”. Це був переломний момент, коли дипломатія остаточно почала поступатися місцем тиску.
Чому Гренландія насправді така важлива
Гренландія – це не тільки найбільший острів на планеті. Це ключ до майбутньої геополітики Арктики. Контроль над Гренландією передбачає контроль над двома важливими маршрутами XXI століття: Північно-Західний прохід – шлях вздовж Канади та Гренландії, що скорочує відстань з Азії до Європи та США майже на 40%. Трансполярний маршрут – майбутня “арктична магістраль” через Північний полюс. Гренландія стає початковою точкою виходу даного маршруту в Атлантику.
Окремо – економіка майбутнього. Острів чудово підходить для великих дата-центрів ШІ: природне охолодження, доступна “зелена” енергія, фізична безпека та віддаленість. Для технологічних корпорацій це – золота жила.
Позиція Данії та Європи щодо Гренландії
Метте Фредеріксен 12 січня назвала риторику США “абсолютно неприйнятним тиском на найближчого союзника”. 6 січня сім європейських держав разом із Данією оприлюднили спільну заяву, в якій прямо підкреслили: Гренландія – частина НАТО, і питання її безпеки вирішуються в рамках Альянсу, а не через ультиматуми.
Європейці також нагадують: США вже мають все необхідне. Авіабаза Пітуффік функціонує на основі угоди 1951 року, що дозволяє американським силам діяти в Арктиці без порушення суверенітету Данії. Пропозиція Європи проста: модернізувати угоду, посилити радари в зоні GIUK (це військово-стратегічна абревіатура, що позначає Greenland–Iceland–United Kingdom gap (прогалина Гренландія–Ісландія–Велика Британія). Вона визначає морський та повітряний коридор між Гренландією, Ісландією та Великобританією, через який проходять стратегічні шляхи для пересування військових кораблів, підводних човнів та авіації в Північній Атлантиці. GIUK має вирішальне значення для НАТО та США), але не зачіпати суверенітет.
Перехід від слів до дій
Міністерка бізнесу Гренландії Наая Натаніельсен безпосередньо звернулась до Британії з проханням розглянути можливість гарантій безпеки.
14 січня Данія перекидає додаткові військові підрозділи. Держави Європи надсилають військові контингенти. Загалом – близько 30 осіб. На диво мало, але політично показово.
Трамп переходить до економічної війни проти Європи
У свою чергу 17 січня Трамп оголошує торгівельні санкції проти Данії та ще семи європейських країн. Причина – відмова продавати Гренландію.
- 10% мита з 1 лютого;
- 25% – з 1 червня, якщо Данія «не погодиться».
У своїх постах він знову повторює тезу про “дві собачі упряжки” й заявляє, що тільки США здатні реально захистити острів.
Зараз вони мають лише дві собачі упряжки як засіб захисту, одну з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом Президента Трампа можуть грати в цю гру – і робити це дуже успішно!
– написав американський президент.
Реакція Європи щодо Гренландії
Лідери восьми країн виступили зі спільною заявою, застерігаючи, що такі кроки Трампа відправляють трансатлантичні відносини в “небезпечний штопор”. Еммануель Макрон закликав Євросоюз застосувати “антипримусовий інструмент” – по суті, оголосити торгівельну війну США у відповідь на шантаж. Британський прем’єр Кір Стармер назвав тарифи за питання колективної безпеки НАТО “абсолютно хибними”, а шведський лідер Ульф Крістерссон прямо заявив: “Ми не дамо себе шантажувати”.
Ми повністю беремо на себе це рішення, оскільки на кону стоїть безпека в Арктиці та на зовнішніх кордонах нашої Європи. Жодне залякування чи погроза не вплинуть на нас – ні в Україні, ні в Гренландії, ні деінде у світі, коли ми зіткнемося з такими ситуаціями. Тарифні погрози є неприйнятними та не мають місця в цьому контексті. Європейці реагуватимуть єдино та скоординовано, якщо вони будуть підтверджені. Ми забезпечимо дотримання європейського суверенітету. Саме в цьому дусі я буду взаємодіяти з нашими європейськими партнерами
– написав Президент Франції Макрон.
ЄС готується призупинити ратифікацію нової торгівельної угоди зі США. Крім того, Європейський Союз розглядає можливість введення мит на товари з США на суму 93 млрд євро або обмеження доступу американських компаній на ринок у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа на адресу країн, які виступають проти захоплення Гренландії.
Масові протести у Данії та Гренландії
17 січня тисячі людей у Копенгагені та Нууку вийшли на вулиці, щоб висловити свій протест проти вимог президента США Дональда Трампа передати Гренландію під американський контроль. Учасники акцій підкреслили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє, і відкинули можливість будь-якої купівлі чи силового захоплення території.
Що означає для України ситуація з Гренландією
Для України ця ситуація – тривожний сигнал.
По-перше, США за Трампа все частіше використовують безпеку як засіб торгу, а не як принцип. По-друге, Європа починає замислюватися про власну автономну безпеку, і це може як посилити підтримку України, так і розпорошити ресурси. По-третє, Гренландія показує: навіть союзники по НАТО не захищені від тиску, якщо їхня територія стає стратегічно вигідною.
Світ входить у фазу, де кордони більше не є табу, а право сили повертається в глобальну політику. І в цьому світі Україні доведеться діяти максимально розсудливо, холоднокровно й прагматично. Як саме має діяти Україна на дипломатичному фронті – ми проаналізували раніше у нашому матеріалі.