За старих часів прості люди працювали, як раби. Їм платили їжею чи не платили взагалі. Їх продавали як товар. Роки йшли, і одного разу рабство було скасовано. Колишні раби отримали таку довгоочікувану свободу.
Сучасні люди вважають себе абсолютно незалежними, думають, що рабство залишилося у минулому. Однак вони помиляються. Бажаєте дізнатися чому?
Будь-яка державна система побудована на засадах рабства. Якщо не буде рабів, вона просто розвалиться. Тільки наш час рабство є прихованим. Вважаєте цю думку помилковою? Тоді вам наочні докази того, що сучасні люди теж є рабами.
• Необхідність мати постійну роботу. В наш час людина змушена щодня працювати. Йому потрібно сплатити за проїзд, заплатити за житло і купити їжу. Як правило, у звичайного робітника грошей вистачає лише на один місяць. Тому й працювати він має до самої старості. Щодо пенсіонерів, то вони теж є рабами. Адже звичайної пенсії вистачає лише на те, щоб сплатити комунальні рахунки та купити трохи дешевої їжі. Після цих витрат вільних коштів у пенсіонера мало залишається.
• Ще один принцип економічного рабства ховається у нав'язуванні товарів, які нібито необхідні сучасній людині. Робиться це, звісно, з допомогою реклами. Людину навмисно залучають до гонки за придбанням будь-яких новинок. Гонка ця нескінченна, оскільки технічний прогрес не стоїть дома. Отже, людині знову ж таки доводиться багато працювати, щоб придбати «необхідну» річ.
• А тепер скажіть мені, чи користуєтеся ви кредитами? Якщо ваша відповідь “Так”, то можете вважати себе сучасним рабом. Кредитна система – це кабала, яка затягує, як болотяна трясовина. Особливо, якщо йдеться про кредитні картки. Наявність такої картки та розмір можливого кредиту починає виглядати дуже спокусливо у ситуації, коли грошей катастрофічно не вистачає. Однак, кредит необхідно погасити в строк. Інакше банк нараховує солідний відсоток.
• Багато сучасних людей впевнені, що вони працюють на державу. Насправді ж вони трудяться на благо псевддержави. Саме на його рахунку осідають усі податки, які сплачує сумлінний трудівник. Поняття держави зараз все частіше використовується для того, щоб люди не ставили зайвих питань. Наприклад, чому, пропрацювавши все життя, людина все одно залишається бідною? У чиїх кишенях осідають гроші, які він сплачує у вигляді податків? Запитання делікатні, але змушують задуматися.
• Ще одним примусом до рабства є інфляція. Ціни зростають, а зарплата простого трудівника – ні. Це дуже простий спосіб непомітного пограбування, який призводить до того, що людина просто стає жебраком. У результаті його життя перетворюється на боротьбу за виживання.
• Щоб людина працювала за копійки, від неї приховують, скільки дійсно коштує її праця. Частку, яка має виплачуватись працівникові, рабовласник просто привласнює собі. І тому він використовує бухгалтерські механізми, у яких більшість людей знається погано. Крім того, їм всіляко перешкоджають у бажанні контролювати додаткову вартість. Щоб сучасні раби не вимагали віддати їм пайовий прибуток, їх залякують звільненням. Нинішнє життя таке, що знайти новий спосіб заробітку досить важко, тому більшість людей продовжує мовчати, боячись втратити своє робоче місце.
Всі ці принципи рабства вироблялися багато тисячоліть. Про них не забували ні на мить. Їх постійно вдосконалювали та ускладнювали так, щоб людина не запідозрила, що її використовують як звичайного раба.
Ви з цим не погоджуєтесь? Це ваше право. Але тут є про що подумати.