“`html
Вступна кампанія 2026 року відбувається на тлі викликів, пов’язаних із повномасштабною війною, інтеграцією до європейського ринку праці та зменшенням кількості абітурієнтів. Цей період визначає майбутню кар’єру для тисяч українських родин, які обирають університети та спеціальності, часто керуючись застарілими уявленнями про престижні професії. Натомість, ринок праці гостро відчуває дефіцит кваліфікованих технічних спеціалістів, зокрема інженерів-розробників та схемотехніків. Вакансії залишаються відкритими місяцями через брак підготовлених кандидатів, що свідчить про розрив між освітніми програмами та реальними потребами індустрії.
«Відтік мізків – це наслідок, а не причина», – зазначає Микола Трегуб, проректор з управління освітніми процесами KSE. Причина полягає в тому, що заклади вищої освіти роками залишаються відірваними від практичних завдань індустрії. Відсутність чіткого розуміння, де саме його вплив може бути реалізований – у виробництві, технологіях чи інноваційних змінах – спонукає студентів шукати можливості поза межами країни. У таких умовах вибір університету стає критично важливим для формування успішної кар’єрної траєкторії. Пріоритетними стають наявність сучасної лабораторної бази, співпраця з промисловими партнерами та можливість практичного стажування з перших курсів. Студенти, залучені до партнерських програм з реальними виробниками, часто отримують пропозиції роботи ще під час навчання, як зазначає Ольга Нагорнюк, менеджерка з освітніх програм Ajax Systems.
Нова антропологія інженера: за межами радянських міфів
Поширений батьківський аргумент проти технічної освіти – це поєднання складності навчання з сумнівами щодо майбутніх фінансових перспектив. Хоча складність навчання справді існує, вона відображає глибину підготовки, яка безпосередньо впливає на цінність фахівця на ринку праці. Рівень оплати праці інженерів у сучасних продуктових компаніях формується глобальним попитом і давно не відповідає уявленням попередніх десятиліть.
Ольга Нагорнюк описує сучасного інженера через три ключові виміри:
- Розуміння контексту продукту: усвідомлення цільової аудиторії та завдань, які вирішує створений продукт.
- Міжнародне середовище: постійна робота в глобальному контексті, де вимоги визначаються міжнародними стандартами, а зворотний зв’язок надходить одночасно з десятків країн.
- Відчутний результат: інженер бачить реалізацію своїх рішень у готовому продукті, який використовується по всьому світу.
Приклад: конструктор, який розпочинав кар’єру в Ajax Systems як стажер, зробив вагомий внесок у розробку таких пристроїв, як EN54 Fire Hub Jeweller, пожежних сповіщувачів EN54 FireProtect Jeweller та Ajax Superior Hub G3 Jeweller, які сьогодні представлені на глобальному ринку.
Щодо поширеного страху, що «штучний інтелект замінить інженерів», Нагорнюк відповідає: «ШІ стає частиною кожної професії та ролі. Ця компетенція набуватиме нової глибини і надаватиме конкурентну перевагу. Але фундаментальні інженерні знання залишатимуться так само затребуваними і конкурентними».
Микола Трегуб доповнює цю думку, наголошуючи на тому, що талановитих та креативних інженерів в Україні наразі небагато, і проблема не в старому обладнанні, а в застарілому мисленні.
Як обрати: університет як місце першого стажування
Вибір університету повинен базуватися не на загальних рейтингах, а на конкретній інфраструктурі та зв’язках освітньої програми з індустрією. Ольга Нагорнюк рекомендує батькам старшокласників звертати увагу на три ключові критерії:
- Наявність реальної лабораторної бази та умов для очного навчання.
- Передбачення освітньою програмою взаємодії з індустрією.
- Можливість для студентів проходити стажування, починаючи з 2-3 курсу.
Якщо відповіді на ці питання позитивні, це є добрим сигналом. Університет, де роботодавець обладнує лабораторії та готує стажерів, стає ефективною точкою входу в професію. Диплом у такому випадку підтверджує шлях, який студент уже пройшов на практиці.
Микола Трегуб підкреслює різницю в підходах: багато університетів досі розглядають бізнес переважно як спонсора для закупівлі техніки. Натомість, ефективна співпраця передбачає спільне проєктування освіти, створення інноваційних просторів та запуск програм, що відповідають вимогам сучасності.
Денис Навроцький, керівник студентського конструкторського бюро КАІ Sky, наголошує на критичній важливості доступу до обладнання: «Програмуванню можна навчитися самостійно, адже в інтернеті є тисячі ресурсів. Робота з матеріальними об’єктами можлива лише в лабораторії під керівництвом досвідчених фахівців». Він також зазначає, що лабораторії, де старші студенти навчають молодших, створюють потужний мотиваційний ефект, демонструючи реальні кар’єрні перспективи.
Як бізнес добудовує освіту: екосистема Ajax Next
Ajax Systems є одним з небагатьох прикладів в Україні, де виробнича компанія системно інтегрується в освітній процес університетів. Компанія співпрацює з низкою провідних вишів, зокрема з КПІ, КНУ, КАІ, НаУКМА, НУЛП, забезпечуючи оснащення лабораторій, запроваджуючи стажування безпосередньо в університетських стінах та залучаючи студентів до реальних інженерних завдань. У партнерстві з KSE ProfTech були розроблені програми для монтажників електроніки, операторів SMT-ліній та наладжувальників. Після завершення навчання ці фахівці одразу працевлаштовуються на виробництві Ajax Systems.
Цей освітній напрям отримав назву Ajax Next. «Ми інвестуємо в лабораторії та обладнання, щоб студент уже під час першого контакту з реальним «залізом» мислив категоріями, близькими до виробничих», – пояснює Ольга Нагорнюк. Вона додає, що ринок праці суттєво трансформувався, але інтеграція цих змін на рівні культури та практики університетів залишається складним завданням.
Механізм партнерства програми детально описує Денис Навроцький: «Ми підготували кілька випусків стажерів для Ajax Systems за напрямком хардварного тестування. Стажери опанували роботу з вимірювальним обладнанням, розробляли тестові стенди з програмним керуванням, вивчали документацію. Майже всі вони зараз працюють у компанії». Крім того, для компанії триває підготовка стажерів-розробників за напрямом вбудованих систем.
Таким чином, компанія отримує доступ до дефіцитних фахівців, знижує витрати на пошук та адаптацію персоналу, а також скорочує час входження нового співробітника в продуктивну роботу. Для R&D команд цей час зазвичай становить від пів року до року. «На інженерні магістерські програми приходять фахівці, які вже мають досвід у галузі та орієнтовані на здобуття практичних навичок – після навчання вони отримують пропозиції від провідних компаній», – зазначає Микола Трегуб. Цього року дефіцит кадрів спонукає бізнес залучати навіть студентів перших курсів, додає він.
Університет як перший роботодавець – це про те, що студент вже під час навчання має реальне уявлення про кар’єрні можливості. Не абстрактні тези, а досвід взаємодії з компаніями та фахівцями, які наймають команди. Програми з прямим зв’язком з індустрією – швидкий шлях до професійної реалізації
Ольга Нагорнюк, менеджерка з освітніх програм Ajax Systems
Погляд університету: модернізація під тиском ринку
Університети визнають, що зміни в освітніх програмах відбуваються поступово і часто повільніше, ніж того вимагає ринок. Доцент кафедри радіотехніки та радіоелектронних систем КНУ В’ячеслав Борецький зазначає: «Ситуацію ускладнює адміністративне навантаження постійних реформ. У цьому контексті співпраця з бізнесом стає дороговказом, який задає напрям необхідних трансформацій». За його словами, співпраця з Ajax Systems допомагає краще розуміти потреби ринку та інтегрувати реальні інженерні кейси в навчальний процес.
Завдання університету, як пояснює Борецький, полягає в наданні фундаментальної бази, а не вузької спеціалізації під запити конкретного бізнесу. «Узгодження інтересів бізнесу та освітніх стандартів – це пошук балансу, де теорія підкріплюється актуальною практикою».
Навроцький ілюструє це через градацію компетентності: «Людина, яка за готовою схемою може створити пристрій, – це один рівень. Людина, яка може його відремонтувати, – інший. А людина, яка здатна створювати схеми, якими користуватимуться інші, – це третій рівень. Університет дає фундамент і матеріал. Фахівці від компанії демонструють практичні підходи, які формують інший масштаб мислення».
Ефективність такого партнерства вимірюється конкретними результатами. Серед студентів, які беруть участь у програмах з Ajax Systems, рівень працевлаштування сягає майже 100%. «Студенти кардинально змінюють ставлення до навчання: з’являється усвідомлена мотивація та чітке бачення кар’єри. Важливим є й те, що вони бачать приклад успішної української продуктової компанії», – зазначає Борецький.
Ще один помітний результат – зменшення відтоку студентів за кордон. «Коли в університеті з’являється сучасна лабораторна база та залучаються фахівці з індустрії, у студентів формується зовсім інше відчуття перспективи», – додає Борецький.
«Партнерство з бізнесом може стати флагманським інструментом трансформації інженерної освіти. Але воно має бути підсилене довгостроковою державною політикою з популяризації технічних наук».
В’ячеслав Борецький, доцент кафедри радіотехніки та радіоелектронних систем КНУ
“`