Вартість книжок невпинно збільшується, при цьому перекладені видання часто стикаються з неідеальним перекладом та редагуванням. Як видавництва визначають ціну книги та які етапи її виробництва найбільш витратні? Про це розповідає Юлія Орлова, СЕО видавництва Vivat
Оформлюйте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Якщо ви цінуєте високу якість, глибинний аналіз та практичний досвід, ця пропозиція ідеально вам підійде.
Як утворюється вартість книжки та чому вона зростає? Це питання команда видавництва чує постійно від читачів, авторів та партнерів.
З яких компонентів формується ціна видання та який шлях воно проходить перед тим, як потрапити на полицю магазину?
Популярне Категорія Гроші Дата 04 вересня «Дієвіша модель». Шостак, Бродський, Даниляк і ще троє бізнесменів та СЕО очолили галузеві комітети Ради підприємців при ОП. Які проблеми вони розв’язують?
Права та роялті
Вартість будь-якого перекладеного видання стартує з придбання авторських прав. До повномасштабної війни видавництва купували права на бестселери за $800–1000. Зараз середня ціна ліцензії – $2500. Для відомих книг або хітів сума зростає до $5000, $7000, $10 000 або навіть $20 000. Це вже не виняток, а стандарт ринку.
Якщо одне видавництво погоджується на високу ставку, правовласники очікують аналогічних умов від інших, підвищуючи ціни. Оскільки угоди укладаються у доларах або євро, коливання курсу збільшують витрати для українського ринку. Ще до друку витрачаються десятки тисяч гривень.
При тиражі 3000 примірників вартість ліцензії займає 20–25% собівартості книги. Менший наклад збільшує частку прав у вартості одного екземпляра, тобто кожна додаткова тисяча примірників фактично зменшує витрати. Тут ми з читачами в одній ситуації: чим більше продажів, тим нижча ціна за одиницю.
Ліцензія – лише перший крок. Додається роялті – відсоток, що йде авторові. Він залежить від умов договору, але в середньому становить 5–7% від ціни продажу.
Таким чином, права та роялті становлять близько третини собівартості. І це ще до початку перекладу, редагування чи друку.
Переклади: високі витрати, тривалі терміни, складності
Додаткові 15–20% собівартості – це переклад, який сьогодні є однією з найскладніших ланок у книговиданні.
По-перше, брак фахівців. Особливо це відчувається у нонфікшній літературі зі складними текстами. Досвідчені перекладачі все рідше беруться за об’ємні або спеціалізовані проєкти через високу складність, великий обсяг та жорсткі дедлайни. Малодосвідчені фахівці часто не готові до таких викликів.
У Vivat нещодавно провели відкритий набір перекладачів – на open call відгукнулися близько 500 людей. Лише 1–2% пройшли відбір, маючи необхідний досвід і впоравшись із тестовим завданням.
По-друге, процес перекладу займає багато часу: середній текст перекладається до півроку, великі проєкти – понад рік. Перекладачі, які беруть масштабні завдання, часто відмовляються від інших робіт через втому. Для серій із кількох томів бажано, щоб усі частини перекладав один фахівець, але багато хто із них зайнятий до 2026 року.
Редактура, коректура, верстка: невидима робота
Після перекладу над виданням працює редакційний відділ. Їхні витрати становлять близько 7–12% собівартості при тиражі 3000 примірників.
До редакційних витрат входять:
- літературне та наукове (за необхідності) редагування;
- коректура;
- верстка та дизайн;
- підготовка до друку;
- контроль якості друкованого процесу.
Фахівці перевіряють відповідність тексту оригіналу, працюють із термінологією, формують остаточний вигляд макета. Ця робота йде паралельно з автором та перекладачем і часто вимагає багаторазових узгоджень.
Друк: основні витрати та можливість для інновацій
Після підготовки макета книжка йде до друкарні. Це найбільша частина витрат – близько 40% собівартості при тиражі 3000 примірників. Більшість поліграфічних матеріалів, зокрема папір, імпортуються, тому їхня вартість залежить від валютних коливань.
Сучасні читачі все частіше обирають книги не лише за змістом, а й за естетикою та якістю виконання. Зростає попит на видання з дизайнерськими обрізками сторінок, конгревним тисненням, суперобкладинками, преміальними матеріалами, спеціальними лаковими покриттями тощо.
Тестування аудиторії показало: у більшості випадків саме оформлення ставало ключовим фактором купівлі, навіть попри вищу ціну.
Кінцева ціна та прибуток: що залишається видавництву
До кінцевої ціни додаються всі супутні витрати: маркетинг, оренда, логістика, PR. Зараз витрати на виробництво зростають швидше, ніж читачі адаптуються до нових цін. Тому іноді ми змушені знижувати роздрібну вартість за рахунок власного прибутку. В середньому видавництво отримує 13–15% від кінцевої ціни.
Видавці розраховують роздрібну ціну за індивідуальними формулами, враховуючи B2B-знижки, податки та інші витрати. Однак ризики залишаються високими: між купівлею прав та надходженням коштів від продажів може пройти до двох років, за які інфляція зменшує прибуток.
Часто бестселери не виправдовують очікувань, а залишки на складі блокують обігові кошти. У таких випадках книги продають зі знижками, іноді нижче собівартості, щоб повернути частину інвестицій.
До речі, у книжковій індустрії майже неможливо отримати кредит – банки не приймають книжкові тиражі як заставу. Єдиним джерелом фінансування залишаються продажі.
Коли бачите ціну на книжку, пам’ятайте: це не лише папір та текст. Це місяці напруженої роботи десятків людей у видавництві.