Американський командир зазначає, що бронетехніка, така як бойові машини піхоти та танки, все ще може вижити та відігравати важливу роль на полях бою, насичених дронами, але військові мусять гнучко адаптуватися до нових умов. Про це йдеться в новій статті капітана Аллана Вотсона.
Під час симульованого бою його підрозділ зіткнувся з тим, як постійне стеження з дронів викривало їхні переміщення та наражало бойові машини на небезпеку. Проте, солдати навчилися та адаптувалися, зазначив командир.
У своїй статті для Task and Purpose капітан Аллан Вотсон, командир роти “Blackhawk”, 2-го батальйону, 7-го кавалерійського полку, описав вправи, що відбулися у квітні на тренувальному полігоні в Гогенфельсі, Німеччина. У цих навчаннях підрозділ Вотсона протистояв силам противника, зокрема 1-му батальйону, 4-го піхотного полку, за підтримки 412-го полку безпілотних систем України.
Український підрозділ, відомий як “Nemesis”, мав реальний бойовий досвід боротьби з дронами та використання їх, що стало серйозним випробуванням для американських солдатів. Дрони-розвідники відстежували їхні переміщення, а американські сили не мали достатніх можливостей для протидії дронам, написав Вотсон.
У відповідь солдати Вотсона змінили підхід до використання своїх бронемашин. Вони ховали свої “Бредлі” у ярах та серед дерев, використовували рельєф для маскування маневрів, уникали передбачуваних маршрутів, на які, як вони знали, очікували українські “мисливці”, і свідомо враховували, як їхні дії виглядають для дронів, що перебувають у повітрі.
“Неодноразово”, — писав він, — “я опинявся, стоячи в турелі нашого ‘Бредлі’ боком, вигукуючи накази, коли наші взводи долали 40-градусні схили, шукаючи нові шляхи до мети”.
“Ворог все одно нас знаходив”, — зазначив Вотсон у своїй статті. Але “навіть при розвідці дронами, ворогу доводилося використовувати традиційні наземні методи розвідки та проникнення. Дрон міг ідентифікувати нас згори, але лише війська на землі могли використати цю інформацію”.
Протягом бою американські сили втратили кілька “Бредлі” та танків. Вотсон визнав, що це було очікуваною частиною таких масштабних навчань, що імітують реальний збройний конфлікт.
На думку Вотсона, ці втрати не означають, що бронетехніка стала неактуальною. Навпаки, навчальні маневри показали, що броня як і раніше забезпечує надзвичайно цінну мобільність, захист і вогневу міць, якщо її використовувати з урахуванням загрози з боку дронів.
“Наша броня не робила нас більш вразливими”, — написав він, — “вона робила нас мобільними, захищеними та небезпечними”.
Чиновники та військові аналітики з початку війни в Україні обговорюють цінність бронетехніки в умовах протистояння з дронами та безпілотними системами. Відео з поля бою, де дрони знищують танки та бронетехніку, лише підсилюють ці дискусії.
Ця асиметрична загроза викликала занепокоєння, що поширення дешевих дронів, як розвідувальних, так і ударних, зробило важку броню надто вразливою, зменшуючи її актуальність для майбутніх конфліктів.
Звіт Вотсона про його досвід малює більш складну картину. Він визнає, що безпілотні системи становлять зростаючу загрозу для броньованих бойових машин, але підкреслює, що ця загроза ще не зробила їх застарілими. Дебати тривають.