З початком року в Україні діє єдина електронна пошта для звернень до військового омбудсмена. Військовослужбовці, військовозобов’язані, а також їхні сім’ї мають право інформувати про порушення прав.
Від початку року в Україні почала працювати єдина електронна поштова скринька для направлення запитів до військового омбудсмена. Доносити про зневагу прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані, а також члени їхніх сімей. УНН інформує, куди звертатися і які заяви прийматимуться.
Куди звертатися військовим у випадку нехтування прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань забезпечення прав військовослужбовців і членів сімей бійців.
Від початку цього року в Україні запроваджено єдину електронну пошту для звернень до військового омбудсмена. Її призначено для розгляду питань, що мають відношення до проходження військової служби.
До військового омбудсмена з заявою можуть звертатися:
- військовослужбовці;
- резервісти і військовозобов’язані під час проведення зборів;
- члени добровольчих утворень територіальних громад;
- особи, котрі на добровільних засадах залучаються до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, який залучено до безпосередньої участі в бойових діях;
- представники за дорученням чи законні представники осіб, на яких поширюється дія закону.
Заяви військових: як вірно подати
Заяви можуть бути особистими або колективними. Їх можна подавати в усній чи письмовій формі. Відправляти поштою, через факс, по телефону чи на електронну пошту.
Усні заяви подаються під час особистого прийому в омбудсмена або працівника апарату Офісу або за допомогою технічних інструментів електронних комунікацій через визначені контактні центри, телефонні “гарячі лінії”. Письмові заяви подаються у вільній формі.
Заява має включати:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місцезнаходження та/або електронна поштова адреса та/або відомості про інші технічні інструменти електронних комунікацій для контакту з заявником;
- суть і зміст заяви;
- у разі подання заяви представником заявника – документи, які підтверджують повноваження для представництва інтересів особи;
- дату подання заяви і підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання заяви не є обов’язковим.
Дві або більше заяви, подані з одного й того ж питання, розглядаються разом.
Термін розгляду заяви не може перевищувати десяти робочих днів з дня її одержання. Однак заява може бути розглянута протягом трьох днів, якщо зміст заяви дає підстави підозрювати можливу шкоду для життя і здоров’я заявника.
У випадку якщо під час розгляду заяви виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це невідкладно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні заяви не розглядаються, за винятком випадків, якщо анонімна заява стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.
За підсумками розгляду заяви приймається одне з таких рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів заяви для організації розгляду за належністю;
- повернення заяви назад, якщо вона не належить до повноважень Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється заявнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмена або одного з його заступників, порядок яких затверджується омбудсменом.
Підставами для призначення перевірок є відомості, які свідчать про зневагу прав військових, резервістів, військовозобов’язаних і поліцейських, отримані з будь-яких джерел, зокрема у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в засобах масової інформації тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет і об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Термін проведення перевірки не може бути більшим за 30 робочих днів, однак він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий термін.
Під час проведення перевірки особи, котрі до неї залучені, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати й отримувати інформацію та документи, які стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об’єктів, приміщень, предметів тощо, які стосуються предмета перевірки.
За підсумками перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність зневаги прав військових, резервістів, військовозобов’язаних і поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення котрої призвели до зневаги прав;
- причини та умови, що призвели до зневаги прав.
Зокрема, за підсумками перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Забезпечення прав військових: які гарантії передбачає закон
Згідно із законом “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, зокрема право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення житловим приміщенням;
- право на безоплатний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій і пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безоплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, котрі звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування заподіяної шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень і дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (зокрема на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права в соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду і віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомляла, що з 26 січня в Україні почав роботу Офіс військового омбудсмана.
“Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Проте роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їх родин”, – говорила Решетилова.
Решетилова зазначала, що серед звернень, котрі вона отримувала, найбільше було – ненаправлення на лікування після поранень, на термінові та планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки й гострі постравматичні розлади.
Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Проте зі звернень видно, що невиконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу – дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
– зазначала Решитилова.
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
– повідомляла військовий омбудсмен.
Окрім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. В подальшому, навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань – поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати
– наголошувала Решитилова.