Суддя у відставці Денис Нев’ядомський поділився інформацією, як ідентифікувати замовні кримінальні справи, котрі застосовуються для впливу на бізнес. Він зазначив прояви подібних проваджень, наприклад, акцент правоохоронців на психологічному тиску, а не на отриманні доказової бази, арешти власності та умисне зволікання слідства.
Суб’єкти господарювання нерідко залучаються до конкурентної боротьби і залучають до цього органи правопорядку. За допомогою кримінальних проваджень на замовлення нечесні учасники ринку ліквідують опонентів і захоплюють сфери впливу. УНН поцікавився у судді у відставці Дениса Нев’ядомського, яким чином відрізнити замовні кримінальні справи.
За словами Нев’ядомського, компетентний юрист здатен швидко встановити, що кримінальне провадження носить замовний характер. Головною рисою є акцент слідчих не на отриманні доказів, а на здійсненні систематичного впливу на фірму та її працівників.
Серед типових засобів такого впливу Нев’ядомський згадав арешти активів, у тому числі обладнання, що призводить до зупинки діяльності підприємства.
Окремо юрист акцентував на поширеній практиці частих викликів працівників на опитування, які використовуються для психологічного впливу і створення стану безперервної напруги всередині організації.
Іншою показовою особливістю замовних справ суддя у відставці назвав свідоме затягування слідства, щоб якомога довше правоохоронці не втрачали контроль над кримінальним провадженням. Водночас часто у замовних справах повідомлення про підозру фігурантам не надається, що не дає старт процесуальним термінам розслідування.
Кваліфікований адвокат зможе визначити, чи є справа замовною. Ключові ознаки: концентрація слідчих на здійсненні впливу, а не отриманні доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як самоціль, припинення підприємницької діяльності шляхом вилучення устаткування, техніки (замість отримання інформації), часті виклики співробітників на допити для збільшення напруги, поширення відомостей про кримінальне провадження через підконтрольні ЗМІ, зволікання у справі (якомога довше не направляти справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), не вручення підозри (це не запускає встановлені терміни розслідування, а у воєнний час справа під підозри може тривати безкінечно)
– відзначив Нев’ядомський.
У подібній ситуації, за словами юриста, власник бізнесу, проти якого розслідується кримінальне провадження на замовлення, може збагнути, з ким у нього конфлікт інтересів.
Сфабриковані справи проти групи авіаційних підприємств
Одним з характерних прикладів переслідування на замовлення та тиску на підприємництво є справа проти ряду авіакомпаній. Як інформувало раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція ініціювала кримінальне провадження №12022000000001276 стосовно групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Офіційно розслідування пов’язане з нібито сприянням державі-агресору та незаконним заволодінням майном. Провадження було розпочато за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він повідомив про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, у тому числі ДП “Антонов”, яке, до речі, продовжує перебувати у державній власності. Разом з тим за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтверджували ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини за статтею 111-2 ККУ відносяться до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Одночасно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення обладнання та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до розірвання угод, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Слід зазначити, що подібні кримінальні провадження, відкриті за тими ж заявами ГО “Рада ветеранів АТО” у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за відомостями УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно засвідчили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, особливо в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
ПрАТ “Авіакомпанія Константа” виступає постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним з головних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її вагомою складовою української авіаційної спроможності. На підприємстві сформовано повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, тобто відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи систематично проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору й нагляду за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради у 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для забезпечення функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у галузі авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна сфера – стратегічно важлива частина інфраструктури України, яка має надзвичайне значення як під час війни, так і після її закінчення. Підприємства сектору підтримують і зміцнюють обороноздатність держави, наповнюють бюджет податками та гарантують зайнятість як у власній галузі, так і у суміжних. Авіація є рушієм технологічного розвитку України, базуючись на інноваціях та унікальному досвіді фахівців, набутому десятиліттями професійного розвитку.
Тиск на стратегічні українські підприємства через очевидно сумнівні та затягнуті кримінальні провадження – це не тільки проблема окремого бізнесу. Це ослаблення спроможностей секторів, що працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або параліч стратегічного українського бізнесу може бути на користь державі-агресору і повинно розглядатися як фактор ризику, що потребує особливої уваги з боку державних органів.
У цій ситуації першочерговим є запобігання використання правоохоронної системи як засобу конкурентної боротьби: потрібні відкритість процесуальних рішень, повернення вилученого майна та обладнання, дотримання термінів і належний судовий контроль. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист країни.