12 січня в Україні вшановують День українського політв’язня, заснований у 1975 році В’ячеславом Чорноволом. Цей день віддає шану українцям, які постраждали за свої переконання, зокрема під час утисків 1972 року та нинішньої російської агресії.
Сьогодні, 12 січня, Україна відзначає День українського політв`язня. Ця традиція була започаткована в 1975 році у Мордовських таборах з ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав давати відсіч утискам і нещадності радянського режиму. З тих пір у цей день щорічно згадуються українці, що потерпали за свої політичні погляди та поривання бути вільними.
Подробиці
Саме у цей день, 12 січня 1972 року, після різдвяних дійств почалася друга хвиля нищення української інтелігенції, що поклала край руху шістдесятників. Того року упродовж кількох днів у Києві та Львові було затримано Івана Світличного, Євгена Сверстюка, Василя Стуса, Леоніда Плюща, Зіновія Антонюка, Івана Дзюбу, В’ячеслава Чорновола, Михайла Осадчого, Івана Геля, Стефанію Шабатуру, Ірину Стасів-Калинець.
Наступна хвиля арештів відбулася у квітні-травні 1972 року. В цілому ж у 1972-1974 роках було здійснено більше тисячі обшуків, заарештовано 193 особи, з них 100 – за антирадянську пропаганду та 27 – за релігійні погляди.
Під час прем’єри кінострічки “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” 4 вересня 1965 року літературний критик Іван Дзюба зі сцени, аспірант-літературознавець Василь Стус і журналіст В’ячеслав Чорновіл в залі закликали встати на знак протестів супроти арештів українських інтелектуалів, які трапились влітку 1965 року. Під листом протесту підписалося 140 присутніх.
За жагу бути вільними кремль карав жорстоко: майже всі дістали 7 років ув’язнення у таборах суворого режиму та 5 років заслання – й виселені за межі України – у мордовію та пермську область росії, згодом у Сибір та в Казахстан. Тих, кого режим побоювався найбільше, було відправлено до психіатричних лікарень.
В цілому боротьба радянської влади з дисидентським рухом в Україні почалася ще в середині 50-тих років. Активізація національно-культурного життя після смерті Йосипа Сталіна, виникнення руху шістдесятників злякали вище партійне керівництво. Тому Комітет державної безпеки (таємна поліція) працював над тим, щоб придушити дисидентський рух. Лише за період “хрущовської відлиги” – з 1954 до 1964 року, було затримано майже 800 людей за так звану “антирадянську діяльність”.
А в 1965-му, з 24 серпня до 4 вересня у Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Феодосії кагебісти заарештували більше ніж 20 представників української інтелігенції. Між ними – брати Михайло та Богдан Горині, Іван Світличний, Святослав Караванський.
Традиція відзначення Дня українського політв’язня була започаткована в 1975 році з ініціативи В’ячеслава Чорновола, котрий закликав давати відсіч утискам і нещадності радянської влади. Ідею підтримала створена у 1976 році Українська гельсінська група, члени якої теж досить швидко потрапили під утиски.
Теперішня російська влада наслідує радянські способи боротьби з інакодумцями. Після початку російської агресії супроти України в 2014 році на тимчасово окупованих РФ територіях розгорнувся справжній терор супроти українців і кримських татар.
Після початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року росіяни продовжують переслідувати українців на захоплених територіях, чинити військові злочини, порушувати права та свободи людини.
Зокрема, станом на січень цього року окупанти незаконно ув’язнили 224 особи у тимчасово окупованому Криму, з них 133 – кримські татари.