Голова-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва повідомила, що Україна спроможна стати “економічним левом Європи”, але для цього слід відмовитися від дотування електроенергії та обігріву. Аналітик Юрій Корольчук роз’яснив, що це буде означати для українських громадян.
Голова-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва 20 січня під час зустрічей у Давосі заявила, що Україна має потенціал стати “економічним левом Європи”, проте для цього необхідно активізувати реформи та поступово відмовлятися від дотування електроенергії та опалення. Вона також акцентувала на необхідності справедливішого розподілу податкового навантаження, ліквідації перешкод для приватного сектору, вирішення питання нестачі робочої сили та прискорення вступу до ЄС як основного стимулу для економічного підйому.
Що це конкретно означатиме для українців і чи наважиться держава під час гострої фази бойових дій припинити дотування, УНН обговорили зі співзасновником Інституту енергетичних стратегій, фахівцем Юрієм Корольчуком.
Дотації, податки, кадри: що саме МВФ очікує від України після завершення війни
Георгієва згадувала про відмову від дотацій на електроенергію та обігрів у Давосі під час дискусії “Україна: на лінії фронту майбутнього”, організованої Фондом Віктора Пінчука у рамках Всесвітнього економічного форуму.
Серед найважливіших невирішених питань країни вона назвала енергетичні та комунальні дотації. Електроенергія та опалення все ще частково дотуються, і, за її словами, від цього потрібно поступово відходити з огляду на стан державних фінансів. Разом з тим, на думку керівниці МВФ, Україні варто працювати над більш справедливим розподілом податкового тягаря, хоч це і важко.
Крісталіна Георгієва підкріпила міркування прикладом Болгарії: там після краху комунізму ейфорію швидко змінила сувора дійсність, а відновлення економіки вимагало болісних рішень і жертв.
Окремо чиновниця наголосила, що офіційному Києву необхідно усувати перепони для розвитку приватного бізнесу.
Найважливішими факторами Георгієва назвала безпеку та доступність робочої сили. Більше того: за її словами, під час нещодавньої зустрічі з підприємцями в Києві частина бізнесменів поставила проблему доступу до працівників навіть вище за питання безпеки. МВФ, за її словами, готовий допомагати у практичних аспектах: стимулюванні повернення українців додому, зменшенні структурного безробіття та інтеграції ветеранів у ринок праці.
Насамкінець директорка-розпорядниця МВФ висловила емоційний заклик “повірити в себе як у лева” і демонструвати впевненість щодня: уникати внутрішніх розбіжностей і викорінити корупцію. Тоді, на її думку, успіх буде досяжним, хоча шлях буде тернистим.
Сигнал від МВФ: дотації як політичний індикатор повоєнної економіки
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук пояснює: заява директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої про необхідність відмови від дотування електроенергії та газу для України прозвучала не як технічна рекомендація, а як чітке політичне послання.
У розумінні Фонду це питання стосується не лише тарифів, а й перерозподілу бюджетного навантаження, зменшення соціальних витрат і зміни структури підтримки домогосподарств у найближчі роки.
Експерт, аналізуючи зміст заяви, прямо зазначає: слова Георгієвої мають вагоме значення та містять конкретний зміст, адресований не лише уряду, а й ширше: владі, уряду, наступному, майбутньому президенту, про те, що це необхідно припиняти.
Що саме мають на увазі під “дотуванням”
Перш ніж розпочати обговорення гіпотетичної відміни дотацій на енергетичні ресурси в Україні, експерт наголошує.
Основна плутанина в обговоренні дотацій полягає в тому, що у публічному просторі цим терміном називають і цільові житлові субсидії, і пільги, і механізми ПСО, і різницю між ринковою ціною та тарифом для населення – зауважує він.
Юрій Корольчук окреслює базове тлумачення, яке, на його думку, мала на увазі голова МВФ: насамперед йдеться про так звану різницю в тарифах.
Мова йде про ситуацію, коли є умовний ринковий тариф, і є тариф для населення, який є нижчим за нього
– пояснює він.
Експерт наводить наочний приклад:
Коли є нібито ринковий тариф на газ 12 тисяч гривень і той тариф, який сплачує українець 8 тисяч гривень. Відповідно, цю різницю 4 тисячі гривень оплачує “Нафтогаз України”
– пояснює Корольчук.
Аналогічний принцип, за його словами, застосовують і до електроенергії:
Є нібито якась реальна ціна, вища, а є ця пільгова ціна
– розрізняє Корольчук.
Перехресне дотування: масштаби зменшились, але питання не зникло
Важливий момент: навіть якщо дотування зменшилося порівняно з довоєнними періодами, це не означає, що МВФ перестане наполягати на цьому питанні в Україні.
Експерт у розмові з УНН нагадує, що 10-15 років тому перехресне дотування становило близько 4 млрд доларів на ринку України. Зараз же, за його оцінками, обсяг менший: йдеться про максимум 2 млрд доларів.
Окремо Корольчук підкреслює, що у внутрішньому розумінні МВФ дотування може охоплювати ширший комплекс заходів: у тому числі також і субсидії, і пільги, і адресні житлові субсидії.
Європейський парадокс: їм дозволено, нам – ні
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук зазначає: в Європі уряди мають право надавати своїм громадянам пільги та дотації. Але в Україні це навряд чи спрацює.
Для прикладу він наводить ситуацію у Франції.
У них 30 млрд євро пішло на дотації для ринку електроенергії та газу. Крім того, приблизно 10 млрд євро було виділено населенню
– ілюструє ситуацію Корольчук.
Ще один показовий приклад, який він згадує, це ситуація в Польщі.
У них є дуже великий вугільний сектор, і Європа на них “тисне”. А поляки стоять до останнього, при цьому дотують цю вугільну галузь і надають підтримку домогосподарствам, які опалюють житло вугіллям
– розповідає фахівець у галузі енергетики.
У підсумку Корольчук руйнує поширений міф про так званий “чистий ринок”
Немає цієї ринкової ціни, про яку нам часто говорять. Просто немає
– підкреслює він.
На що МВФ реально наполягатиме: ПСО, пільги, кількість отримувачів
На думку експерта, тиск Фонду буде спрямований у двох напрямках:
- Перший – це згортання перехресного дотування (різниці між тарифом і ринком).
- Другий – зменшення кількості отримувачів субсидій і пільг. Юрій Корольчук прямо прогнозує:
МВФ наполягатиме на відмові від перехресного дотування та подальшому скороченні числа одержувачів пільг і субсидій. У цьому контексті він актуалізує досвід 2015-2016 років, коли 7,5 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, після чого кількість одержувачів поступово скорочували
– зазначає він.
Втім, повоєнна соціальна реальність, за оцінкою співрозмовника УНН, може мати зворотний ефект. Юрій Корольчук припускає, що навіть якщо зараз 3,5 мільйони українців отримують субсидії та пільги, то через декілька років додасться ще мільйони 2 людей, які потребуватимуть подібної підтримки. Причина – збільшення кількості ветеранів та осіб з інвалідністю. Тому, на його думку, обмеження дотування для нашої країни неминуче.
Найбільш жорсткий аспект прогнозу експерта стосується саме військових і ветеранів. Юрій Корольчук називає це прямим сенсом заяви Георгієвої.
Це послання стосовно військових… ветеранів, інвалідів. Це питання буде жорстко актуалізовано, однозначно
– наголошує експерт у галузі енергетики.
Фіскальний ефект: коли легше бюджету, але соціальна проблема залишається
На запитання про реальний бюджетний ефект співрозмовник УНН відповідає обережно.
Мені складно сказати. Однак визнає, що це зменшить навантаження на бюджет
– констатує він.
За його логікою, вивільнені кошти держава зможе переспрямувати на інші потреби. Водночас він наголошує на ризику соціальної напруги.
Соціальна проблема ніколи не зникне, а в разі обмеження підтримки може створити армію тих, хто стоятиме в черзі за соціальними продуктами – ділиться побоюваннями співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
І тут виникає ще один неприємний для держави нюанс: навіть якщо в Європі є відповідальний бізнес і фонди, то в Україні джерела фінансування соціальної підтримки обмежені, а волонтерські фонди не можуть замінити державу в довгостроковій перспективі.
Занепад і відсутність відновлення як “вузьке місце” енергосектору
Окремо Юрій Корольчук у розмові торкається того, що обговорення тарифів відбувається на тлі занепаду енергосистеми через удари рф. Експерт характеризує ситуацію як втрату здатності до регенерації. Адже система фактично занепала та вже не буде такою, як до війни.
Його прогноз щодо меж відновлення звучить песимістично.
У кращому випадку десь на відсотків 70 потрібно сподіватися на відновлення, не більше. При цьому проблема не лише у війні, а й у фінансуванні. Просто взагалі навіть не виділяють кошти на це
– ділиться своїм баченням проблеми експерт.
Чи вирішать тарифи питання інвестицій в енергосектор
Юрій Корольчук, заглиблюючись у проблему тарифів і дотування, визнає: тарифи на тепло та воду занизькі та мають бути вищими.
Але щодо електроенергії звучить складніша позиція. Експерт наводить приклад розрахунку для атомної генерації.
Чинний тариф становить 4 гривні 32 копійки, а собівартість – гривень 50. І цього достатньо, щоб утримувати свою компанію
– зазначає він.
Питання в іншому: в інвестиціях і розвитку. Експерт переконаний: якщо компанія хоче будувати нові блоки, тоді тариф має бути вищим. Але тут Юрій Корольчук робить принципове застереження: підвищення тарифів під обіцянки відремонтувати енергосистему нереалістичні.
Зараз, якщо збиратимуть кошти, це буде обманом. Ніхто у світі за рахунок тарифів нічого ніколи не будував. Це завжди інвестиції. Тариф, за цією логікою, може повертати вкладення поступово, але не замінює стартового капіталу
– наголошує експерт.
Щоб продемонструвати, як в Україні працюють ринкові механізми, співзасновник Інституту енергетичних стратегій згадує “зелений тариф”, який, на його думку, мав би бути заморожений на час війни.
Далі він пропонує перевірку реальністю: виробники мали б вийти на ринок і спробувати продати електроенергію в умовах ринку, де у пікові сонячні години ціна може різко падати. Цей пасаж у коментарі звучить як критика подвійних стандартів у регулюванні: грошей немає, але на зелений тариф кошти знаходяться.
Тарифна тема як випробування зрілості держави
Юрій Корольчук наголошує: заява Георгієвої, якщо розглядати її через призму озвучених аргументів, стає частиною майбутнього великого торгу: між фіскальною дисципліною та соціальною стабільністю, між вимогами кредиторів і реаліями суспільства, яке виходитиме з війни з іншою структурою ризиків і вразливості.
Скорочення дотування у розумінні МВФ, ймовірно, буде не одноразовим рішенням, а тривалим процесом зі зменшенням перехресних механізмів і переглядом пільг. Проблема в тому, що соціальні потреби не зникають за наказом кредитора, а занепала енергосистема не відновлюється сама по собі.
Україні доведеться одночасно шукати інвестиції в інфраструктуру, переформатовувати соціальну підтримку і витримувати зовнішній тиск.
Контекст
Слід зазначити, що в рамках EFF уряд зобов’язався підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків газу та електроенергії протягом шести місяців після завершення воєнного стану, з обмеженим у часі планом впровадження вже після його скасування.
Ця дорожня карта є частиною Плану ЄС – Україна і включає реформу спецобов’язків (ПСО), поступове підвищення тарифів або зміну методології тарифоутворення, механізми розв’язання боргової проблеми, а також комплексний захист найбільш вразливих домогосподарств. Окремо МВФ в середині 2025 року вказував, що тарифи на газ і електроенергію для населення покривають приблизно половину ринкової ціни.
Наприкінці минулого року Україна та МВФ також досягли домовленості на рівні персоналу (SLA) щодо нової 4-річної програми. За словами директорки з комунікацій МВФ Джулії Козак, розгляд цієї програми радою директорів теоретично можливий у лютому цього року.