В Україні розкрили ряд резонансних медичних інцидентів, які похитнули віру в систему охорони здоров’я. Зокрема, справа “ДоктораПі”, зловживання з трансплантацією та звинувачення лікарів клініки “Odrex” у неналежному виконанні обов’язків.
Українська охорона здоров’я тривалий час була закритим співтовариством, де внутрішні огріхи приховували за латиною, а корпоративна етика цінувалася вище за закон. Однак, з плином часу виявилися імена, які трансформували образ лікаря з рятівника у суб’єкта кримінальних подій. Ці епізоди не просто перелік проступків, це хроніка того, як честолюбство, жадібність і почуття безкарності руйнують найцінніше – право людини на життя і справедливість. Про найбільш відомі скандали в медичній галузі, читайте в матеріалі УНН.
Хронологія втрати довіри до лікаря в очах суспільства починається з персони майже легендарної – Андрія Слюсарчука, відомого як “Доктор Пі”. На початку 2010-х Україна зацікавлено стежила за “генієм”, який нібито запам’ятовував мільйони чисел і демонстрував надзвичайні здібності в нейрохірургії.
Його запрошували на телевізійні трансляції, йому аплодували в університетських лекційних залах, він удостоювався державних нагород. Здавалося, країна отримала свого медичного обдарованого.
Але за блискучим зовнішнім виглядом приховувалася пустота. Слідчі з’ясували: Слюсарчук не мав повноцінної медичної освіти. Незважаючи на це, він виконував складні операції та “лікував” хворих. У 2014 році суд визнав його винним за фактом нелегальної лікарської діяльності та причетності до смерті двох пацієнтів: 50-річного чоловіка і трирічної дитини. Мова йшла про недбалість, що призвела до трагічних наслідків. Також у вироку згадувалися шахрайство і фальсифікація документів.
Ця історія стала шоком не тільки через масштаб обману, а через масштаб мовчання. Як система дозволила самозванцю роками оперувати, виступати на державному рівні і формувати імідж “суперлікаря”? Де були механізми перевірки дипломів, кваліфікації, допуску до практики?
Навіть після вироків і апеляцій справа не зникла з інформаційного простору: у 2024 році судові рішення щодо окремих епізодів знову викликали хвилю обговорень. Але незалежно від юридичних аспектів, “Доктор Пі” залишився символом епохи, в якій харизма виявилася більш переконливою за професійну ліцензію.
Після Слюсарчука суспільство навчилося ставити питання. Однак довіра вже була підірвана.
Михайло Загрійчук: тіньова трансплантологія
Коли здавалося, що глибина медичної етики вже досягнута, країну приголомшив скандал у найбільш чутливій сфері – трансплантології. У 2024 році правоохоронці повідомили про підозру колишньому заступнику міністра охорони здоров’я Михайлу Загрійчуку та низці інших лікарів. За даними слідства, йшлося про можливе втручання в інформаційну систему трансплантації та махінації з чергою на пересадку органів.
Трансплантація це сфера, де хворий буквально живе від виклику до виклику. Де сім’ї погоджуються на посмертне донорство, вірячи, що система чесна. Де кожен протокол – питання життя і смерті.
Після вручення підозр Загрійчуку та його спільникам, частина лікарень фактично припинила операції з посмертного донорства. Лікарі навіть не підписували документи, побоюючись кримінальних ризиків. Сфера, яка роками завойовувала довіру, опинилася у стані зупинки. Пацієнти, які потребували серце чи нирку, залишилися заручниками не тільки хвороби, а й кризи довіри.
Після широкого медійного висвітлення цього випадку у свідомості українців знову виникли міфи про “чорних трансплантологів”, і цього разу вони отримали реальні імена.
Віталій Русаков і Марина Бєлоцерковська: лікарі скандальної Odrex
Якщо історія Слюсарчука була символом фальшивого генія, то “Справа Odrex” стала символом кризи довіри до приватної медицини. Поштовхом до суспільного скандалу стала смерть у жовтні 2024 року одеського підприємця та забудовника Аднана Ківана. Останні півроку життя (з травня по жовтень 2024) він проходив лікування від онкології саме в приватній клініці “Одрекс”.
Після його смерті правоохоронці оголосили про підозру двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення Віталію Русакову та лікарю-онкологу Марині Бєлоцерковській. Їм інкримінують ч.1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті пацієнта. Наразі справа передана до суду для розгляду по суті.
Приморський районний суд Одеси продовжив обом лікарям запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Русаков також усунений з посади завідувача хірургічного відділення. А Бєлорківська звільнилася з Odrex та зараз працює в столичній клініці Denis, де зараз консультує онкохворих “зі знижкою” – замість 3331 грн потрапити на прийом до скандального онколога можна за 2998 грн.
За відомостями Офісу Генерального прокурора, позиція слідства базується на висновках комісійної судово-медичної експертизи. У повідомленні вказується, що при наданні медичної допомоги пацієнту лікарі не забезпечили належного реагування на ознаки ускладнень та своєчасне лікування. Також відомо, що після оперативного втручання пацієнту не була призначена обов’язкова післяопераційна антибактеріальна терапія. Саме відсутність своєчасних антибіотиків могла сприяти розвитку інфекційного процесу, який згодом перейшов у сепсис. Крім того, слідство перевіряє відомості щодо проведення процедур, які могли бути протипоказані на фоні системного запалення та тяжкого стану пацієнта. Зокрема йдеться про хіміотерапію, яку призначала Марина Бєлоцерковська.
Ця справа має ще й особистий аспект. За інформацією журналістів, Русаков був давнім приятелем сім’ї Ківанів. Є інформація, що Ківан за життя дарував Русакові цінні подарунки: квартиру з ремонтом та нову машину Lexus. У той же час сам Русаков після смерті свого пацієнта заявляв, що нібито не має відношення до його лікування.
Тетяна Крупа: білий халат як інструмент торгівлі інвалідністю
Завершальним акордом у цій симфонії професійного цинізму стала справа Тетяни Крупи – керівниці Хмельницької МСЕК. Восени 2024 року під час обшуків правоохоронці знайшли у неї готівку на мільйони доларів. У публічному просторі з’явилися кадри пачок купюр, що лежали на ліжках, та відео, як частину грошей викидали просто з вікон.
За даними слідства, йшлося про незаконне збагачення та можливі махінації з висновками про інвалідність. У воєнний час це звучало особливо цинічно. Поки одні втрачали здоров’я на фронті, інші, за підозрою правоохоронців, могли “купувати” статус і “ухилятися” від армії.
МСЕК це система, яка визначає долю тисяч людей: пенсії, соціальні виплати, звільнення від служби. Коли вона стає інструментом заробітку, руйнується не тільки медична етика, у суспільства руйнується уявлення про справедливість.
Скандал навколо Крупи став поштовхом для обговорень про ліквідацію або реформування МСЕК. Але головне – він закріпив у свідомості мас образ лікаря як посадовця, що торгує рішеннями.
Чи можливо відновити довіру до української медицини?
Ці історії – від фальшивого нейрохірурга до мільйонерки з МСЕК – створюють складний і болючий портрет української медицини. У кожній з них є потерпілі: конкретні пацієнти, родини, які втратили близьких, люди, що чекали на трансплантацію, військові, для яких довідка означала долю.
Коли хворий заходить у кабінет лікаря, він приносить із собою не тільки історію хвороби, а й віру в професіоналізм і чесність. Кожен гучний скандал забирає частину цієї віри. Поки суди ставлять крапки в конкретних справах, суспільству доводиться відповідати на складніше питання: чи зможе білий халат знову стати символом захисту, а не підозри? Тому що медицина без довіри – це система без імунітету.