У приватних лікарнях, де високі ціни, клієнти оплачують не лише комфортні умови та новітні технології – вони купують впевненість у своїй безпеці. Якщо відбувається катастрофа, сім’ї часто залучаються до тривалої боротьби за правосуддя. Три гучні випадки лікарських трагедій ілюструють, наскільки важким може бути шлях від кончини пацієнта до остаточного рішення суду.
За преміальними рахунками в приватних лікарнях ховається не тільки затишок і сучасне лікування, але й віра хворого в те, що тут він у повній безпеці. Коли трапляється непоправне лихо, справжнє обличчя клініки виявляє здатність прийняти відповідальність за можливі прорахунки. На жаль, часто замість відкритості рідні померлих, в один із найгірших етапів життя, зустрічаються з битвою лікарні за свій імідж. Про те, чи має український клієнт реальний захист і як на лиха у своїх стінах реагують приватні медустанови, дізнайтеся в матеріалі УНН.
Персональна медицина в Україні за останні десятиліття стала ознакою зручностей і нових розробок. Вибираючи приватні медзаклади, відвідувачі покладаються на безпеку, професіоналізм і висококласний сервіс. Разом із тим, клієнти свідомо згодні на чималі рахунки, тому що ціна медичних послуг сприймається як виправдані витрати на здоров’я та спокій.
Однак, навіть у найсучасніших лікарнях виникають критичні випадки. У такі моменти головним тестом для медустанови стає її здатність відповідати за помилки, а не прикриватися рекламними кампаніями. Але, відповідальну позицію у таких випадках обирають не всі.
Випадок зі смертю Аднана Ківана перетворився на “Справу Odrex”
Смерть засновника Kadorr Group Аднана Ківана в жовтні 2024 року у лікарні Odrex в Одесі стала переломним моментом для репутації закладу. Засновник імперії Kadorr Group, людина, чий достаток давав змогу вибрати найкращих лікарів світу, довірив своє життя одеському Odrex. Адже саме в цій клініці він проходив лікування протягом останніх років, саме в цій клініці працює лікар бізнесмена Віталій Русаков. Якому, за інформацією журналістки Зої Казанжі Анднан Ківан подарував квартиру з ремонтом і новенький автомобіль Lexus на весілля. Проте, як стверджують матеріали кримінального провадження, статус підприємця та постійного клієнта клініки не став захистом від того, що слідство називає лікарською недбалістю.
Смерть Аднана Ківана поклала початок гучного кримінального процесу, який триває і до сьогодні. На лаві підсудних опинилися “зірки” Odrex: завідувач відділення хірургії Віталій Русаков та лікар-онколог Марина Бєлоцерківська (яка вже звільнилась з клініки). За версією слідства, незважаючи на онкологічну хворобу Аднана Ківана, причиною смерті став сепсис. Медична експертиза вказує на ряд імовірних прорахунків: ігнорування ознак запалення, відсутність призначення обов’язкової антибіотикотерапії після операції та проведення хіміотерапії, яка на той час була прямо протипоказана хворому.
У той час, як лікарі перебувають під нічним домашнім арештом, захист, здається, вибрав тактику виснаження суду. Засідання зриваються через нез’явлення адвокатів лікарів. Одночасно з цим, Odrex розгорнула масштабну інформаційну кампанію: замість визнання провини та внутрішнього розслідування, лікарня зосередилася на судових позовах проти медіа та спробах відновити репутацію.
Однак реакція суспільства не змусила себе чекати: після того, як справа про смерть Аднана Ківана зазвучала голосніше, люди, які також втратили близьких після лікування в Odrex та ті, кому вдалося вижити – почали публічно розповідати про свій досвід. Крім того, резонансна справа про смерть Аднана Ківана стала останньою надією на справедливість для багатьох родин, які роками судяться з Odrex через кончину своїх рідних у лікарні.
На тлі загальноукраїнського резонансу, люди об’єдналися в рух StopOdrex, створили власний сайт (який вже тричі блокувався через скарги Odrex) та Telegram-канал. На цих платформах люди, які вважають себе жертвами лікування в скандальній лікарні анонімно діляться особистими історіями та історіями своїх померлих родичів, обмінюються новинами про хід власних кримінальних справ проти Odrex та медиків клініки і підтримують одне одного.
Фатальна помилка в клініці “Малі”: кончина 7-річного хлопчика під час лікування зубів
У березні 2025 року звичайний візит до стоматолога для київської сім’ї закінчився трагедією. Батьки привели 7-річного сина на лікування зубів під загальною анестезією – послугу, яку лікарня рекламувала як безпечний і комфортний “медикаментозний сон” для дітей.
Під час процедури стан хлопчика різко погіршився. Серце зупинилося прямо у стоматологічному кріслі. У лікарні розпочали реанімаційні заходи, згодом дитину госпіталізували. Лікарі встановили глибоку кому. За кілька днів хлопчик помер у реанімації лікарні Охматдит, не прийшовши до тями.
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило смерть дитини. Лікарці-анестезіологу повідомлено про підозру. За версією слідства, під час анестезії було застосовано препарат, який мав протипоказання з огляду на стан здоров’я хлопчика. Саме це, як вважають правоохоронці, і стало причиною гострої серцевої недостатності.
МОЗ після перевірки медичного закладу анулював видану їм ліцензію. На сьогодні розслідування триває. Про передачу справи до суду офіційно не повідомлялося.
Ця історія знову підняла складне питання: наскільки безпечними є процедури під загальною анестезією в амбулаторних умовах і чи достатній контроль існує за їх проведенням у приватних лікарнях. Для батьків це – непоправна втрата. Для системи охорони здоров’я – іспит на здатність чесно розібратися і дати відповідь, що саме пішло не так та хто відповість за кончину 7-річного хлопчика.
Смерть немовляти в “Лелеці”: справа, яка завершилась максимальним вироком для медика
Нещасний випадок, що стався в травні 2020 року в елітному київському пологовому будинку “Лелека”, перетворився на один із найгучніших процесів у сфері персональної акушерської допомоги. Пологи Лідії Косогової, яка всю вагітність довіряла професіоналізму лікарів цього закладу, закінчилися фатально: її донька Віра народилася з тяжким ураженням центральної нервової системи і померла після 55 днів боротьби за життя.
За матеріалами слідства, причиною трагедії стало зволікання. Лікар акушер-гінеколог Микола Коваленко неправильно оцінив показники моніторингу серцебиття плода (КТГ). Коли прилади вже показували критичний стан дитини, рішення про екстрений кесарів розтин було ухвалене занадто пізно. Судова експертиза підтвердила прямий причинно-наслідковий зв’язок: саме ці згаяні хвилини призвели до незворотної гіпоксії мозку немовляти.
Родина померлої дитини зіткнулася не лише з болем втрати, а й із викликами медичної системи. Лідія Косогова заявляла, що після трагедії зв’язок з “Лелекою” фактично припинився, а доступ до електронної медичної документації родині обмежили.
Керівництво закладу натомість називало звинувачення “інформаційною атакою”, наполягаючи на тому, що дії медиків відповідали протоколам.
Судовий розгляд справи тривав понад два роки. Незважаючи на те, що обвинувачений акушер-гінеколог не визнав своєї провини, Миколу Коваленка було засуджено до найвищого покарання за статтею (1 ст. 140 КК України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником) – три роки позбавлення волі. Крім того, суд зобов’язав лікарню виплатити понад 1,1 млн грн моральної шкоди родині.
Замість висновку
Різні міста, різні лікарні, різні медичні напрямки: від складної онкохірургії до стоматології чи довгоочікуваних пологів. Але всі ці історії поєднує трагічний сюжет: смерть, підозра в лікарській недбалості і довгі роки боротьби за справедливість.
Кожен випадок має свої обставини, проте результати надто схожі. Замість швидкого і прозорого встановлення відповідальності – затягнуті процеси, експертизи, процедурні перепони. Сім’ї, які втратили близьких, змушені роками відстоювати право на правосуддя.
У фіналі, ці історії виявляють проблему ширшу, ніж окремі помилки конкретних лікарів, вони ставлять питання до всієї медичної системи, особливо в частині захисту прав клієнтів і реальної неминучості відповідальності за лікарську недбалість.