На Всесвітньому економічному саміті в Давосі Україна має намір укласти договори про гарантування безпеки зі Сполученими Штатами та про відновлення економіки на суму $800 млрд. Президент Зеленський сподівається на затвердження документів, незважаючи на неоднозначну точку зору Дональда Трампа.
У понеділок, 19 січня, у швейцарському Давосі розпочався 56-й Всесвітній економічний форум, який триватиме до 23 січня. На думку фахівців, для України цьогорічний форум є чимось значно більшим, ніж платформа, що визначатиме зовнішньоекономічний напрям на поточний рік. Давос-2026 зараз не так про економіку, як про війну та безпеку. Це своєрідне дипломатичне поле бою, на якому офіційний Київ, США та країни-партнери знову намагатимуться зупинити військові дії на українській землі. Чого очікувати Україні від цьогорічного глобального економічного форуму, з’ясовували УНН.
Слід зазначити, що очільник держави Володимир Зеленський вже висловив свої сподівання щодо Давосу-2026. Він переконаний, що саме на форумі держава зможе зробити початковий крок до закінчення війни.
“Наразі працюємо над двома документами. Команда вирушила до Сполучених Штатів Америки для доопрацювання певних матеріалів, які стосуються гарантій безпеки. Якщо це буде прийнято американською стороною, тоді буде можливо підписання під час Давосу”, – зазначив Зеленський 16 січня під час пресконференції.
Гарантії безпеки для України: чим може завершитися політична гра Трампа у Давосі
Мова йде про забезпечення надійних міжнародних гарантій безпеки для України. Офіційний Київ вже завершив роботу над проєктом двосторонньої угоди зі США про гарантування безпеки і має на меті завізувати його на найвищому рівні.
Як зауважив Президент України Володимир Зеленський, українська сторона фактично підготувала документ і чекає на “особисте “так” Дональда Трампа” (тобто політичне погодження від президента США). Давос обрали саме тим майданчиком, де планують залучити Трампа до спільної зустрічі із Зеленським та лідерами країн-союзників – Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, Канади, а також керівництвом Єврокомісії.
Однак невизначеною змінною залишається позиція самого Дональда Трампа. Незважаючи на зусилля команди Зеленського забезпечити підтримку Білого дому, лідер Білого дому останнім часом публічно висловлюється критично стосовно Києва.
Так, в інтерв’ю Reuters він заявив, що, на його погляд, російський президент володимир путін “готовий укласти мирну угоду”, тоді як Україна “менш готова”. На питання, чому мирні переговори досі не принесли результату, Трамп відповів одним словом – “Зеленський”, натякнувши на нібито провину української сторони.
Ці заяви викликали миттєву реакцію офіційної москви: у кремлі погодилися з риторикою Трампа, прямо назвавши Зеленського головною перешкодою для миру.
Офіційний Київ, зі свого боку, неодноразово підкреслював: причина затягування війни – агресивні наміри росії. Як заявив Зеленський, прагнення москви знищити Україну доводить, що їй потрібні не угоди, а продовження агресії. Тому українська влада наполягає, що шлях до реального миру лежить не через поспішні домовленості з агресором, а через зміцнення оборони та міжнародної підтримки України.
З огляду на перераховане вище, після Давосу Україна може опинитися перед кількома новими шляхами розвитку сценарію:
- підписання рамкової угоди про гарантії, якщо лідер США погодиться на створення сприятливих та безпечних умов для України;
- Вашингтон перекладає основну частину відповідальності за закінчення війни в Україні на європейських партнерів. При цьому США тримаються осторонь проблеми;
- Сполучені Штати уникають будь-яких зобов’язань щодо бойових дій в Україні, і офіційний Київ опиняється в “сірій зоні” після можливого перемир’я.
Економічні “відновлення та процвітання” України й Давос-2026: який документ планують підписати
Україна очікує, що після завершення Всесвітнього економічного форуму в Давосі зможе “підписати ключовий документ, що стосуватиметься економічного відновлення та довготривалого процвітання України”. Про це інформує Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з ходом переговорів.
За даними видання, йдеться про масштабну угоду щодо відбудови країни обсягом близько 800 млрд доларів. Очікується, що підпишуть цей документ саме в Давосі, на полях економічного саміту, де традиційно обговорюють глобальні фінансові та інвестиційні ініціативи.
Логіка офіційного Києва полягає в тому, щоб заохотити Сполучені Штати до активної підтримки, запропонувавши взаємовигідне співробітництво.
За словами посла України в США Ольги Стефанішиної, робота над цією угодою триває окремо від підготовки до підписання безпекової. Розкривати більше деталей про документ дипломат не стала.
Тим часом The Telegraph з посиланням на власні джерела у політикумі та дипломатичних колах пише про те, що саме європейські союзники запропонували укласти цю угоду у Давосі як нейтральному майданчику, і очікується, що документ підпишуть особисто Дональд Трамп і Володимир Зеленський. Документ може охоплювати довгострокові інвестиції США у відновлення зруйнованої інфраструктури, доступ американських компаній до українських природних ресурсів і проєктів розвитку.
Дональд Трамп, який неодноразово наголошував на своєму бізнес-мисленні, може позитивно поставитися до таких пропозицій української сторони. Власне, адміністрація Білого дому вже демонструє готовність пов’язувати підтримку України з економічною вигодою для Америки. Однак залишається питання: чи не обмежиться Вашингтон лише фінансово-інвестиційними проєктами, уникаючи прямих безпекових зобов’язань? Іншими словами, план відновлення не повинен стати заміною оборонної підтримки, а лише її доповненням.
До слова, президент України Володимир Зеленський також підтвердив, що українська делегація перед Давосом працювала у Вашингтоні саме над двома взаємопов’язаними пакетами – безпековим та економічним. Якщо обидва документи будуть узгоджені, їх можуть урочисто підписати під час форуму або незабаром після нього.
Таким чином, у позитивному сценарії, укладення “Угоди про процвітання” дасть поштовх економічному відродженню і стане політичним сигналом непохитної підтримки України з боку Заходу. Інвестування американського капіталу в українські проєкти створить додаткові гарантії, що Вашингтон буде зацікавлений у стабільності та безпеці на українській території.
Втім, слід враховувати і ризики: величезні кошти від донорів будуть надходити лише за умови прозорості та реформ, а також після встановлення тривалого миру. Крім того, надмірний акцент на економіці без паралельного зміцнення обороноздатності може виявитися недостатнім стримуючим фактором для Росії.
Тому завдання Києва – переконати партнерів, що відбудова України та її безпека є невід’ємними компонентами єдиного плану. Давос надає можливість представити це бачення світовим лідерам і закріпити його у конкретних домовленостях.
Мирні переговори з росією: чому крапки над “і” можуть розставити саме на форумі
Ще одна важлива для України тема, про яку говоритимуть у Давосі, скоріш за все, не лише кулуарно, це переговори про мир із президентом рф володимиром путіним.
І тут вже зараз у коаліції союзників України відбувся розкол.
Деякі лідери Західної Європи дедалі голосніше говорять про потребу залучити москву до діалогу. Зокрема, президент Франції Еммануель Макрон 6 січня заявив, що Париж працює над встановленням контактів із путіним “найближчими тижнями”.
А прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні підтримала цю ідею, запропонувавши призначити спеціального посланника ЄС для переговорів із кремлем.
Таку позицію поділив і новий канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який висловив сподівання на поступове “переналагодження відносин ЄС із Росією”.
Ці заяви свідчать: у провідних столицях Європи формується запит на відновлення діалогу з москвою, навіть якщо міцний мир ще не досягнутий.
Водночас інший табір союзників рішуче заперечує проти передчасних поступок кремлю.
Велика Британія відкрито стала на заваді ідеї “раннього діалогу”. Глава МЗС Британії Єветт Купер 15 січня наголосила, що не бачить “жодних доказів, що Путін дійсно хоче миру”. За її словами, поки москва не продемонструє серйозної готовності припинити агресію, говорити з нею не на часі; натомість слід нарощувати військову допомогу Україні і тиск санкцій.
Аналогічної думки дотримуються країни Східної Європи та балтійські держави: будь-які переговори заради процесу лише легітимізують захоплення українських територій і дадуть Кремлю перепочинок.
Таким чином, у межах самого ЄС окреслилася лінія поділу: частина лідерів вважає за можливе сісти з путіним за стіл, інша частина вважає це небезпечним відхиленням від принципової лінії.
Наслідки домовленостей між союзниками на полях Давосу для України можуть стати неоптимістичними. Якщо впливові столиці ЄС почнуть схилятися до компромісів із Путіним, зростає ризик тиску на Київ погодитися на невигідні умови миру.
З іншого боку, жорстка позиція таких союзників, як Британія, Польща, країни Балтії та скандинавські держави, дає Україні дипломатичну опору. Їхній меседж зрозумілий: переговори з агресором можливі лише після зміни його поведінки, а не ціною односторонніх поступок.
Саме тому Давос-2026 для України стає не стільки економічним форумом, скільки тестом на стійкість західної коаліції та на здатність Києва “зашити” безпеку й відбудову в один пакет.
Ключова інтрига зводиться до того, чи перетвориться прагматизм Дональда Трампа на реальні гарантії безпеки, а не лише на інвестиційні обіцянки під майбутні контракти.
Паралельно Європа входить у фазу внутрішньої дискусії про допустимість діалогу з москвою, і результат цієї дискусії напряму визначатиме, чи посилиться тиск на Україну щодо компромісного миру, чи навпаки буде закріплена лінія на примус росії до зміни поведінки.
У підсумку, головний актив України на полях Давоса, це здатність нав’язати партнерам просту логіку: інвестиції працюють лише там, де є гарантії безпеки, а мир можливий лише там, де агресор позбавлений стимулів продовжувати війну. Якщо ці дві формули не зафіксують у конкретних рішеннях і документах, Давос ризикує увійти в новітню історію України гучними заявами, але слабкими реальними діями.