Український сектор підприємництва потерпає від необґрунтованого тиску з боку силових структур, що завдає шкоди іміджу та здатності функціонувати на міжнародних майданчиках. Сфабриковані кримінальні провадження, навіть за відсутності офіційних звинувачень, тягнуть за собою іміджеві збитки та відмову іноземних партнерів від взаємодії.
Український бізнес і досі має справу із необґрунтованим тиском із боку органів правопорядку. Подібна ситуація нерідко виходить за межі конкурентних баталій і безпосередньо позначається на можливості підприємств працювати на світових ринках. Спеціально ініційовані кримінальні розслідування навіть за відсутності офіційних підозр чи обвинувальних актів призводять до іміджевих втрат компаній, повідомляє УНН.
Кримінальне провадження як ризик для репутації
Для забезпечення можливості ведення діяльності на міжнародних ринках, компанії в обов’язковому порядку повинні проходити комплаєнс-перевірки. Це система своєрідного аудиту на предмет відповідності компанії вимогам законодавства, вимогам регулюючих органів, галузевим стандартам та внутрішнім етичним нормам. Комплаєнс упереджує штрафні санкції, юридичні стягнення та ризики для репутації, гарантуючи чесну підприємницьку поведінку та відкритість діяльності.
В міжнародній практиці, комерційні партнери, банківські установи, страхові фірми та інвестори здійснюють ретельні перевірки своїх потенційних контрагентів. Due diligence та compliance-заходи передбачають аналіз відкритих джерел, судових реєстрів і будь-яких відомостей про компанію в контексті кримінальних справ.
Тому для українського бізнесу сам факт відкритого кримінального провадження часто стає вагомим ударом по діловій репутації та суттєвою перепоною на шляху до глобальних ринків. Навіть кримінальне провадження, яке може бути ініційоване без доказів і тривати роками, в міжнародній підприємницькій практиці сприймається як ризиковий фактор.
Для іноземного партнера правило просте: якщо навколо компанії виникає кримінальна суперечка, навіть без доведеної вини, це може спричинити юридичні та фінансові ризики. У багатьох випадках ділові партнери просто ухиляються від співпраці, щоб уникнути можливих складнощів.
Цей самий принцип діє і у відносинах із закордонними банками та фінансовими організаціями. У рамках міжнародних правил боротьби з легалізацією незаконних доходів (AML) банки зобов’язані здійснювати перевірку клієнтів та джерела їхніх доходів. Інформація про кримінальні провадження автоматично потрапляє до переліку факторів ризику, і часто підприємствам, які фігурують у кримінальних справах, відмовляють у співпраці – відкритті рахунків, блокуються транзакції тощо.
В підсумку, компанія, навіть не маючи вироку суду або обґрунтованого повідомлення про підозру, втрачає можливість повноцінно функціонувати на міжнародній арені і стає жертвою замовленого кримінального переслідування. В Україні такий прийом часто використовують для ліквідації конкурентів на ринку.
Переслідування СБУ як засіб конкурентної боротьби на авіаринку
Хоча останнім часом обстановка із тиском правоохоронців на бізнес в Україні помітно покращилась і кількість замовлених кримінальних проваджень значно скоротилася, проте випадки переслідувань і досі фіксуються. Очевидно, одним із найбільш показових прикладів є конкурентна війна на ринку авіаційних транспортних перевезень, де Служба безпеки України стала інструментом для нейтралізації опонентів.
Для розуміння: є два великих гравці ринку авіаційних транспортних перевезень – компанія “Українські вертольоти” та група компаній “Константа”. Обидві активно змагаються за міжнародні контракти, зокрема, гуманітарних місій ООН в африканських країнах.
Однак замість активної конкуренції під час міжнародних тендерів, боротьба перейшла в площину кримінального переслідування. ГО “Рада ветеранів АТО”, яку асоціюють із компанією “Українські вертольоти” звернулася до ряду українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення компаній, які входять до групи “Константа”. Згодом ці заяви підтримала ще низка громадських організацій, відомих тим, що відпрацьовують замовлення проти представників бізнесу.
Було ініційовано низку кримінальних проваджень проти групи компаній “Константа”, частина з яких на даний час вже закрита через відсутність складу злочину. Однак кілька справ досі “розслідуються”, зокрема Службою безпеки України. Це може бути пов’язано з тим, що в “Українських вертольотах” працюють колишні високопосадовці правоохоронних органів, у яких очевидно залишився вплив на колег у слідчих органах.
Одне з таких кримінальних проваджень №12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського.
У своїй заяві “активіст” стверджував, що група компаній “Константа” нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств хотіло захопити ДП “Антонов” та власне компанію “Українські вертольоти”.
Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за ст.111-2 ККУ (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності Служби безпеки України. Очевидно, усвідомивши безперспективність цього кримінального провадження, його “передали” в СБУ, де воно “висить” дотепер.
За чотири роки розслідування цього провадження жодних порушень слідством не було встановлено, жодній особі не вручено підозру, матеріали до суду не передані.
Сам факт наявності такого кримінального провадження підриває репутацію компаній, які працюють на міжнародному ринку. Однак, очевидно, не тільки це було метою замовників. Вони прагнули повного припинення діяльності конкурентів.
Адже в ході розслідування в групи компаній “Константа” відбулося кілька десятків обшуків, в ході яких слідчі вилучили й досі не повернули важливу технічну документацію та обладнання, необхідні для функціонування підприємств, а також були заблоковані рахунки компаній в банках. Сукупність подібних дій поставила під загрозу виконання не тільки міжнародних контрактів, а й оборонних замовлень в Україні.
Юристи, опитані УНН, відзначають, що це типовий приклад замовленого переслідування представників бізнесу.
Втрати для економіки країни
Як було зазначено раніше, в міжнародній практиці стандартом є комплаєнс та due diligence перевірки контрагентів. Таким чином, проблема замовних або штучно затягнутих кримінальних проваджень має значно ширший масштаб, ніж окремі конфлікти між бізнесом і правоохоронною системою. Наслідки подібних дій безпосередньо впливають на економіку країни в цілому.
Коли українські компанії втрачають можливість нормально функціонувати на зовнішніх ринках через ризики для репутації, держава втрачає валютну виручку, податкові надходження, інвестиції та можливості для розвитку експорту.
Особливо гостро це відчувається у високотехнологічних галузях, таких як авіабудування, оборонна промисловість чи IT, де міжнародна кооперація є ключовою умовою розвитку. А в умовах повномасштабного вторгнення, коли небо над Україною роками залишається закритим для цивільної авіації, взагалі йдеться про збереження галузі як такої.
Тож у ситуації, коли українська економіка значною мірою залежить від експорту та міжнародної співпраці, питання боротьби з замовними кримінальними справами виходить далеко за межі внутрішньої юридичної проблеми. Фактично, мова йде про збереження конкурентоспроможності українського бізнесу на світових ринках та галузі авіатранспортних перевезень, яка в майбутньому може стати одним із рушіїв післявоєнного відновлення економіки.