Завдяки платформі “СтопТиск” підприємствам повернули близько 32 мільйонів гривень та припинили 8 кримінальних розслідувань. З вересня 2025 року зафіксовано 177 звернень щодо тиску з боку правоохоронних органів.
Концепція “тиску на бізнес” охоплює декілька аспектів: вплив регуляторної та фіскальної систем, а також незаконний вплив органів правопорядку. Якщо до постійних змін у законодавстві, коректив у методах оподаткування та звітності український сектор бізнесу певною мірою адаптувався, то зловживання з боку правоохоронців часто стають реальною проблемою, яка може зупинити діяльність.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко взяв на себе вирішення саме цієї проблеми, оскільки ще на колишній посаді – керівника Державної податкової служби, неодноразово зустрічався з представниками бізнесу та розумів, “що турбує” українського підприємця.
Так, у вересні 2025 року розпочав роботу портал “СтопТиск” – засіб безпосереднього спілкування бізнесу з прокуратурою у випадках імовірного тиску з боку правоохоронних і контролюючих органів. За декілька місяців функціонування на платформу надійшли сотні звернень, частина яких завершилася для бізнесу поверненням активів, грошей та припиненням кримінальних справ. Про результати діяльності платформи, реакцію правоохоронних органів на масштабну ревізію справ та межі припустимого застосування “СтопТиску” читайте в інтерв’ю заступника начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, що займаються протидією злочинам у сфері захисту національних та міжнародних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, для УНН.
– З вересня 2025 року працює портал “СтопТиск”, через який підприємці можуть напряму поскаржитися на тиск з боку правоохоронців. Скільки вже таких скарг отримано?
За інформацією на 5 лютого 2026 року, через портал “СтопТиск” надійшло 177 повідомлень від представників підприємництва щодо ймовірного неправомірного впливу з боку правоохоронних і контролюючих органів. Невдовзі після запуску платформи число звернень почало поступово збільшуватися, що може вказувати як на поінформованість підприємців про існування порталу, так і на зростання довіри бізнес-середовища до прокуратури як до інституції, здатної реагувати на випадки неправомірного втручання в господарську діяльність.
– Скільки з цих звернень вже оброблено? Які результати?
З усієї кількості звернень, поданих через портал “СтопТиск”, прокуратурою розглянуто вже 169 повідомлень. За наслідками перевірок, у 36 випадках виявлені підстави для реагування та вжиті відповідні заходи, що дозволило оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень згідно зі ст. 284 КПК України.
У деяких ситуаціях ми навіть отримували листи подяки за виконану роботу, публікації в соціальних мережах. Це демонструє важливість діяльності порталу “СтопТиск” для бізнесу.
Водночас у 133 випадках підстав для реагування не було встановлено. Це пояснюється переважно тим, що не було підтверджено обставини, зазначені заявниками, або не виявлені ознаки протизаконного тиску. Інші повідомлення перебувають у процесі обробки – їх ретельно перевіряють для забезпечення об’єктивного та всебічного розгляду.
– Ви згадуєте про відновлення прав суб’єктів. Чи вдалося на практиці відновити їхні майнові права, зокрема забезпечити повернення коштів, конфіскованих під час обшуків?
Так, завдяки вжитим діям власникам повернули кошти, вилучені під час обшуків, у різних валютах на загальну суму, яка в гривневому еквіваленті складає близько 32 мільйонів гривень. Крім того, заявникам було повернуто сільськогосподарську техніку, обладнання для виробництва тютюнових виробів, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, флеш-накопичувачі та інше майно.
– Чи здійснюється перевірка дій правоохоронних органів?
У 3 випадках внесено відомості до ЄРДР за фактами можливих протиправних дій співробітників правоохоронних органів, хід досудового розслідування яких перебуває на контролі у керівництва обласних прокуратур.
– На що саме найчастіше скаржиться бізнес?
Аналіз звернень, поданих через портал “СтопТиск”, вказує на системні проблеми у взаємодії окремих правоохоронних органів з підприємництвом, що вимагають посиленого прокурорського реагування. Найчастіше підприємці скаржаться на процесуальні порушення під час досудового розслідування, наприклад, під час проведення обшуків, невиконання судових рішень щодо повернення конфіскованого майна, необґрунтоване затягування досудового розслідування.
Прокуратура систематично контролює дотримання законності, забезпечує пропорційність заходів забезпечення кримінального провадження, вживає заходів щодо відновлення порушених прав та прискорення розслідувань. Також здійснюється нагляд за виконанням судових рішень.
– Який саме правоохоронний орган найчастіше стає об’єктом критики з боку підприємців?
Найбільша кількість звернень стосується дій Національної поліції, БЕБ, СБУ, а також митних і податкових органів. Органи прокуратури посилюють контроль і реагують на кожен сигнал про неналежний нагляд, підвищуючи ефективність захисту прав бізнесу.
– Чи є певна залежність між напрямком, сферою діяльності або розміром бізнесу – хто частіше стикається з тиском?
– Незважаючи на те, що офіційно не ведеться облік звернень за розміром чи галуззю бізнесу, аналіз наявних кейсів дозволяє виявити певні тенденції. Найчастіше про тиск повідомляють представники середнього та великого бізнесу, що пов’язано зі значними фінансовими оборотами, наявністю активів, які можуть бути об’єктом арешту, а також підвищеною увагою з боку контролюючих органів. Особливо вразливими виявляються компанії у сферах агробізнесу, логістики, імпорту та експорту, фінансових послуг, виробництва, будівництва та торгівлі підакцизними товарами.
Органи прокуратури оперативно реагують на кожен сигнал про порушення прав бізнесу та вживають всіх передбачених законом заходів для запобігання неправомірному втручанню у діяльність підприємств.
– Про які найрезонансніші кейси з кримінальних проваджень, які були закриті, ви можете розповісти?
– Серед найбільш відомих кримінальних проваджень, які були закриті після втручання органів прокуратури або перегляду матеріалів справи, можна відзначити кейси щодо ряду великих і середніх підприємств, у яких було встановлено відсутність складу злочину або достатньої доказової бази. Зокрема, це справи щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ТОВ “Шериф-Захист”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш”, ФГ “ДОБРОБУТ-БСГ”, ФОП “Петров”. У цих випадках після додаткової перевірки матеріалів досудових розслідувань було прийнято рішення про їх закриття, скасування арештів і повернення конфіскованого майна, що стало наочним прикладом результативності механізму прокурорського реагування та відновлення прав суб’єктів господарювання.
– Чи намагаються, скажімо так, ті представники бізнесу, щодо яких існують можливі підстави проводити розслідування, скористатися такою відкритістю з боку органів прокуратури для того, щоб закрити справу без негативних для себе наслідків?
Так, на жаль, трапляються ситуації, коли окремі представники бізнесу намагаються скористатися відкритістю органів прокуратури як засобом вплинути на хід кримінального провадження або уникнути потенційної відповідальності. Такі звернення інколи мають на меті створення інформаційного тиску на слідство, затягування розгляду справи або дискредитацію законних дій правоохоронних органів.
Водночас позиція прокуратури залишається незмінною: реагування відбувається виключно за наявності підтверджених фактів неправомірного впливу, а платформа не розглядається як засіб уникнення кримінальної відповідальності чи інструмент для припинення справ без правових підстав.
– Чи існують якісь характерні ознаки того, що справа сфабрикована, є штучною? Часто можна почути, що справи тягнуться роками без логічного завершення у вигляді судового розгляду та вироку.
– Тривалий розгляд кримінальних проваджень у судах сам по собі не є ознакою того, що справа є сфабрикованою, штучною або необґрунтованою. Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, судовий розгляд повинен здійснюватися у розумні строки. Водночас поняття “розумного строку” є суб’єктивним і залежить від складності справи, обсягу доказів, кількості учасників процесу, необхідності проведення експертиз, опитування значної кількості свідків, а також поведінки сторін провадження.
У дійсності тривалість судового розгляду часто обумовлена об’єктивними та процесуальними факторами, зокрема значним навантаженням на суди та складністю кримінальних проваджень.
Дійсно, трапляються випадки, коли затягування судового розгляду пов’язане зі зловживанням процесуальними правами стороною захисту, що виражається у систематичному поданні необґрунтованих клопотань, ініціюванні повторних експертиз, неявці захисників або обвинувачених до суду, а також інших діях, спрямованих на затягування провадження.
Отже, сама по собі тривалість судового розгляду не може вважатися ознакою сфабрикованості справи. Оцінка обґрунтованості кримінального провадження здійснюється насамперед на основі сукупності доказів, дотримання процесуальних гарантій і результатів судового розгляду, а не лише з огляду на його тривалість.
– Якою була загальна реакція правоохоронних органів на ініціативу щодо перевірки справ на предмет виявлення тиску на бізнес, якщо говорити про непублічну площину? Чи чинили слідчі органи якісь перешкоди? Можливо, ви можете навести конкретні приклади?
– Відгук усіх органів на ініціативу перевірки кримінальних проваджень на предмет можливого тиску на бізнес був конструктивним, професійним і орієнтованим на результат. Бюро економічної безпеки, Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань і Національна поліція України забезпечили проведення внутрішнього аудиту відповідних проваджень з метою перевірки їх обґрунтованості, законності процесуальних рішень і дотримання прав суб’єктів господарювання.
За наслідками цієї роботи було закрито кримінальні провадження, у яких не було достатніх підстав для подальшого розслідування, а також вирішені питання щодо тимчасово конфіскованого майна та речових доказів. Водночас у провадженнях, що мали достатню доказову базу, забезпечено їх передачу до суду.
Слідчі підрозділи додатково орієнтовані на застосування обґрунтованих, пропорційних і мінімально обтяжливих заходів забезпечення кримінального провадження, враховуючи інтереси бізнесу та необхідність запобігання надмірному втручанню у господарську діяльність. Прокуратура, зі свого боку, здійснює постійний процесуальний нагляд і контроль за дотриманням законності, що підвищує якість прийнятих рішень.