Офіс Генпрокурора впровадив веб-ресурс “СтопТиск” для протидії тиску на підприємництво, вже опрацьовано 169 звернень. Однак, певні гучні справи, наприклад, переслідування групи “Константа”, все ще не мають логічного завершення.
Протидія тиску на підприємництво в Україні вперше за тривалий період отримала поштовх, оскільки нова команда Офісу Генерального прокурора запровадила механізми безпосередньої взаємодії з підприємцями та аналізу кримінальних проваджень. В той же час, частина резонансних справ, котрі мають всі ознаки замовних, досі не мають остаточного вирішення, що викликає сумніви щодо можливості успішного завершення реформи, повідомляє УНН.
Новий підхід до давньої проблеми
Поняття “тиску на підприємництво” в Україні вже давно не є чимось абстрактним, а радше нагадує усталену практику правоохоронних органів, що переходила від однієї влади до іншої. Наразі переслідування має як мінімум два аспекти: регуляторно-податковий та правоохоронний. Якщо до нестабільності законодавства, змін у звітності та фіскальних підходах підприємці певною мірою пристосувалися, то зловживання з боку правоохоронних органів часто стають дійсно серйозною перешкодою, здатною на роки зупинити діяльність компанії через блокування рахунків, арешти обладнання тощо.
Після призначення нової команди в Офісі генерального прокурора, курс на систематичну протидію тиску на підприємництво став головним. Ще обіймаючи посаду голови Державної податкової служби, чинний Генпрокурор Руслан Кравченко активно спілкувався з підприємцями та розумів потребу бізнесу в реальному захисті від замовного кримінального переслідування.
“СтопТиск” як засіб прямої дії
У вересні 2025 року запрацював веб-портал “СтопТиск” – канал прямого зв’язку бізнесу з прокуратурою. Тут підприємці можуть інформувати про спроби незаконного впливу на них з боку правоохоронних або контролюючих органів.
За словами Світлани Литвин, заступниці начальника відділу в управлінні нагляду за дотриманням законів органами, які здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері захисту національних та іноземних інвестицій, Офісу Генерального прокурора Світлани Литвин, станом на 5 лютого 2026 року через “СтопТиск” було отримано 177 звернень, з яких 169 вже розглянуто.
За результатами перевірок у 36 випадках були виявлені підстави для реагування та вжито заходів, це дало змогу оперативно відновити порушені права підприємців. У 8 кримінальних провадженнях забезпечено прийняття рішень у відповідності до ст. 284 КПК України. У деяких випадках ми навіть отримували листи з вдячністю за виконану роботу, дописи в соціальних мережах. Це свідчить про важливість функціонування порталу “СтопТиск” для підприємництва. Разом з тим, у 133 випадках підстав для реагування не було виявлено. Це пояснюється переважно тим, що наведені заявниками обставини не підтвердилися, або не було виявлено ознак незаконного тиску. Інші повідомлення перебувають на стадії опрацювання – їх уважно перевіряють для забезпечення об’єктивного та всебічного розгляду
– повідомила Литвин.
Ці дані вказують на те, що прокуратура справді здійснює перегляд кримінальних проваджень. У ряді гучних випадків, зокрема щодо ТОВ “Бахмачгазбудсервіс”, ТОВ “Миколай-плюс”, ПрАТ “Суха-Балка”, ФГ “Вереш” та інших, після додаткової перевірки справи були закриті, а арешти скасовані.
Водночас в ОГП підкреслюють, що “СтопТиск” – це не засіб уникнення відповідальності. Якщо в кримінальному провадженні зібрано належну доказову базу, воно направляється до судової інстанції.
Ситуація покращилася, але проблеми залишаються
Незважаючи на те, що протидія тиску на підприємництво перестала бути лише словами, проблема ще не вирішена. Наразі підприємці найчастіше скаржаться на порушення під час обшуків; невиконання судових рішень щодо повернення майна; необґрунтоване затягування досудового розслідування; невідповідні заходи забезпечення кримінального провадження. Щодо останнього йдеться, зокрема, про блокування рахунків, вилучення техніки чи обладнання, необхідних для діяльності підприємства.
Найбільше критики викликають Нацполіція, БЕБ, СБУ, а також митні та податкові органи. Саме в цих сферах історично виникала найбільша кількість конфліктів з бізнесом.
Попри перегляд старих справ, частина проваджень все ще перебуває у “підвішеному” стані без остаточного вирішення. Формально тривалість розгляду не є ознакою сфабрикованості або замовності провадження, але для бізнесу роки невизначеності – це фактичне знищення без вироку.
Випадок групи “Константа”: показник не завершених реформ
Одним із відомих прикладів є переслідування групи “Константа” – компаній, які працюють у сфері авіабудування та авіаперевезень.
Мова йде про багаторічне кримінальне переслідування, котре, за оцінками юристів, зокрема адвокатів та колишніх суддів, має ознаки замовного характеру. Слідчі дії, обшуки, арешти майна, вилучення обладнання – все це має на меті заблокувати роботу компаній, що працюють у стратегічній для країни галузі.
Як раніше повідомляв УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 стосовно групи авіаційних компаній, зокрема – “Авіакомпанії Константа”. Формально слідство стосується нібито сприяння державі-агресору та заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО “Рада ветеранів АТО” Павла Мошковського, якого пов’язують з компанією “Українські вертольоти”.
У заяві він розповів про “теорію змови”, спрямовану нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП “Антонов”, яке, до речі, й досі перебуває у державній власності. Водночас, за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, не було встановлено.
Незважаючи на те, що злочини цієї категорії належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично зупинило господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Аналогічні кримінальні провадження, відкриті заявами того ж ГО “Рада ветеранів АТО” в СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Крім того, за інформацією УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній “Константа”.
У компаніях зазначають, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили суворий міжнародний комплаєнс, і жоден державний банк не фіксував сумнівних фінансових операцій.
Варто відзначити, що ПрАТ “Авіакомпанія Константа” є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій та некомерційних організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним з провідних операторів літаків “Антонов” та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл технічного обслуговування літаків виробництва ДП “Антонов”.
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, які підтверджують її відповідність міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи також регулярно проходять перевірки та аудити ООН в рамках процедур відбору та нагляду за підрядниками.
Крім того, авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для забезпечення функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державіаслужбою. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Баланс між захистом підприємництва та кримінальною відповідальністю
Основна проблема таких справ – їхнє навмисне затягування. Відсутність підозр протягом тривалого часу, мляве розслідування та наявність ідентичних проваджень, закритих через відсутність складу злочину, викликає сумніви щодо справжніх мотивів дій правоохоронців. Для компаній це означає заморожені або зірвані контракти, труднощі з фінансуванням, втрату довіри міжнародних партнерів, зменшення надходження інвестицій.
Саме такі випадки показують, що попри запуск платформи “СтопТиск” та закриття ряду безпідставних кримінальних проваджень, повне очищення системи ще не відбулося. Частина старих замовних справ продовжує існувати за власною інерцією.
Наразі відбувся значний поштовх у реальній боротьбі з незаконним тиском на підприємництво. Проте кінцевий успіх реформи визначатиметься не кількістю прийнятих звернень, а долею найскладніших та найгучніших випадків, які роками залишаються засобом впливу та тиску на підприємців.
Доки такі провадження не отримають прозорого та законного фіналу, боротьба з тиском на підприємництво вважатиметься лише частково завершеною.