Фахівці застерігають про ймовірну небезпеку російського нападу на Бортницьку очисну станцію, що здатне спровокувати збій у функціонуванні каналізаційної мережі, забруднення навколишнього середовища та збільшення епідемічних ризиків у Києві. Зараз не існує альтернативних варіантів, і припинення діяльності станції викличе всеосяжний крах для столиці.
Нещодавно в засобах масової інформації та соціальних мережах з’явилися застереження щодо можливої загрози з боку російських військових для Бортницької станції аерації (БСА), яка забезпечує фільтрування стічних вод Києва та частини населених пунктів області. Експерти попереджають, що у разі її виходу з ладу столиця може зіткнутися з порушенням функціонування каналізаційної системи, екологічним забрудненням та посиленням санітарно-епідеміологічної небезпеки.
Журналісти УНН дослідили, чи викличе можлива ракетно-дронова атака на БСА “каналізаційний колапс” для столиці та екологічну кризу для всієї Київської області.
Атака на Бортницьку станцію аерації: яка інформація з’явилася у соцмережах
Кілька днів тому деякі Telegram-канали повідомили, що росія нібито може планувати напад на Бортницьку станцію аерації — основні каналізаційні очисні споруди Києва, розташовані в однойменному мікрорайоні на півдні столиці.
І можливий удар по ній означатиме не просто локальні збої, а гуманітарну та екологічну катастрофу на державному рівні.
Столична очисна станція: що про неї варто знати
Бортницька станція аерації (БСА) — унікальний міський комплекс повної біологічної обробки стічних вод Києва та частини агломерації. Її розрахункова продуктивність — 1,8 млн м³/добу (3 блоки по 600 тис.), але фактичний обсяг останніми роками менший: 0,6–0,9 млн м³/добу (в середньому близько 0,75 млн).
Крім Києва, БСА обслуговує ряд населених пунктів і територіальних громад, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Коцюбинське та передмістя на півдні та заході столиці.
Короткочасне відключення електроенергії на декілька годин зменшує ефективність очищення, збільшує ризик аварійних скидів у пікові години і може спричинити неприємні запахи; після відновлення живлення функціонування стабілізується за 12–48 годин. Тривале відключення електроенергії на добу і більше змушує обмежувати режими, збільшує ризик потрапляння недостатньо очищених стоків у Дніпро та може призвести до обмежень водопостачання, підтоплень і санітарних небезпек.
Фізичні пошкодження насосно-колекторної інфраструктури або блоків очищення зменшують потужність і погіршують якість скидів, викликаючи локальні переповнення. Найгірший варіант розвитку подій — аварія на мулових полях з витоком осаду та забруднених вод, що загрожує масштабним і тривалим забрудненням та можливими обмеженнями водопостачання.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко ексклюзивно розповів УНН, чому саме Бортницька станція є надзвичайно важливою точкою для всього мегаполісу і чому замінити її тимчасовими заходами, наприклад, біотуалетами, зараз неможливо.
Бортницька станція як “критична точка” для Києва
Головна думка експерта така: у Києва практично відсутня альтернативна система утилізації стоків. Якщо станція перестає функціонувати, місто зазнає колапсу не локально, а одразу системно: житловий фонд, бізнес, лікарні, торгівля, будь-які об’єкти, де є каналізація, будуть заблоковані.
“Фактично місто на 80 – 90% стане непридатним для життя. Неможливо буде проживати в багатоквартирних будинках, тому що фактично не буде в місті працювати каналізація. Це призведе практично до повного колапсу в місті
– передбачає експерт.
Він пояснює: критична інфраструктура працює до тих пір, поки є резервування — дублювання потужностей, обхідні шляхи, альтернативні джерела енергії. У випадку Бортничів резервного скидання немає. А отже, будь-який значний збій спричиняє ланцюгову реакцію, яка стане початком комунального та екологічного краху.
Чому немає заміни Бортничам і чому питання не можна вирішити швидко
На питання, чому в місті немає іншої станції такого масштабу, експерт відповідає:
“Складно звести таку ж саму очисну станцію в місті. Тобто це не питання про “поставили модуль і запустили”.
І на це є дві причини. Перша – інженерна. Така інфраструктура проєктується роками, прив’язана до колекторів, рельєфу, логістики стоків, земельних рішень. Друга — управлінська: резервування вимагає витрат вже зараз, а вигоду дає відкладену в часі. Тому часто програє проєктам, від яких можна отримати прибуток у реальному часі.
Ушкодження столичної очисної станції: екологічний аспект інциденту
Олег Попенко визнає, що точні наслідки такої атаки зс рф важко спрогнозувати, але оцінка масштабу однозначна: вони будуть катастрофічними.
Перш за все через те, що наповнення каналізаційних труб у такому разі або залишається в системі, або виходить назовні, або потрапляє у водойми. І будь-який з цих варіантів означає забруднення, яке потім довго й дорого ліквідовувати. І мегаполіс без очищення швидко зануриться в санітарну кризу.
Окремо експерт наголошує на факторі енергозабезпечення.
Не забуваємо, що у нас величезні відключення, резервних джерел живлення немає. І перекачувати навіть каналізацію ми не зможемо
– застерігає голова Спілки споживачів комунальних послуг.
Тобто небезпека не лише в самому ударі по об’єкту, а й у будь-якій ситуації, де система втрачає живлення та керованість.
Епідеміологічні небезпеки: від харчових отруєнь до епідемії холери
Найбільш серйозні ризики, які “потягне” за собою пошкодження БСА, знаходяться в санітарно-епідеміологічній сфері. Співрозмовник УНН рекомендує звернутися за детальною інформацією до медиків і Держпродспоживслужби, але ключовий висновок формулює чітко:
“Будь-які вірусні хвороби … захворюваність на них збільшиться в десятки разів. Це будуть всі хвороби, пов’язані, в тому числі, й з холерною паличкою. Ми говоримо (про те, — ред.), що дуже велика ймовірність, що в Києві буде епідемія”.
Чому біотуалети і вигрібні ями не допоможуть киянам, якщо зупиниться очисна станція
Після блекаутів і зимових аварій у Києві вже пропонувалися ідеї “польових рішень” проблеми: біотуалети, вигрібні ями, мобільні комплекси. Але Олег Попенко різко критикує такі ініціативи як нежиттєздатні.
Перш за все, користі не буде від вигрібних ям.
Тому що будь-яка вигрібна яма — це відразу спалах захворюваності. Ніяка вигрібна яма не рятує
– запевняє експерт.
По-друге, мобільні санітарні рішення мають дуже малу пропускну здатність: одна точка (так званий “біотуалет”) розрахована для використання до 40 – 50 людьми. Якщо врахувати, що в столиці зараз постійно й тимчасово проживає 3–3,5 мільйони людей, таке рішення ніяк не врятує від комунального краху, якщо припинить роботу БСА. Тобто біотуалети можуть бути локальним тимчасовим рішенням, але не здатні повноцінно замінити міську каналізаційну систему.
Бортницька станція аерації залишається надзвичайно важливим об’єктом для функціонування каналізаційної системи Києва та очищення стічних вод. У випадку її пошкодження або зупинки місто може зіткнутися з великими перебоями у водовідведенні, екологічним забрудненням та зростанням санітарно-епідеміологічної небезпеки. Адже швидко замінити потужності станції альтернативними рішеннями неможливо, а тимчасові заходи можуть мати лише обмежений ефект.
Нагадаємо, Київ стикається з нестійким електропостачанням та небезпеками для теплопостачання; важливі об’єкти працюють на генераторах, але житлові райони не мають гарантій. Місто отримує підтримку від міжнародних партнерів, але залишаються проблеми з інфраструктурою та підготовкою до зимового періоду.