class=”bg-white border border-yellow-200 rounded mb-4 p-4″>
В Україні відсоткові ставки за іпотечними кредитами ніколи не були стійкими — вони зазнавали постійних коливань під впливом численних економічних та політичних чинників.
Незважаючи на складні обставини, сфера іпотечного кредитування поступово трансформується — сьогодні громадяни України можуть отримати доступ до житла за значно меншими відсотками, аніж це було навіть 5–10 років тому.
Ця інформація представлена в аналітичній публікації Дослідницького центру та прогнозування “Фінансовий пульс”.
“Рівень ставок за іпотекою є певним показником загального стану економіки. Вони залежать не тільки від ключової ставки НБУ, а й від вартості фондування для банків, рівня інфляції, попиту на позики, конкурентного середовища, валютного курсу та багатьох інших аспектів”, — коментує Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного відділу “Фінансового пульсу”.
За даними Національного банку України, середньозважена ставка за іпотекою в Україні в період з 2006 по 2021 рік коливалась в діапазоні від 11,8% до 20,6%. Середній показник за цей час становив 16,2%.
Найвищий відсоток ставки — 20,6% — був зафіксований у 2009 році, на тлі економічної кризи, високої інфляції та різкого зростання курсу долара.
“Тоді українці активно інвестували в нерухомість через падіння курсу гривні та відсутність довіри до банківських установ. Банки, у свою чергу, прагнули задовольнити зростаючий попит, пропонуючи позики навіть з мінімальним першим внеском. Це призвело до збільшення ризиків та підвищення ставок”, — зауважує Мустафаєва.
У 2015–2016 роках ринок демонстрував спроби стабілізації: середньозважені ставки знизилися до 11,8%–12,4%. Однак вже у 2017 році через валютні обмеження та переведення кредитування в національну валюту ставка знову зросла — до 17,4%.
Значний якісний стрибок стався після 2022 року, коли було започатковано державну програму “єОселя”. За словами Діляри Мустафаєвої, саме ця ініціатива зробила іпотеку реально доступною для широкого кола українців.
“Програма “єОселя” докорінно змінила кон’юнктуру на ринку. По-перше, вона надала можливість отримати позики під 3–7% річних. По-друге, стимулювала розвиток первинного ринку нерухомості. І, по-третє, продемонструвала, як держава може ефективно співпрацювати з банківським сектором для вирішення суспільно важливої проблеми — забезпечення громадян житлом”, — зазначає експертка.
У 2022 році середньозважена ставка знизилася до 8,6%, у 2023 році — до 9,4%, а в 2024 році — до 8,8%. Крім того, у 2024 році програма “єОселя” була переорієнтована на підтримку первинного сегменту — тобто нерухомості від забудовників.
“За офіційними даними, вже кожен другий іпотечний договір в рамках “єОселі” укладається на придбання первинного житла. Це надзвичайно актуально в умовах воєнного стану, коли зруйновано понад 13% житлового фонду, а 3 мільйони українців проживають у помешканнях, що потребують ремонту”, — підкреслює Діляра Мустафаєва.
Позитивні тенденції спостерігаються і в будівельній галузі. За підсумками 2024 року обсяги введеного в експлуатацію житла зросли на 32% і досягли 85% від показників довоєнного періоду.
“Іпотека — це не лише можливість отримати власне житло. Це рушійна сила для економіки, яка активізує суміжні сектори, створює робочі місця, генерує податкові надходження. І ми вже спостерігаємо, як належним чином організована державна підтримка дає мультиплікативний ефект — кожна вкладена гривня повертається у вигляді зростання ВВП”, — підсумовує Мустафаєва.
Довідкова інформація:
Громадська організація «Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» була заснована 2 березня 2015 року з метою об’єднання зусиль учасників та експертів фінансового ринку України для його розвитку та вдосконалення.
Цілі, досягненню яких сприятиме діяльність Центру:
- Покращення якості нормативної бази, що регулює функціонування фінансового ринку, усунення регуляторних перешкод, які гальмують його повноцінний розвиток.
- Підвищення рівня прозорості діяльності фінансових установ.
- Розробка нових ринкових інструментів та механізмів роботи, зокрема шляхом імплементації найкращого міжнародного досвіду.
- Підвищення рівня фінансової обізнаності населення.
- Сприяння реалізації економічних реформ, зокрема через механізми фінансової децентралізації.
- Стимулювання розвитку підприємництва та інших сфер.
Дата: 10.06.2025 Джерело: Фінансовий пульс