У Верховній Раді працюють над поновленням публічних відборів на держслужбу, призупинених у зв’язку з військовим станом. Дане питання є важливим для одержання 50 мільярдів євро від Євросоюзу та попередження корупційних діянь.
Проблема прозорих конкурсів на урядові крісла в Україні знову привернула увагу – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, а й через низку резонансних кадрових ухвал у стратегічних відомствах. Дотепер підхід до призначення очільників державних відомств лишається несистемним: замість єдиного еталону прозорості влада часто вдається до окремих “перезавантажень” певних структур, пише УНН.
У зв’язку з воєнним станом, оголошеним через повномасштабну агресію росії в Україну, вимоги щодо проведення публічних конкурсів на урядові крісла немає. Його відмінили на початку повномасштабної війни з метою безпеки. Однак можливість незаангажованих призначень залишається – відбори законом не заборонені та в кожному інциденті ухвалюється окрема постанова.
Подібний підхід формує ризикований прецедент, коли відбір як засіб очищення та зміни існує, але виключно там, де вже трапилася репутаційна або корупційна невдача.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як роз’яснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної потреби у обов’язковому проведенні відборів немає, а зміни відбуваються уривками.
Приміром, за словами народної обраниці, відбори призначають у разі гучних інцидентів, як це трапилося з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки або обранням керівництва Державної митної служби. Також за її відомостями зараз вивчається перспектива оголошення відбору з обрання керівника Державної служби фінансового моніторингу.
Водночас, на думку Ніни Южаніної, вимога проведення відкритих відборів на керівні посади в державних відомствах залишається на часі.
Я вважаю, що вона на часі була, є і буде. І не слід було призупиняти ці відбори, хоча я усвідомлюю, що відбори також мають свої вади, і їх досить багато. От як виявилося, що невелика кількість подалася на відбір голови митної служби, і не факт, що подаються ті, хто гідний цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки глибоко кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– зазначила нардепка у коментарі УНН.
Повернення відборів – питання терміну
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН роз’яснила, що поступове повернення відборів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, реалізація якого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в обсязі 50 млрд євро.
За її інформацією, профільний комітет наразі працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ закріплює чіткі дедлайни для повернення відборів на посади державної служби категорій “А/Б/В” і граничні терміни перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без відбору під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого добору на базі професійності.
Шуляк переконана, що повернення публічних відборів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше місця для кулуарних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – наголосила Олена Шуляк.
А ще, за її інформацією, документ забезпечує збільшення професійності комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети сумлінності для кандидатів, резерви та внутрішні відбори.
Державіаслужба вже сьогодні потребує призначення керівника через відбір
Як повідомляв раніше УНН, віцепремʼєр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення хочуть протягнути в кулуарному порядку без відбору, очевидно розуміючи, що невдовзі відкритий відбір стане обовʼязковим.
Попередній очільник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через постанову про передачу супроводу ремонтної документації гелікоптерів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір зупинився на офшорній структурі, котра повʼязана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як період системного та цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Фахівці вказують, що саме за ухвалами попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були прийняті регуляторні рішення, спрямовані на формування штучних перепон для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років в можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової метушні з їх переоформлення між різними відомствами, в тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обовʼязки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перепон для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім вже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка взаємодія з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками фахівців, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як роз’яснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або взаємодіяти з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та наразі віцепремʼєр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Вочевидь, що відкриті відбори на посади в державних відомствах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи невдачі окремих відомств. Воєнний стан обґрунтовує тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику кулуарних призначень. Якщо відбір застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке упереджуватиме кризи та зніматиме питання суспільства.
Реалізація зобовʼязань в рамках Ukraine Facility Plan та повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, засіб існує вже зараз. До повернення обовʼязку Уряд вже сьогодні може призначати відбори на вільні керівні посади в стратегічних відомствах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без відбору лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в кулуарному порядку незважаючи на серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це формує додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий відбір має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.