Наукова фантастика, нині майже витіснена фентезі, кіберпанком та іншими двоюрідними жанрами, свого часу зіграла величезну роль у розвитку інженерної думки. Майже всі її прогнози справдилися: польоти в космос і висадка на Місяць, генна інженерія та підводний човен, мікрочіпи та всесвітня мережа. Та чи варто перераховувати – список буде нескінченним. Мабуть, лише дві речі залишилися нереалізованими: машина часу та людиноподібні роботи. Про машину часу ми поговоримо якось іншим разом, а сьогодні наша тема – роботи.
Ідея людиноподібного штучного організму стара, як світ. Ще в Іліаді описано, як механічні помічники допомагали Гефесту викувати спорядження Ахіллеса. Згадка про роботи є в давньоперсидській та давньокитайській літературі, а історія про голема, людиноподібну штучну істоту, створену в 1580 році за допомогою таємного знання празьким рабином на ім'я Лев бах Бецалель, стала класичним літературним сюжетом. Примітно, що голем оживав лише тоді, коли в рот йому вкладався спеціальний пергамент, – чи не перший цей опис програми, що завантажується? Після виконання своєї місії голем було деактивовано.
У 16-19 століттях конструювалися десятки механічних істот, проте всі вони були іграшками – або найпростішими музичними скриньками, або оболонкою для людини, що перебуває всередині. Справжній вибух інтересу до робот принесла наукова фантастика 20 століття. Карел Чапек, який вигадав слово «робот», першим винайшов і повстання роботів проти людей (до речі, цілком успішне). Але справжнім гімном у робототехніці стала творчість Айзека Азімова, який зробив роботів звичним атрибутом науково-технічного прогресу. Чи варто дивуватися, що інженери, які на той час успішно втілили в життя безліч науково-фантастичних ідей, впритул зайнялися цим питанням? Введений в експлуатацію на заводі General Motors в 1661 перший промисловий маніпулятор Unimates, сконструйований Енгельберком і Девелом, був названий на честь героїв наукової фантастики. А незабаром Toyota запустила першу повністю роботизовану збірну лінію.
Звісно, промислові маніпулятори були досить простими машинами. Вони не відповідали описам фантастів – не були ні автономними, ні мислячими, ні людиноподібними. Як виявилося, такі роботи не потрібні ні на заводах (де ідеальним рішенням є складені з найпростіших програмованих маніпуляторів гнучкі виробництва, що перенастроюються), ні в побуті (де функції домашньої прислуги розкидані по десятку різних спеціалізованих пристроїв). Сьогодні по всьому світу працює понад мільйон роботів, займаючись збиранням, упаковкою, перевезенням та іншими істотно продуктивнішою та акуратнішою людиною, а також замінюючи його на шкідливих чи небезпечних виробництвах. Але вони нічим не нагадують героїв Чапека та Азімова, «Пригод Електроніка» та «Термінатора».
Цікаво, що технологія сьогодні дозволяє створювати справжніх роботів! Успіхи в галузі штучного інтелекту та розпізнавання образів, безінерційних приводів та біоніки, а також (не остання справа!) нові покоління акумуляторів сьогодні дають можливість конструювати саме такі «мислячі машини»: автономні, рухомі, що орієнтуються у зовнішньому середовищі. Однак попиту на них немає! Блискуча ідея, яка випередила рівень розвитку технологій свого часу, нині виявилася незатребуваною. Це лише підкреслює чудовий проект людиноподібного робота Honda Asimo, що є рекламною акцією.
Є лише одна сфера, де справжні роботи дуже успішні. Це домашні іграшки. Не злічити все більш і більш досконалих (і постійно вдосконалюваних) моделей собачок, кішечок, динозаврів, а також химерних організмів типу балакучого Фабрі. Сучасна людина не потребує механічних слуг ні вдома, ні на роботі – ці функції успішно виконують різні побутові, офісні та інші пристрої. Тільки одного вони не можуть – дати душевне тепло. Але людина, яка звикла до електронних помічників, і тут готова довіритися їм. Адже спілкуватися з подібними до себе ми стрімко розучуємося.
Тож роботи таки перемогли. Але це сталося зовсім не так, як у Чапека чи в Термінаторі. Гармат та ракет не знадобилося. Роботи завоювали не лише життєвий простір на виробництві (ліквідувавши при цьому мільйони робочих місць по всьому світу) – вони ще націлилися на простір у нашій душі, поки що зайнятий близькими та живими домашніми улюбленцями. У якому напрямі вони зроблять наступне наступ?