Наталя Зарудня
Наталя ЗарудняГоловний редакторГоловний редактор та засновник CyberCalm. Має понад 10-річний досвід роботи у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Пише про захист даних, безпеку мобільних пристроїв, штучний інтелект та соціальні мережі.Слідкуйте: 12.03.2026Поділитися9 хв. на прочитання
Уявіть, що пожежна служба раптом заявляє: гасіння вогнищ більше не в пріоритеті. Приблизно така ж ситуація розгортається сьогодні у цифровому середовищі — провідні світові технологічні компанії одна за одною відмовляються від своїх зобов’язань у боротьбі з хибною інформацією.
Зміст
- Феномен «Великого відступу»
- Яка частка фейків у вашій стрічці?
- Які збитки завдає брехня?
- Google і YouTube: тихий вихід з гри
- Ілюзія безпеки: чому «Нотатки спільноти» неефективні
- Генеративний ШІ: нова арена боротьби
- Фактчекінг — це підтримка вільного висловлення, а не цензура
- Які дії необхідні?
- Що можу зробити особисто я?
Про це тривожно попереджає новий звіт Європейської мережі стандартів фактчекінгу (EFCSN) під назвою «Великий відступ», представлений у березні 2026 року. Авторами є експерти з 36 країн, які представляють 62 верифіковані організації, що постійно відстежують інформаційний простір. Висновки викликають занепокоєння: дезінформація не лише підриває демократичну легітимність та довіру до інституцій, але й призводить до реальних економічних втрат та шкоди для здоров’я людей.
Феномен «Великого відступу»
Соціальні платформи, такі як Meta, Google, YouTube, X, ще зовсім нещодавно публічно демонстрували свою готовність боротися з фейками: підписували кодекси етичної поведінки, надавали фінансову підтримку фактчекінговим ініціативам, запроваджували механізми маркування неправдивого контенту. Однак після президентських виборів у США 2024 року їхні пріоритети зазнали кардинальних змін.
Ось показовий приклад: у звіті про ризики однієї з провідних платформ за 2023 рік термін «дезінформація» згадувався 77 разів. У звіті за 2025 рік — лише один раз. І ця згадка була виключно в назві заходу, який платформа більше не проводить.
Результати опитувань серед європейських фахівців з перевірки фактів свідчать, що на багатьох платформах сьогодні легше виявити дезінформацію, тоді як реакція самих соціальних мереж є відверто недостатньою.
Яка частка фейків у вашій стрічці?
Дослідження, яке охопило шість основних платформ у чотирьох країнах ЄС, виявило: значна частина публікацій на теми, що мають суспільне значення, містить хибну інформацію.
- TikTok — найгірший показник: приблизно 20% публікацій
- Facebook — 13%
- X/Twitter — 11%
- YouTube та Instagram — близько 8%
- LinkedIn — найприйнятніший результат: лише 2%
Однак ще тривожнішим є інший висновок: акаунти з низьким рівнем достовірності отримують у середньому в 7–8 разів більше взаємодій на тисячу підписників, ніж авторитетні джерела. Дослідники назвали це явище «премією за дезінформацію» — алгоритми самих платформ фактично стимулюють розповсюдження фейків.
Які збитки завдає брехня?
Дезінформація — це не просто загроза для демократичного устрою. Вона призводить до конкретних економічних та медичних наслідків.
В економіці. За оцінками Світового економічного форуму, щорічні глобальні втрати від дезінформації сягають десятків мільярдів доларів. Хибні відомості підривають ділову репутацію, дестабілізують фінансові ринки та відлякують інвесторів. Під постійними атаками опиняються ключові галузі — відновлювана енергетика, 5G, виробництво електромобілів.
У сфері охорони здоров’я. Фейки посилюють недовіру до вакцинації та науково обґрунтованої медицини. За підрахунками, лише сумніви щодо вакцини проти COVID-19 спричинили додаткові витрати на охорону здоров’я на суму 2 мільярди доларів.
Google і YouTube: тихий вихід з гри
Ситуація з Alphabet, материнською компанією Google і YouTube, є особливо показовою.
У червні 2025 року Google непомітно повідомив (через маловідомий блог для розробників) про припинення відображення спеціальної «позначки фактчекінгу» у результатах пошуку. Ця функція протягом десяти років виділяла матеріали від перевіряльників фактів і, за даними самого Google, була використана понад 120 мільйонів разів лише в ЄС за першу половину 2024 року. Рішення було прийнято без жодних консультацій зі спільнотою фактчекерів.
Однак це лише частина загальної картини. Google також:
- Не поновив свою участь у Глобальному фонді фактчекінгу, куди раніше інвестував понад 13 мільйонів доларів
- Відмовився від підтримки Європейського фонду медіа та інформації (EMIF), припинивши фінансування у розмірі 25 мільйонів євро
- Припинив фінансову допомогу окремим організаціям, зокрема британській Full Fact, яка раніше отримувала понад 1 мільйон фунтів стерлінгів щорічно
Варто зазначити, що в попередніх звітах Google сам посилався на EMIF аж 29 разів як на підтвердження власних зобов’язань. Тепер — жодних пояснень.
Водночас YouTube непомітно видалив зі свого сайту всі сторінки, пов’язані з перевіркою фактів, скасував маркування верифікованих каналів та відмовився від зобов’язань у рамках Кодексу поведінки ЄС щодо боротьби з дезінформацією.
Ілюзія безпеки: чому «Нотатки спільноти» неефективні
Намагаючись уникнути відповідальності за модерацію контенту, платформи все частіше звертаються до інструментів краудсорсингу. Яскравим прикладом є «Нотатки спільноти» (Community Notes), які вперше запровадив X (Twitter), а тепер їх копіюють Meta та TikTok.
Ідея здається привабливою: тисячі людей спільно виявляють фейки. Однак статистичні дані спростовують цей міф:
- Запізніла реакція: спростування з’являється тоді, коли хибна інформація вже набрала мільйони переглядів — менш ніж 10% нотаток стають видимими для широкої аудиторії.
- Недостатня видимість: алгоритм не забезпечує широке охоплення нотаток, а в умовах поляризації, коли вони найбільш потрібні, їх ефективність найнижча.
- Не вирішують основну проблему: система не може зупинити цілеспрямовані дезінформаційні кампанії, а анонімність авторів не дозволяє читачеві ідентифікувати, хто саме надає інформацію — лікар, журналіст чи випадкова особа.
Для порівняння: під час виборів до Європейського парламенту 2024 року менше 15% дезінформації, виявленої перевіряльниками фактів на X, мали відповідну нотатку спільноти. Натомість Meta за аналогічний період позначила близько 35 мільйонів публікацій у Facebook (лише в ЄС) через свою програму перевірки фактів.
Генеративний ШІ: нова арена боротьби
Штучний інтелект докорінно змінює ландшафт дезінформації. У грудні 2025 року Європейська обсерваторія цифрових медіа зафіксувала рекорд: 16% усіх матеріалів, перевірених фахівцями, стосувалися контенту, створеного або модифікованого за допомогою ШІ.
Серед нових викликів:
«ШІ-сміття» (AI Slop). Платформи переповнені недорогим масовим контентом, який маніпулює емоціями з метою отримання прибутку. Прикладом є групи у Facebook, заповнені фальшивими «архівними» зображеннями, включаючи підроблені фотографії жертв Голокосту.
Дипфейки. ШІ дозволяє створювати відео та аудіоматеріали, де реальні особи «говорять» те, чого насправді ніколи не висловлювали. Серед постраждалих були, зокрема, президент Франції Еммануель Макрон та інші відомі політики.
«Дивіденд брехуна». Найбільш небезпечний наслідок: у світі, насиченому фейковими відео, будь-яке реальне відео може бути оголошено дипфейком. Правдива інформація втрачає свою цінність — і саме це є метою зловмисників.
«Нульовий клік». Результати пошуку Google, сформовані ШІ, призвели до зниження трафіку на сайти незалежних медіа на 15% у 2024 році. Це руйнує фінансову основу якісної журналістики та фактчекінгу.
Фактчекінг — це підтримка вільного висловлення, а не цензура
Останніми роками поширюється небезпечна риторика, яка представляє перевіряльників фактів як «цензорів». Комітет Конгресу США з питань юстиції у лютому 2026 року навіть назвав фактчекінг «іноземною загрозою цензури». Це відверта маніпуляція, що спотворює реальність.
Насправді, фахівці з перевірки фактів виступають проти видалення контенту. Їхній підхід полягає в маркуванні, попередженні та наданні контексту, залишаючи за людиною право самостійно приймати рішення. Це і є справжнє втілення свободи слова.
Видаленням контенту займаються самі платформи, переважно за допомогою автоматизованих систем — це дешевше, але значно менш точно і частіше призводить до порушення прав на висловлювання.
Які дії необхідні?
EFCSN пропонує конкретні заходи.
На рівні ЄС:
- Посилене дотримання Закону про цифрові послуги (DSA). Відмова платформ від своїх зобов’язань може бути розцінена як порушення закону. Необхідно провести розслідування та застосувати штрафні санкції.
- Гібридна система верифікації. Поєднати функціонал «нотаток спільноти» з роботою професійних фактчекерів: створити «швидкий коридор» для перевірених фактів, забезпечити взаємну перевірку нотаток та надати професійним перевіряльникам фактів доступ до бази нотаток у режимі реального часу.
- Стабільне фінансування. Наступний багаторічний бюджет ЄС повинен передбачати щонайменше подвоєння підтримки фактчекінгових ініціатив та програм медіаграмотності.
Створення централізованої бази фактів. У 2026 році EFCSN планує запустити єдину базу даних верифікованого контенту. Це дозволить перейти від реактивного підходу — гасіння окремих «пожеж» — до проактивного аналізу тенденцій дезінформації. База збиратиме структуровані дані про джерела фейків, їхні взаємозв’язки та реальний масштаб шкоди, слугуючи інструментом для навчання ШІ, допомоги платформам та підтримки регуляторних органів.
Що можу зробити особисто я?
Поки платформи відступають, кожен із нас залишається на передовій. Кілька простих кроків допоможуть:
- Перевіряйте інформацію перед поширенням. Навіть якщо матеріал здається очевидним — 30 секунд пошуку можуть виявити фейк.
- Слідкуйте за надійними перевіряльниками фактів у вашому регіоні.
- Звертайте увагу на джерело. Чи є автор? Чи є посилання? Чи публікувало це видання фейки раніше?
- Повідомляйте про підозрілий контент на платформах — це формує статистику, яка впливає на прийняття регуляторних рішень.
- Розвивайте свою медіаграмотність. Розуміння принципів роботи алгоритмів вже є формою захисту.
Технологічні компанії можуть відступати. Але суспільство не має права здавати інформаційний фронт. Критичне мислення, цифрова гігієна та спирання на незалежні, верифіковані медіа — це головні інструменти самозахисту в мережі сьогодні.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕГИ:Вибір редакціїДезінформаціякібербезпекафактчекериШтучний ІнтелектПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!0Попередня стаття
Meta вводить нові інструменти захисту від шахрайства для Facebook та WhatsAppНаступна стаття
Як перевірити шифрування в Google Повідомленнях
Найпопулярніше
Apple закрила майже 30 вразливостей в iOS 26.6.1 та macOS Tahoe 26.6.2 — третє оновлення безпеки за три тижні
18.08.2026
Як очистити кеш на компʼютері з Windows 11: усі способи для ПК і ноутбука
19.08.2026
Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на Android
16.08.2026
Шифрування повідомлень у месенджерах: як налаштувати?
14.08.2026
Комбінації клавіш у Windows 11: повний довідник
18.08.2026
Рекомендовано
Кібербезпека
ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг
17.08.2026
Новини
Anthropic позначатиме згенерований Claude контент невидимими водяними знаками
12.08.2026
Огляди
Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми
11.08.2026
Новини
Дата-центри для ШІ переходять на власні газові електростанції: у США їх планують щонайменше 82
10.08.2026