До міфічних мешканців лісу «тролів», яких ми звикли бачити на екранах телевізорів як герої казок і мультфільмів, ця стаття жодного відношення не має.
Стаття присвячена не менш дивним і загадковим істотам, що населяють величезні простори Інтернету в даний час і сьогодні мають відношення тією чи іншою мірою до всіх без винятку користувачів Рунету.
Кожному блогеру чи автору публікацій на популярних сайтах доводилося хоч раз у житті ставати жертвою незрозумілих нападок, коли в коментарях на свою статтю він бачить відгуки на кшталт «нісенітниця», «безглуздя», а то й зовсім огидні висловлювання нелітературного характеру. Коментарі з такими словами найчастіше видаляються модераторами, але вони є. Агресивне хамство читачів часом має явно провокуючий характер.
Часто необхідний формат публікації не дозволяє вмістити всю наявну інформацію щодо обговорення, і авторові статті доводиться скорочувати опис другого плану, залишаючи лише висновок, якого він дійшов у процесі своєї роботи. До таких місць матеріалів, що публікуються, в основному і притягнуті всі критичні висловлювання читачів, які вказують, що ось тут автор не домовив, не звернув уваги або чогось не знає.
І тоді в блозі починається суперечка між читачами, яка іноді доходить до взаємних образ. Негативна реакція користувачів викликана тролінгом – явищем, головне завдання якого – зірвати обговорення. При цьому учасники мережевих дискусій часто втрачають контроль. Троль – це провокатор, здатний внести хаос у процес обговорення і пошкодити почуття взаємної довіри в будь-якій спільноті, що склалася.
Безпричинна критика та зухвалі образливі нападки з переходом на особи всіх учасників обговорення для того, щоб вивести їх з рівноваги. Насмоктана з різних джерел інформація, нічим не підтверджені і не потрібні в даний момент аргументи, що відводять учасників від теми статті, які називаються філософією софізмами. Так діють тролі, «мережеві хулігани», розпалювачі сварок та безпричинних конфліктів, які нерідко супроводжуються потоками нецензурних лайок.
В Інтернеті немає тотального контролю та карних законів, світова інформаційна мережа дозволяє брати участь у спілкуванні анонімно, не відкриваючи свого справжнього імені. Однак представляти любителів брудних коментарів і «приколюватися» подібним чином у вигляді переростка-дегенерату, що балдить від своєї невразливості, буде неправильно, тому що тролем цілком може виявитися і цілком респектабельна на вигляд у звичайному житті людина, яка має кілька вищих освіт.
Такий «інтелектуал» із розвиненою промовою зі смачним сарказмом виливає кад бруду на автора статті чи блогу. Не опускаючись до брудного сленгу, він коментує статтю з використанням цілком допустимих цензурою слів та виразів. Але кожне це слово несе в собі потужне смислове навантаження, покликане зганьбити і вимазати брудом автора або своїх співрозмовників при обговоренні матеріалів, що публікуються.
Навіщо він це робить, висловлюючи свою особисту думку у формі потоків бруду, однозначно сказати не можна. Системно-векторна психологія називає таких людей «анальниками», народна мудрість – заздрісниками. А заздрість вважається одним із найсильніших гріховних спонукань. Езотерики вважають заздрість і хамство кармічними хворобами, вказуючи на те, що демони заздрості та ревнощів найсильніші з негативних сутностей.
Таких людей, які дають у своїх коментарях негативне забарвлення з метою зганьбити автора статті, в Інтернеті чимало, і вони різноманітні у своїх проявах. Граючись і розкидаючи навколо себе бруд, вони чекають реакцій у відповідь для підняття своєї самооцінки.
Найкращою відповіддю на ці агресивні випади тролів Інтернету буде така – не звертати на них уваги.