Наталя Зарудня
ВідНаталя ЗарудняГоловний редакторГоловна редакторка та засновниця CyberCalm. Має понад 10-річний досвід роботи у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Пише про захист даних, безпеку мобільних пристроїв, штучний інтелект та соціальні мережі.Слідкувати: 15.07.2026Поділитися7 хв. читання
Фахівці з Університету Торонто та Інституту Вектора представили комп’ютерного черв’яка, який самостійно аналізує мережу та обирає унікальний метод атаки для кожного комп’ютера, що піддається зараженню, — все це без участі людини.
Зміст
- Складнощі з оновленнями безпеки
- Принцип роботи та обмеження
- Планування захисту з урахуванням можливостей нападника
Цей розробку багато хто називає проривом, який демонструє потенціал ШІ-черв’яка атакувати будь-який пристрій, підключений до мережі Інтернет. Однак для тих, хто уважно стежить за діяльністю кіберзлочинного світу, поява подібних можливостей давно була прогнозованою.
Насправді, це дослідження остаточно підтверджує можливість практичної реалізації такого інструменту. Водночас воно знову піднімає три важливі проблеми, з якими більшість команд кібербезпеки надають перевагу не стикатися безпосередньо.
Перша з цих проблем – це вартість, і вона є найсуттєвішою. Раніше розробка цілеспрямованих атак була тривалим і дорогим процесом, що вимагав залучення висококваліфікованих фахівців.
Саме через високу ціну багато середніх організацій часто залишалися поза увагою зловмисників – вони просто не були достатньо цінною мішенню для виправдання витрачених інженерних ресурсів. Черв’як, створений у Торонто, усуває це обмеження: він запускає модель з відкритими вагами на графічних процесорах (GPU) вже скомпрометованих пристроїв.
Пристрої, що не мають достатньої обчислювальної потужності для локального запуску моделі, передають завдання аналізу зараженим вузлам в інших частинах мережі. Таким чином, обчислювальні витрати фактично покривають самі жертви, а кожен захоплений комп’ютер розширює інфраструктуру черв’яка.
Коли створення індивідуально адаптованих атак стає майже безкоштовним, статус «нецікавої цілі» перестає бути захистом. Набагато важливішою стає сама доступність системи для атаки.
Складнощі з оновленнями безпеки
Наступна проблема — керування оновленнями безпеки, і тут ситуація стає ще складнішою. Традиційно, якщо звичайний черв’як використовував певну вразливість, достатньо було застосувати відповідне виправлення, і його поширення припинялося. Наприклад, у 2017 році WannaCry вразив понад 150 країн через одну-єдину вразливість, ще раз підтвердивши, що швидке встановлення патчів обмежує масштаб шкоди.
Однак цей черв’як не залишає захисникам єдиної конкретної вразливості для усунення: він самостійно знаходить різні шляхи проникнення для кожного вузла. В одному з експериментів копії черв’яка неодноразово зазнавали збою на старих системах через помилку в механізмі виявлення. Батьківський процес виявив причину збою, видалив проблемну перевірку та повторив спробу.
Не можна покладатися на закриття одного «входу», коли загроза здатна постійно змінювати свою стратегію.
Ще більш тривожним є те, що черв’як міг у процесі роботи обробляти нові бюлетені безпеки та створювати атаки на вразливості, яких не існувало на момент навчання базової моделі. Це ставить під сумнів припущення, що дата завершення навчання суттєво обмежує наступальні можливості моделі.
Якщо модель може аналізувати сьогоднішнє повідомлення про нову вразливість і самостійно робити висновки щодо її експлуатації, дата навчання втрачає свою значну вагу.
ШІ-керований черв’як розповсюджується гетерогенною мережею, паразитично використовуючи обчислювальні ресурси для автономного аналізу та прийняття рішень. (а) Черв’як розповсюджується мережею, що включає сервери, робочі станції та пристрої Інтернету речей (IoT). Червоні стрілки показують поширення між вже зараженими машинами, тоді як сині стрілки демонструють запити на виконання аналізу від пристроїв з низькою обчислювальною потужністю до заражених вузлів, оснащених графічними процесорами (GPU). (б) Черв’як комбінує велику мовну модель (LLM), що працює на одному GPU, з архітектурою агента, яка забезпечує рекурсивне мислення, управління пам’яттю та використання інструментів для атак на цільові системи.
Принцип роботи та обмеження
Водночас слід чітко визначити й обмеження цієї технології. Спроби експлуатації були успішними у 44% випадків, причому, за словами дослідників, більшість невдач була пов’язана з неправильно сформованими корисними навантаженнями (payload), а не з помилковою логікою моделі.
Система також працювала відносно повільно. Однак у ході п’ятнадцяти експериментів черв’як здобув підвищені привілеї приблизно на 74% вузлів, реплікувався на близько 62% з них і досяг семи поколінь самовідтворення протягом одного тижня.
Показник успішності 44% для системи, яка здатна безперервно повторювати спроби, не є нездоланною перешкодою. Це лише початкова точка — і вона відображає можливості моделей з відкритими вагами вже сьогодні, а ці можливості продовжують зростати.
Ще один недооцінений аспект полягає в тому, що модель функціонує в середовищі, яке повністю контролюється зловмисником. Через це багато захисних механізмів, про які говорять розробники ШІ, — відмова у виконанні небезпечних запитів, фільтри чи обмеження швидкості — стають практично неактуальними.
Немає сенсу обмежувати кількість запитів, якщо обчислення відбуваються на інфраструктурі, що вже належить зловмиснику.
Якщо модель оцінки ризиків ШІ в організації передбачає, що захисні механізми будуть забезпечені постачальником платформи, цей сценарій повністю ігнорує такі припущення.
Планування захисту з урахуванням можливостей нападника
Що робити в такій ситуації? Відповідь менш драматична, ніж сама загроза: продовжувати встановлювати оновлення безпеки. Проблема в тому, що й раніше це була нескінченна гонитва за досвідченими противниками, а тепер ця гонитва лише прискорюється.
Більш ефективний підхід — планувати захист, виходячи з припущення, що зловмисник рано чи пізно проникне в систему та почне адаптуватися вже всередині неї. Саме тому сегментація мережі та механізми локалізації інцидентів мають стати пріоритетом порівняно з безперервним пошуком окремих вразливостей.
Якщо точкою входу може стати практично будь-що, ключовим питанням стає, наскільки далеко зможе поширитися вторгнення.
Існує також проблема зовнішньої видимості. Подібний черв’як, як і людина-оператор, насамперед шукатиме найпростіший шлях проникнення: викрадені облікові дані, забуту інфраструктуру, сервіси з прямим доступом з інтернету або доступи, які вже продаються на кримінальних майданчиках.
Моніторинг зовнішньої видимості перш за все дозволяє виграти час, а не повністю запобігти компрометації. Саме цей час автономний зловмисник прагне звести до мінімуму.
Черв’як залишається в лабораторних умовах, а доступ до його коду обмежений колом дослідників, які працюють над захисними технологіями. Це було правильним рішенням. Однак академічне стримування — це не те саме, що гарантія безпеки.
Економічні бар’єри, які раніше захищали багато організацій від цілеспрямованих атак, слабшають. Модель «встановили патч і забули» втрачає свою ефективність. Водночас частина дослідників і практиків припускає, що готові до реального застосування автономні атаки можуть з’явитися вже протягом найближчих 12–18 місяців.
Тож головне питання не в тому, чи варто сприймати цю загрозу серйозно, а в тому, коли організації почнуть це робити: зараз — на власних умовах, чи згодом — на умовах зловмисника.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕГИ:Вибір редакціїдослідженнякібератакишкідливе програмне забезпеченняШтучний інтелектПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукЩо думаєте?В захваті0Сумно0Смішно0Палає0Овва!1Попередня стаття
Як створити підпис для PDF-документів на ПК: інструкціяНаступна стаття
CrashStealer: новий інфостілер для macOS маскується під системний засіб звітування Apple
В тренді
Російські хакери зламують акаунти через OAuth і привʼязку пристроїв у WhatsApp
21.08.2026
Як очистити кеш на компʼютері з Windows 11: усі способи для ПК і ноутбука
19.08.2026
У 2026 році Apple, Google та Samsung припиняють підтримку низки популярних смартгодинників
24.08.2026
Чи безпечно заряджати смартфон зарядним пристроєм від ноутбука
24.08.2026
GrapheneOS вийде за межі Pixel: смартфони Motorola отримають підтримку з 2027 року
25.08.2026
Новини
Apple закрила майже 30 вразливостей в iOS 26.6.1 та macOS Tahoe 26.6.2 — третє оновлення безпеки за три тижні
18.08.2026
Кібербезпека
ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг
17.08.2026
Приватність
Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту
13.08.2026
Кібербезпека
Сотні повідомлень за хвилину: що таке SMS-бомбінг і як від нього захиститися
13.08.2026