11 серпня, 2026, 10:49 1094
Анастасія Ампілогова
Журналістка
55 статей
Оксану Ферчук, нову керівницю Міністерства цифрової трансформації, призначено з 16 липня 2026 року. До свого переходу до Мінцифри, пані Ферчук працювала в Міністерстві оборони, де займалася побудовою IT-вертикалі в Силах оборони, включаючи створення системи цифрових спеціалістів від батальйонного рівня до Генерального штабу. Вона також має обширний досвід роботи в різних секторах економіки та бізнесу.
AIN поспілкувалося з Оксаною Ферчук щодо пріоритетних завдань Міністерства цифрової трансформації. Серед ключових напрямків, що були обговорені, — забезпечення стабільного зв’язку під час відключень електроенергії, підтримка оборонної галузі, формування команди міністерства, поточний стан проєкту Brave1 та антикорупційна складова цифровізації.
Для ознайомлення: Деталі про призначення Оксани Ферчук міністеркою цифрової трансформації та оцінка її попередньої діяльності.
Будь ласка, розкажіть про ваше призначення: який досвід, на вашу думку, є найбільш цінним для керівництва Мінцифри.
Перш за все, це мій значний досвід роботи в різноманітних економічних сферах та бізнесі. Перше десятиліття моєї професійної діяльності було присвячене телекомунікаційній галузі. Згодом я займалася супутниковими технологіями, включаючи платне супутникове телебачення, а потім телебачення через IP-мережі та інтернет.
Наступним етапом моєї кар’єри було співробітництво з логістичними операторами, дистриб’юторами та робота в сфері логістики.
Після цього я присвятила вісім років роботі в продуктовому IT. Тут я здобула досвід у сфері електронного урядування, брала участь у реформуванні та роботі платформи Prozorro, а також у створенні та впровадженні сучасної ERP-системи.
Мій професійний шлях завжди поєднував онлайн та офлайн діяльність. Я завжди вважала це своєю перевагою — можливість аналізувати абсолютно різні галузі та застосовувати інструменти з одного сектору в нових напрямках.
До 2022 року я не розглядала можливість роботи на державній службі. Однак, я щиро переконана, що під час повномасштабної війни професійні лідери повинні спрямовувати свої знання та навички на трансформацію держави, розвиваючи її, незважаючи на складний безпековий контекст і військові дії.
Чотири роки роботи в Міністерстві оборони також є цінним досвідом, який стане в нагоді зараз. Я починаю роботу не з нульової точки, а з чітким розумінням функціонування цієї екосистеми. Вважаю, що зараз я краще підготовлена до виконання цих завдань, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Підсумовуючи вашу роботу в Міністерстві оборони, які основні досягнення ви можете виділити?
Це розвиток цифрових трансформацій та цифровізація в напрямку логістики. Зокрема, це робота з низкою систем, таких як цифровізація процесів постачання, обліку міжнародної допомоги, а також комплексний логістичний облік та оптимізація логістичних процесів.
Також було впроваджено системи в медичному секторі, включаючи медичну інформаційну систему та електронну первинну медичну картку.
За цей період нам вдалося розвинути екосистему медичних рішень, яка зараз підтримує наших військових, зокрема, під час лікування поранень.
Далі йшов великий блок завдань, пов’язаних з інформаційними системами та автоматизацією обліку військовослужбовців.
Це стосується системи обліку особового складу «Імпульс», її впровадження, розвитку та використання як базового інструменту для збору інформації про військовослужбовців.
Останнім масштабним проєктом стало запровадження реєстру військовослужбовців, який базується на даних, зібраних з «Імпульсу». Цей реєстр дозволить надавати послуги, документи та інформацію військовослужбовцям через застосунок «Армія+».
Також варто згадати розвиток функціоналу цифрових відстрочок у «Резерв+», який працює на базі реєстру військовозобов’язаних «Оберіг». У листопаді 2025 року ми запровадили автоматичне продовження відстрочок для тих категорій громадян, чиї підстави держава може підтвердити через реєстри. Це означає, що людям більше не потрібно повторно подавати документи чи стояти в чергах — система самостійно перевіряє актуальність підстав і продовжує відстрочку. Цей процес скоротив час з днів до хвилин і усунув можливість непрозорих дій.
Ключовою реформою, яку ми ініціювали в Міністерстві оборони спільно з Генеральним штабом, стало впровадження посад CDTO (Chief Digital Transformation Officer) у Міністерстві оборони, Генеральному штабі та всіх командуваннях Збройних Сил України на оперативному та тактичному рівнях. На сьогодні це близько 2000 посад цифрових офіцерів або посад, відповідальних за цифрову трансформацію. Активно ведеться пошук кандидатів на ці посади. Це має значно прискорити цифровізацію на рівні корпусів, бригад та командувань.
Інструменти цифровізації, окрім пришвидшення процесів, покликані унеможливити або суттєво зменшити корупцію. Кілька ваших знайомих, з якими я спілкувалася, відзначали, що крім професійних навичок (hard skills), ви також маєте абсолютну нетерпимість до корупції.
Мінцифра, порівняно з Міністерством оборони та його попередніми керівниками, рідше згадувалася у корупційних скандалах. Як ви плануєте підтримувати репутацію міністерства як такого, що уникає корупційних ризиків, та забезпечувати прозорість процесів?
Я вважаю, що це є сутністю цифрової трансформації. Коли ми цифровізуємо процеси та усуваємо людський фактор, ми, по-перше, спрощуємо процедури, а по-друге, нівелюємо вплив особистих мотивів.
Тому в самій основі цифрової трансформації та оцифрування сервісів завжди закладені принципи прозорості та мінімізації корупційних ризиків.
Мені також надзвичайно приємно, що ви відзначили ці якості, адже це справді одна з важливих моїх життєвих цінностей.
Я впевнена, що продовжуватиму впроваджувати цю цінність у новій команді. Це повністю відповідає мандату та напрямку роботи Міністерства цифрової трансформації, за які тепер відповідаю я та моя команда.
Щодо команди. Ви налагодили співпрацю з колишнім виконувачем обов’язків очільника Мінцифри Олександром Борняковим, який нині є вашим радником.
Він зазначав, що процес передачі справ є доволі тривалим через великий обсяг роботи міністерства. Які проєкти, розпочаті попереднім керівництвом, ще потребують завершення, і які з них ви плануєте завершити до кінця поточного року? Що є пріоритетом зараз?
Кількість проєктів надзвичайно велика, і я не зможу перелічити їх усі. Натомість, я спробую окреслити п’ять ключових пріоритетів.
Ми з командою переглянули стратегічні цілі та визначили наступні основні пріоритети:
- Перший пріоритет — це розвиток цифрової інфраструктури та забезпечення її стійкості, особливо під час осінньо-зимового періоду. Це включає стабільність мобільного зв’язку та можливість його забезпечення навіть у разі блекаутів, а також розгортання зв’язку за технологією Direct to Cell, що може функціонувати навіть без традиційного мобільного покриття.
- Ми вже активно працюємо над стимулюванням громадян до підключення до мереж xPON, що дозволить залишатися на зв’язку, користуватися сервісами та отримувати інформаційний контент навіть під час відключень електроенергії. Окрім того, ми повинні приділяти увагу сучасним телекомунікаційним рішенням, зокрема 5G. Ви, ймовірно, бачили, що ми продовжуємо розвиток цієї технології, запустивши її в Бородянці та Києві. Наступним етапом є запуск в Одесі. Ми також розглядаємо підготовку конкурсу на частоти для мобільних операторів. Таким чином, інфраструктура, її надійність, збереження та модернізація є надзвичайно важливими.
- Другий пріоритет — надання послуг для громадян, що в основному стосується сервісів у застосунку «Дія».
Існують заплановані сервіси, запуск яких відбудеться до кінця року. Також є пакет сервісів, які вже готові до запуску ще до початку навчального року.
Ми прагнемо прискорити цифровізацію та розширення функціоналу «Дії», зокрема, запровадити надання послуг у проактивному форматі до кінця року. Це послуги на основі штучного інтелекту, які, знаючи статус користувача та доступні йому сервіси, пропонуватимуть певні опції.
Це новий перспективний напрямок. Ми будемо спостерігати за його сприйняттям українцями та можливостями для подальшого активного просування. Цей підхід також потенційно може прискорити розробку нових сервісів, що є однією з наших цілей. За нашими оцінками, ми виконали близько 50% завдань з цифровізації. Це означає, що попереду ще половина роботи, і ми хотіли б прискорити її виконання. - Третій пріоритет — надання послуг для бізнесу. Важливим напрямком тут є стабільність та розвиток «Дія.City». Ми вже провели перші зустрічі з асоціаціями та їхніми членами, а також спілкуємося з IT-спільнотою.
Основний запит від наших колег — це стабільність та передбачуваність нашої взаємодії. До кінця року ми плануємо запустити законодавчу базу для проєкту «Дія.City Invest». Ми прагнемо забезпечити спрощене та прискорене інвестування в нашу екосистему стартапів та активно розвивати цей напрямок не лише в оборонній сфері, а й у сфері продуктів подвійного призначення (dual use). - Четвертий пріоритет — прискорення розробки проєктів та продуктів на основі штучного інтелекту. Ми прагнемо суттєво покращити позиції України у рейтингу готовності до споживання послуг штучного інтелекту вже до 2027 року.
На мою думку, для цього є всі необхідні передумови. Ми маємо власну суверенну інфраструктуру, яка вже налаштована та доступна для використання, зокрема, у державному секторі, для тестування та запуску ШІ-сервісів.
Ми плануємо запропонувати іншим міністерствам перші послуги, наприклад, навчені ШІ-агенти, які спростять та прискорять роботу служб підтримки користувачів. Також існують інструменти на базі штучного інтелекту, які полегшать підготовку та гармонізацію законодавства між Україною та Європейським Союзом. Ми очікуємо запуску декількох пілотних проєктів або нових сервісів, які продемонструють рівень готовності державного та комерційного секторів до активного використання ШІ-продуктів. - П’ятий пріоритет, який склався історично — допомога Силам оборони. Тут виділяються два основні напрямки.
Перший — робота та підвищення ефективності екосистеми Brave1. Ця діяльність здійснюється у співпраці з Міністерством оборони. Ефективність цієї системи свідчить сама за себе: кількість стартапів, продуктів та обсяг інвестицій, залучених нашими стартапами після проходження через екосистему Brave1, демонструють успішність цього досвіду.
Другий напрямок співпраці з Силами оборони полягатиме в синхронізації та створенні повноцінного цифрового шляху. Ми прагнемо забезпечити, щоб особа, починаючи зі статусу військовозобов’язаного, могла повністю прозоро перейти у статус військового в цифровому форматі. Як військовий, за допомогою реєстру, застосунку «Армія+» та інших цифрових продуктів, він зможе отримувати цифрові послуги — аналогічно тому, як цивільні громадяни отримують послуги через «Дію».
Наступним нашим завданням є оцифрування всіх даних особи, яка повертається до цивільного життя після служби в статусі ветерана, та передача цих даних до системи Мінветеранів для забезпечення отримання необхідних послуг та пільг.
Це надзвичайно важливий пріоритет, і я докладатиму максимум зусиль, щоб ця екосистема та цей шлях були реалізовані якнайшвидше.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Стосовно Brave1. Приблизно рік тому Олександр Борняков згадував про можливість переходу цього кластера під управління Міністерства оборони. Який поточний статус Brave1?
Brave1 та Український фонд стартапів залишаються під управлінням Міністерства цифрової трансформації.
Робота над Brave1 потребуватиме тісної координації з Міністерством оборони та іншими структурами Сил оборони. Тому співпраця буде здійснюватися на найвищому рівні.
Водночас, управління та бюджетування, як і інші процеси, залишаються в компетенції Мінцифри.
Я вважаю, що ми знайшли вдале рішення. Я попросила Олександра Борнякова залишитися моїм радником, і він погодився. Крім того, ми делегували його від Мінцифри до Наглядової ради Brave1.
На сьогоднішній день Олександр очолив Наглядову раду Brave1. Це додатково забезпечить стабільність, розвиток та незмінність вектора співпраці з Міністерством оборони та Генеральним штабом, спрямовану на посилення цієї екосистеми та збільшення кількості й якості продуктів, що розробляються в її межах.
Рекомендовано до прочитання: Гранти на ШІ, інноваційні підходи до захищеного зв’язку, лазерна зброя. Інтерв’ю з новим головою Наглядової ради Brave1 Олександром Борняковим.
Як відбувається ваша комунікація з народним депутатом та головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данилом Гетманцевим, який раніше критикував низку проєктів Мінцифри?
Ми належимо до IT-спільноти, де заведено розпочинати будь-які нові процеси з чистого аркуша.
Ми вже провели зустріч з головою податкового комітету [Гетманцевим] та обговорили проєкти, що наразі розробляються у Міністерстві цифрової трансформації.
Це, безумовно, стосується проєкту «еАкциз» та роботи з нормалізації та трансформації грального бізнесу. Ми домовилися про співпрацю в цьому напрямку: будемо спільно координувати наші дії, зустрічатися разом з представниками бізнесу та аналізувати результати наших трансформаційних зусиль.
Перша подібна зустріч щодо проєкту «еАкциз» вже відбулася на базі Європейської Бізнес Асоціації.
Таким чином, ми налаштовані на конструктивну співпрацю. Наразі я бачу всі передумови для нормального, продуктивного процесу і сподіваюся, що він продовжиться в такому ж руслі.
Для інформації: Борняков подав до суду на Гетманцева для захисту честі, гідності та ділової репутації. AIN висвітлив позиції обох сторін.
Олександр Борняков також зазначив, що ви активно долучилися до масштабного проєкту «еАкциз», започаткованого попереднім керівництвом Мінцифри. Чи можете ви розповісти про нові розробки та чи змінилися терміни запуску?
Ми дійсно одними з перших заглибилися в цей проєкт та провели оцінку його поточного стану.
Проєкт є надзвичайно амбітним та корисним, оскільки він передбачає трансформацію відразу двох галузей економіки — тютюнової та алкогольної промисловості.
Європейський досвід запуску подібних проєктів одночасно для двох категорій відсутній. У Європі цифровізація та трансформація були проведені лише для тютюнової індустрії.
Тому, як країна, ми взяли на себе надзвичайно складні та об’ємні зобов’язання. Після обговорення з бізнесом, ми запропонували податковому комітету перенести терміни впровадження з листопада 2026 року на липень 2027 року.
Ми не просто переносимо дати, а плануємо поетапне занурення економічних операторів у тестування продукту та інтеграцію з ним, щоб на початку липня розпочати реформування з повністю готовим ринковим сегментом.
Нагадаю, що на сьогоднішній день у тютюновій та алкогольній промисловості нам необхідно налагодити цифрову взаємодію з 84 000 економічних операторів.
Оператори повинні бути поінформовані про реформу, зареєструватися в системі, протестувати її. Великі компанії повинні інтегрувати свої системи з системою електронного акцизу. Все це потребує ретельної роботи як онлайн, так і офлайн, і займає значний час.
Тому ми домовилися з економічними операторами розробити план впровадження. Я попросила їхньої допомоги в залученні дистриб’юторів, а також середніх і малих гравців цього ринку. Разом ми будемо працювати над запуском цієї реформи до липня наступного року.
Оксана Ферчук. Джерело: пресслужба міністерки цифрової трансформації
Ви наголошували на важливості забезпечення зв’язку. Серед пріоритетів Мінцифри було забезпечення доступу до інтернету та зв’язку під час блекаутів. У яких містах ситуація наразі найскладніша? Київ, наприклад, декілька років тому був серед аутсайдерів за поширенням xPON-провайдерів, незважаючи на статус великого міста. Де ситуація є критичною і потребує першочергового вирішення?
Ситуація в Києві поступово поліпшується, але не так швидко, як нам би хотілося. Місто не є лідером за проникненням цієї технології, але через високу щільність населення, воно потребує особливої уваги. Ми будемо працювати над цим окремо.
Для кращого розуміння поширеності мереж ми плануємо додати до застосунку «Дія» карту з покриттям. Це дозволить громадянам бачити, в яких містах та районах ця технологія вже доступна.
Інформація для ознайомлення: У «Дії» буде створено національну карту енергонезалежного інтернету.
Ми плануємо активно заохочувати українців переходити на цю технологію вже зараз, в умовах відносної стабільності. Під час реальних блекаутів черги на підключення значно зростають, тоді як можливості операторів з фізичного підключення не можуть так стрімко збільшуватися.
Тому наше головне завдання — стимулювати громадян до переходу на нові технології до настання форс-мажорних обставин.
Також критичною є ситуація з покриттям у містах, що знаходяться поблизу лінії фронту. Вони часто страждають від ударів, які пошкоджують оптоволоконні лінії, і потребують додаткової допомоги у відновленні, щоб населення цих міст та регіонів залишалося на зв’язку.
Ми взяли це завдання на себе. Будемо шукати шляхи забезпечення їх необхідними матеріалами для швидкого відновлення, а також рекомендуватимемо певні зміни в підходах до відновлення таких мереж.
Відреставрувати або полагодити пошкоджену мережу в Івано-Франківську — це одне завдання. Зовсім інше — зробити це в Херсоні. Рівень безпеки відрізняється, можливості також різні.
Отже, це складне завдання, яке потребує спільного вирішення з місцевими громадами, а в деяких містах — навіть із військовими.
Часто після зміни керівництва відбувається і часткова ротація команди. Яка зараз ситуація в Мінцифри? Чи плануєте ви кадрові перестановки, про які можете повідомити? Чи залишається ключова команда?
Ключовий склад заступників міністра продовжує працювати зі мною. Я надзвичайно вражена професійним рівнем та сфокусованістю команди на конкретних проєктах і завданнях.
Зараз триває період адаптації та налагодження наших щоденних робочих процесів. Тому жодних змін у складі команди не планується. Я налаштована на подальшу ефективну співпрацю з командою.
Для відома: Депутати звернулися до Прем’єр-міністра Корецького з проханням роз’яснити призначення глави Мінцифри без попереднього обговорення в комітеті.