Згідно з недавнім аналізом, європейські стартапи в області оборонних технологій акумулювали $4,2 млрд за перші дев’ять місяців 2025 року, практично наблизившись до рівня всього 2024 року.
Найбільший обсяг фінансування зосереджується в категорії автономних систем і платформ, включаючи безпілотні повітряні та наземні рішення. Значні вкладення також одержали сфери штучного інтелекту для оборонних цілей, систем C2 (управління та командування) і програмного забезпечення для місій — зокрема систем планування операцій, забезпечення прийняття рішень і навчання.
Арсенал європейського венчурного капіталу
За минулі 12 місяців основна частина венчурних інвестицій в оборонному секторі дісталася сегменту автономних систем і платформ.
Разом з тим, дедалі більше інтересу інвестори проявляють до сегменту ударних, протиповітряних і антидронових комплексів (strike, air defense and counter-UAS).
Категорія ударних, протиповітряних та антидронових комплексів є найбільш швидкозростаючим напрямком на ринку оборонних технологій Європи.
Цей напрямок, який тільки нещодавно з’явився в полі зору венчурних фондів, включає технології — від виявлення і нейтралізації ворожих дронів до розробки прогресивних ударних систем, таких як легкі високоточні ракети і тактичні боєприпаси.
Незважаючи на те, що за обсягом інвестицій цей сегмент поки що не є найбільшим, він демонструє найбільш стрімкий ріст. За підсумками трьох кварталів 2025 року стартапи в цьому напрямку залучили майже $250 млн в порівнянні з лише $5,1 млн у 2024 році.
Серед найбільших угод цього року — $100 млн інвестицій у британську Cambridge Aerospace, яка розробляє перехоплювачі для дронів і балістичних ракет, а також $62 млн у німецьку фірму Stark, що створює безпілотні збройові системи.
Швидке зростання інтересу до ударних, ППО і антидронових технологій пояснюється тим, що інвестори і LP (обмежені партнери) все частіше схиляються до вкладень в «одноцільові» військові технології.
Протягом багатьох років інвестори надавали перевагу технологіям подвійного використання, які мають як цивільне, так і військове застосування, щоб уникнути ESG-ризиків або репутаційних проблем. Але мислення європейських LP і GP (генеральних партнерів) змінюється на тлі посилення геополітичної напруженості.
Раніше цього року естонський фонд SmartCap запустив оборонний фонд з вимогою, щоб венчурні фонди, в які він інвестує, мали право вкладати кошти в зброю. А фінський пенсійний фонд Varma зняв частину обмежень, дозволивши інвестиції в оборонні компанії, за винятком виробників «контроверсійної зброї».
Компанії, що працюють в сегменті ударних, ППО і антидронових систем, часто мають подвійне застосування, наприклад в цивільній авіаційній безпеці або моніторингу погоди. Однак поява на ринку суто військових стартапів, придатних для інвестування, свідчить про важливий психологічний зсув у венчурній екосистемі.
Крім зміни ставлення, цей сегмент тепер має ясне фінансове підґрунтя. Європейські оборонні бюджети значно збільшилися, і сукупні витрати на оборону в регіоні перевищили 2% ВВП.
Збільшення видатків супроводжується політичними ініціативами, націленими на масштабування і спрощення закупівель. З погляду державних закупівель в даний час існує очевидний попит на розробку ефекторів — систем, які створюють фізичний вплив, — і відповідних боєприпасів, що робить інвестиції венчурного капіталу в цей сегмент все більш привабливими.