Іранська компанія Iran Hormoz і російська державна корпорація Росатом підписали угоду на $25 млрд для зведення чотирьох енергоблоків атомної електростанції в місті Сірік, розташованому в провінції Хормозган.
Загальна потужність комплексу становитиме приблизно 5 000 МВт, що стане значним вкладом у реалізацію стратегічної програми Ірану із збільшення атомної генерації до 20 ГВт до 2040 року.
Деталі угоди
-
Росатом виступить у ролі головного підрядника: від проектування до введення станцій в експлуатацію.
-
Планується зведення чотирьох енергоблоків третього покоління на території в 500 га.
-
Проект є частиною 20-річної програми розвитку атомної енергетики Ірану.
-
Голова Організації атомної енергії Ірану Мохаммад Ісламі підкреслив значущість технологічної співпраці, зокрема в сфері малих модульних реакторів (SMR).
Історичний контекст
-
Іран вже має досвід співпраці з Росатомом, маючи діючу АЕС у Бушері (1 000 МВт). Завершення другої та третьої черг було заплановано на 2024–2026 роки, однак проект стикається із затримками.
-
Росатом також реалізує проект першої турецької АЕС Аккую, але зазнає фінансових труднощів, що викликає сумніви в його здатності одночасно впроваджувати великомасштабні проекти.
Геополітичний вимір
-
Ця угода свідчить про поглиблення енергетичного партнерства між Москвою та Тегераном, особливо в умовах санкційного тиску з боку Заходу.
-
Раніше сторони домовилися про постачання 55 млрд м³ газу і фінансування енергетичних ініціатив.
-
Угода була підписана через кілька днів після інформування про можливе відновлення санкцій ООН і ЄС проти Ірану у зв’язку з порушенням ядерної угоди 2015 року (механізм «snapback»).
Ризики та виклики
-
Фінансові – $25 млрд є вражаючою сумою для двох економік, які вже перебувають під санкціями.
-
Технологічні – обмежений доступ до західних технологій і обладнання може уповільнити реалізацію проекту.
-
Політичні – новий раунд санкцій може ускладнити фінансування, логістику і міжнародне страхування проекту.
-
Репутаційні – співробітництво з Росією може ще більше ізолювати Іран від інших технологічних партнерів.
Перспективи
Для Ірану цей проект символізує стратегічну незалежність в енергетичній сфері і прагнення стати регіональним ядерним гравцем. Для Росії це спроба закріпити свій вплив у Близькому Сході і продемонструвати, що, незважаючи на санкції, вона залишається важливим постачальником ядерних технологій.
Однак реальна реалізація виглядає вкрай складною: нестача фінансування, санкції та внутрішні виклики можуть перетворити угоду на довготривале будівництво з невизначеним фіналом.