З 2025 року в Україні офіційно затверджено професію лобіста, проте нормативний акт працює без підтримки інструментів: Реєстр прозорості планують впровадити до осені, а фінансові санкції за порушення правил лобіювання можуть бути відтерміновані до 2026 року.
Юлія Маліч, керівниця з питань публічної політики Bolt та представниця ГО «Українська асоціація лобіювання» (ULA), пояснює, які складнощі виникли через прийняття закону та які дії можливі в умовах правової невизначеності.
Оформлюйте річну підписку на шість випусків Forbes Ukraine за вартістю чотирьох номерів. Для тих, хто шукає ексклюзивні аналітичні матеріали та практичні кейси, ця пропозиція стане ідеальним вибором.
В Україні недарма існує фраза: «лобізм існує, але про нього мовчать». З початку 2025 року це перестане бути іронією – набуває чинності закон №3606-IX «Про лобіювання». Вперше в історії країни ця діяльність отримує юридичне визнання та виходить з тіні.
Однак існує суперечність: нормативний акт активовано, але механізми його реалізації відсутні. Систему обліку НАЗК, яка вимагатиме публікації даних про клієнтів, фінансування та дії лобістів, планують запустити восени, тоді як штрафні заходи за порушення можуть бути відкладені на два роки.
Популярне Категорія Компанії Дата Сьогодні Нові обличчя Coca-Cola. Найбільший виробник напоїв України змінює одразу двох СЕО. Хто керуватиме компанією
Таким чином, наступний рік стане періодом адаптації, щоб зрозуміти нові правила без ризику порушень.
У Європі відсутність реєстрації в системі прозорості ЄС закриває доступ до парламентських приміщень. Така система функціонує понад десятиліття, реєструючи всі аспекти – від фінансів до розкладів зустрічей з чиновниками.
Українське законодавство наближує нас до цих стандартів. Дехто сприймає звітність як обтяження, але насправді це квиток до європейського політичного ландшафту.
Що означає «звітування» на практиці
Згідно з законом, лобісти зобов’язані надавати відомості кожні шість місяців: інформація про клієнтів, цілі, бюджети та контакти з держслужбовцями. Це стосується як тривалих переговорів, так і коротких онлайн-зустрічей.
Термін «інші форми спілкування» залишає простір для інтерпретацій. Дзвінки, листування, навіть неформальні бесіди – все це може вимагати фіксації. Але де межа між приватним розмовою та професійною діяльністю?
Закон не дає чітких вказівок, а НАЗК поки не оприлюднила керівні принципи. Вирішення цих питань покладається на учасників ринку.
Також обговорення з НАЗК показали, що звітність включає витрати на лобістську діяльність. Які саме: організація подій, дослідження чи інші інструменти впливу?
Чи обмежується сфера дії центральними органами?
Об’єктами регулювання є всі суб’єкти, що формують норми права – від уряду до місцевих органів. Київські департаменти, обласні адміністрації чи сільські ради мають однаковий статус у контексті звітності. Ключовим критерієм є наявність повноважень щодо прийняття рішень.
Як бути, наприклад, з керівником із Німеччини, який контактує з українським міністром щодо інвестиційного проекту?
Закон не вимагає резидентства для лобістів, тому іноземцям необхідно або самостійно зареєструватися, або призначити місцевого представника. Процедура поки що не деталізована.
Стан реєстру прозорості
Восени 2024 року уряд затвердив положення про реєстр. Документ описує структуру бази даних, але не пояснює механізми її використання.
Чи буде можливість інтеграції через API, які формати файлів підтримуватимуться, чи передбачено тестування масового внесення даних?
НАЗК запевняє про зручний інтерфейс, але поки доступні лише загальні заяви та обіцянки відкриття доступу.
Актуальні невирішені питання:
- Конфіденційність клієнтів. Закон вимагає розкриття кінцевих бенефіціарів, але як діяти при наявності угод про нерозголошення? Положення не містять чітких вказівок.
- Неформальні комунікації. Як відрізнити звичайну розмову від лобіювання? Представники НАЗК вказують, що визначальними є наявність суб’єкта, об’єкта та теми впливу.
- Міжнародні комунікації. Чи підлягають фіксації онлайн-зустрічі, якщо обидва учасники перебувають за кордоном? Так, за умови відповідності критеріям лобіювання.
Чому важливий діалог із регулятором
У липні 2025 відбулася консультація між НАЗК та асоціацією лобістів. Узгоджено розробку роз’яснень у форматі FAQ та проведення тренінгів для практиків. Виявилося, що діяльність без офіційної реєстрації може спричинити юридичні наслідки. Більше того – існує ймовірність моніторингу тих, хто публічно заявляє про свою діяльність у соцмережах.
Парламент двічі відкладав запровадження санкцій. Спочатку дію закону перенесли на вересень 2025, тепер готується нове відтермінування до 2026. Це дає час на адаптацію, але зменшує стимули для негайної реєстрації.
Виникає парадокс: без реєстрацій система не функціонує, а без функціонуючої системи немає підстав для штрафів. Це створює замкнене коло.
Навіть у ЄС система не бездоганна. У 2024 році аудитори виявили недоліки в європейському реєстрі прозорості, де частина контактів залишається «в тіні». Це важливий урок: ефективність системи залежить від готовності чиновників відкрито фіксувати свої контакти. Україна має шанс уникнути цих помилок.
Чотири практичні кроки на сьогодні
- Проаналізуйте всі комунікації з держслужбовцями за минулий рік – включно з онлайн-зустрічами та листуванням.
- Оновіть договори з клієнтами: додайте умову про згоду на розкриття інформації про бенефіціарів.
- Створіть систему обліку контактів (CRM або електронну таблицю) для фіксації дат, осіб, каналів спілкування та тем.
- Розробить внутрішні правила дотримання лобістського законодавства: визначення термінів, приклади складних ситуацій та процедури звітності.
Прозорість – ознака зрілого суспільства, а не загроза. Професійні лобісти не уникають відкритості, але потребують чітких правил. Поки триває уточнення законодавчих норм, ключовим завданням є створення зрозумілих процедур до повноцінного запуску системи.
Успішне впровадження Реєстру прозорості стане проривом у створенні підзвітного політичного процесу, зрозумілого для бізнесу та громадян.
Лобісти зможуть відкрито заявити: «Так, ми впливаємо на рішення. І робимо це відповідально».