Військові хочуть мобілізувати 500 000 українців. Де взяти гроші і чи витримає економіка

Військові хочуть мобілізувати 500 000 українців. Де взяти гроші і чи витримає економіка - INFBusiness

Від початку нового року на українців очікує масштабна мобілізація – армія потребує до пів мільйона рекрутів. Державі це обійдеться у щонайменше 500 млрд грн, і це не рахуючи ефекту від зменшення кількості працездатних людей в економіці. Звідки брати гроші на нових бійців?

Даруємо 40% знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз і заощаджуйте 720 грн за промокодом BESTPRICE. Підписуйтесь за цим посиланням.

Військове командування хоче додатково мобілізувати 450 000-500 000 людей до лав Збройних сил, заявив на пресконференції 19 грудня Володимир Зеленський. Це коштуватиме бюджету близько 500 млрд грн, додав президент. 

У фінансовому комітеті Ради називають більшу суму – 580 млрд грн, і це якщо врахувати лише операційні витрати. Це вплине не тільки на бюджет, адже вилучення пів мільйона працездатних людей з економіки не може пройти непоміченим.  

Скільки може коштувати Україні нова мобілізація та чи готова країна за неї платити? 

Які додаткові витрати з бюджету будуть потрібні 

Президент оцінив нову мобілізацію у пів трильйона. Звідки ці цифри?  

Загальновідома орієнтовна кількість людей у секторі безпеки та оборони – понад 1 млн, на утримання яких іде понад 1 трлн грн, повідомив в ефірі Business Breakfast від Forbes міністр фінансів Сергій Марченко. «Тобто збільшення ще на 500 000 чоловік, звичайно, банальною математикою призводить до збільшення ще на 500 млрд грн», – пояснює він.  

Розрахунки у 580 млрд грн заступник голови фінкомітету Ради Ярослав Железняк пояснює так: беремо операційні, не капітальні видатки, множимо 500 000 на рік. «Тобто ми не рахуємо закупівлю, умовно, нових мінометів на них, а беремо їжу, зарплату тощо», – каже він. 

«Я хотів би розуміння від прем’єр-міністра, міністра фінансів, звідки брати ці гроші», – запитував Зеленський на пресконференції.

Forbes розібрався.

Чи є гроші на сотні тисяч нових бійців

«Ми виснажили наш внутрішній потенціал щодо фінансування військових потреб, – констатував під час Business Breakfast Марченко. – І просто штучно збільшити на «енну» суму мільярдів гривень не вийде – у нас немає цих мільярдів».

Допомогу від міжнародних партнерів не можна використовувати на військові видатки, зазначає Железняк. Більш того, ще немає підтвердження тих обсягів допомоги, що вже закладені у бюджет. Якесь суттєве збільшення податків наступного року він виключає.  

«Якщо ти міняєш мобілізованих на демобілізованих, тоді цифри зійдуться, однак це неможливо, бо демобілізація – лише через 36 місяців, – каже Железняк. – Але тоді я не бачу, де брати гроші».  

Розраховувати на закордонних партнерів не варто, погоджується віцепрезидентка Київської школи економіки (KSE) Наталія Шаповал. Виходом може бути хіба перерозподіл в економіці. 

«Це можливо або за рахунок зменшення споживання, або за рахунок капітальних інвестицій бізнесу, або те і те, – каже економістка. – Зокрема гостріше стане потреба девальвації та зниження імпорту споживчої продукції». 

Попри озвучені цифри у 500 млрд або більше, у Міністерства фінансів є багато запитань перед тим, як починати шукати ці кошти. 

Треба розуміти, які підрозділи незабезпечені, чи 500 000 – це додаткова кількість військовослужбовців, чи заміщення вже чинних підрозділів, створення резервів, які терміни мобілізації тощо, перелічує Марченко. 

«Відповіді на ці питання в мене на сьогоднішній момент немає. Чи можливо мобілізувати завтра 500 000? Ні, неможливо, – зазначає міністр. – Якщо йдеться про потребу мобілізації упродовж всього 2024 року – добре, можна рахувати».  

Поки жодного плану військові Мінфіну не надали, наголошує Марченко: «Буде план – буде розмова». Але вже на цьому етапі він попереджає, що не готовий працювати у форматі «забезпечити за будь-яку ціну». 

Що кажуть військові

Головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний 26 грудня провів пресконференцію, на якій відповів на деякі запитання про можливу мобілізацію 500 000 людей. Зокрема, він заявив: 

  • потреба у мобілізації розбита на увесь наступний рік, одномоментного набору до лав ЗСУ не буде, когось мобілізують у січні, а когось у грудні; 
  • потребу саме у 400 000-500 000 мобілізованих Залужний вищому керівництву держави не озвучував; 
  • демобілізація через 36 місяців можлива за двох умов: якщо не буде загострень на фронті і якщо для цього буде підготовлена заміна.

Генштаб формує запити щодо своїх потреб перед Міноборони, а там уже вирішують, як їх задовольнити. 

Читати більше Згорнути

Як мобілізація вплине на економіку 

Крім прямих наслідків для бюджету через збільшення видатків, залучення до армії пів мільйона людей матиме й економічний ефект. Жодні державні органи цього не рахували, і зробити це вкрай важко, каже депутат Железняк. 

У цьому питанні багато нюансів, пояснює Шаповал з KSE. В економіці є працівники, які генерують через свої підприємства значну додану вартість, експортну виручку і податки, є маленькі та мікробізнеси, які мають менші показники, є безробітні й економічно неактивні, каже Шаповал.  

«Якщо невдало взяти 500 000 з першої множини, то можна вибити підприємства з роботи і значно втратити в податках, ВВП тощо», – вказує вона. – Якщо взяти економічно неактивних чи безробітних, то ефект буде мінімальний, або навіть позитивний через можливу детінізацію економіки».  

Мобілізація має бути розумною, бо це – потенційна втрата економічних агентів, платників податків, зазначає Марченко. «Якщо ви мобілізуєте інженера, який виконує дуже важливу функцію – від цього втрачає роботу ще тисяча осіб, – каже міністр. – Треба дуже добре думати, яким чином зробити так, щоб цей інженер був заброньований». 

З іншого боку, в Україні є багато людей, які не отримують від держави жодних виплат, але й не сплачують податків. До війни таких було 11 млн, вказує Марченко. З них близько половини – чоловіки. Також близько 3 млн українців сплачують мінімальний податок на доходи фізичних осіб. 

«Звичайно, ці люди працюють в економіці, вони, можливо, виконують якісь важливі функції, – каже Марченко. – Але я не можу сказати, що їх можна якимось чином ідентифікувати як втрату». До того ж мобілізовані отримуватимуть зарплату і підтримуватимуть споживання, нагадав він.  

Загалом немає розрахунків, скільки ВВП Україна втратить від мобілізації 500 000 людей, зазначає міністр. Але втрата ВВП і податків, звісно, буде, констатує Марченко. 

Володимир Зеленський казав на згаданій пресконференції, що один воїн – це шість людей в цивільному житті, які сплачують податки. Цьогоріч 13,6 млн осіб платили ПДФО, ЄСВ та єдиний податок, повідомив Forbes голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.

Відповідно, для фінансування мобілізації додаткових 500 000 людей може знадобитися до 3 млн додаткових робочих місць. Якщо частину демобілізують, ця цифра буде меншою.

Україна точно отримає ще більший дисбаланс на ринку праці, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.    

Однак економічний ефект від такої мобілізації може бути менш вираженим, порівняно з соціальним і військовим, зауважує Шаповал з KSE.  

Якщо є ризик, що російські танки підуть далі, то цей ризик небезпечніший у тисячу разів, ніж економічний, погоджується депутат Железняк. 

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *