“`html
В інтерв’ю з міністром соціальної політики Денисом Улютіним розглядаються ключові аспекти соціальної політики України в умовах економічних викликів. Обговорюються питання соціальних виплат, підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО), реформування пенсійної системи та стратегії повернення українців з-за кордону. Міністр наголошує на необхідності переходу від виплат “за статусом” до адресної підтримки на основі потреб, а також на важливості повернення людей до економічної активності.
За оцінками Мінсоцполітики, майже кожен другий громадянин в країні потребує підтримки. Повернути частину людей до економічної активності – пріоритетна задача. Чи є в міністерства план, як це зробити? Як виглядає нова пенсійна реформа? Яка стратегія щодо ВПО? Та скільки людей можуть повернутися з-за кордону в разі припинення вогню? Інтерв’ю міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Дениса Улютіна
Одна з амбітних задач на цей рік для міністра соціальної політики Дениса Улютіна, 43, – розпочати пенсійну реформу. Першочергово для цього Верховна Рада має ухвалити відповідний законопроєкт. «Завершуємо розрахунки та підготовку проєкту закону», – каже він.
Відмінна риса нової концепції – відсутність обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. «Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції», – пояснює Улютін.
Інше завдання – повернути частину населення, яка наразі потребує підтримки, до повноцінної економічної активності. За розрахунками міністерства, таких нині 13 млн. «Наша ключова мета як міністерства – давати людям не лише виплати, а й соціальні послуги», – каже Улютін. Концептуальна ідея – уніфікація виплат і перехід до базової соціальної допомоги (БСД).
Як працює оновлений Мінсоц?
Інтервʼю скорочено та відредаговано для зрозумілості.
Чи потрібно скорочувати соціальні виплати через дефіцит бюджету
Наразі кредит на €90 млрд від ЄС, який має закрити ключові потреби у фінансуванні бюджету, під питанням. Ймовірно, в найближчі місяці можуть виникнути проблеми з видатками. Як ви готуєтесь до ситуації? Що може піти «під ніж» першим?
Скорочення соціальних видатків не має бути першим кроком. Загальний бюджет міністерства становить 476 млрд грн, з яких понад 200 млрд грн – трансферт Пенсійному фонду. Зрізати це неможливо, тому що це гарантія, яку зобовʼязані виплачувати. Другий великий елемент видатків, понад 100 млрд грн, – підтримка сімей та людей, які потрапили в складні життєві обставини. Тут можливе скорочення, але лише через зміну підходу. Потрібен перехід від виплат «за статусом» до підтримки на основі потреб, яка є строковою, адресною та з чітко визначеними правилами. Над цією концепцією працюємо.
Тобто наразі ви не прораховуєте сценарій, в якому є ймовірність скорочення соціальних видатків?
Ключове завдання – не доводити до цього. Це спільна робота урядової команди та парламенту. Зараз бюджети соціальних програм забезпечені і суттєвих ризиків немає. Бюджет Пенсійного фонду збалансований і бездефіцитний.
Разом із тим уряд запускає масштабну програму підтримки на понад 13 млн людей. Виходить, що під програму підпадає майже кожен другий українець? Хто отримує цю виплату?
Всі отримувачі соціальних виплат, дохід яких не перевищує 10 прожиткових мінімумів (33 280 грн). Тобто це пенсіонери, люди з інвалідністю та сім’ї з дітьми.
Чому саме 1500 грн? Понад 50% витрат людей, які потребують підтримки, йдуть на продукти, ліки та комунальні послуги. Найбільший шок, який буде, – інфляційний тиск на продукти, його і хочемо перекрити.
Кошти будуть іти з наших програм, де є певний простір. Найбільша кількість отримувачів – пенсіонери. Вони отримують зі страхової частини. Інші категорії – з двох бюджетних програм: «Підтримка сімей із дітьми» та «Підтримка людей, які потрапили в скрутні життєві обставини». Додатковий ресурс на це не потрібен, змін до бюджету – також.
Тобто зараз у нас майже кожен другий у країні потребує підтримки. Вас ця цифра 13 млн людей не лякає?
Лякає, можливо, вона навіть дещо більша. Тому наша ключова мета як міністерства – давати людям не лише виплати, а й соціальні послуги та в такий спосіб повернути людину до економічної активності. Це дозволить надалі уникнути ситуації, коли не буде ресурсів для надання допомоги всім.
Чи є вже орієнтир, наскільки в майбутньому можемо зменшити кількість людей, які вийдуть на стабільний дохід та не потребуватимуть підтримки держави?
Ні, ця цифра буде в першій комплексній Стратегії соціальної політики, яку ми зараз готуємо.
Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України. Ілюстрація Дмитро Сергієнко/Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України
Одна із запланованих змін – перехід на базову соціальну допомогу. Яка логіка цього рішення?
Мета – об’єднати різні види допомоги в одну виплату та спростити систему. Зараз триває екскремент із запровадження такого підходу. Він вже охоплює 56 000 сімей. Його бюджет цього року – 9,2 млрд грн. Поки що йдеться про обʼєднання кількох виплат: допомоги малозабезпеченим сімʼям, допомоги одиноким батькам, тимчасової допомоги дітям тощо.
Ціль – забезпечити сім’ї мінімально необхідним доходом на одного члена сім’ї. Розраховуємо його приблизно на рівні 4500 грн на людину, що вищий за офіційний прожитковий мінімум, який наразі не відповідає реальності.
Оцінюються доходи кожної сім’ї. Якщо дохід на одного члена сім’ї недостатній, держава доплачує різницю, щоб гарантувати базовий рівень забезпечення.
Як це працюватиме на практиці?
Наприклад, у сім’ї з чотирьох осіб, де один дорослий отримує 10 000 грн, доходи розподіляються між усіма членами сім’ї, а державна допомога доповнює суму до необхідного рівня для кожного. На дітей та першого дорослого – 4500 грн, а на другого – 70% від суми. Крім фінансової підтримки, сім’ї отримують соціальні послуги, перенавчання, допомогу з доглядом за дітьми, психосоціальну підтримку, допомогу в пошуку роботи.
В ідеалі ми прагнемо запровадити одну чітко визначену фіксовану фінансову допомогу, а всю іншу підтримку надавати через послуги, які допомагають людині вийти зі складних життєвих обставин.
Перший крок до цього – ухвалення закону про БСД. Він на минулому пленарному тижні не пройшов Раду. Його було переподано, і сподіваємося на голосування в найближчі пленарні тижні.
Виплати для ВПО та повернення українців із-за кордону
На початку року пенсіонери ВПО масово почали скаржитися на затримку виплат. Причина – вони не оформили довідку про те, що не отримують пенсії в Росії. Навіщо взагалі ця довідка? І чому пенсіонери мають проходити постійну ідентифікацію? У чому логіка?
Ця програма верифікації діє ще з 2014 року. Будь-яка людина проходить верифікацію в банку. Це нормальна практика. Норма закону передбачає ідентифікацію пенсіонерів і підтвердження неотримання виплат від окупаційної влади. Це питання відповідального використання коштів платників податків. Це можна було зробити в різний спосіб: через сайт ПФУ, особисто під час прийому в будь-якому сервісному центрі ПФУ, письмово або через відеозв’язок.
Невелика частина з тих людей, які пройшли ідентифікацію, не надали підтвердження про неотримання виплат від РФ – саме щодо них виникають питання. Ми продовжували термін подачі такої заяви до 1 квітня цього року, і більшість людей такі заяви подала. Тому не бачу в цьому стандартному механізмі контролю суттєвих проблем.
Чому тоді на початку року стався колапс?
Як і в будь-якій системі, значна частина людей вважає, що ці вимоги їх не стосуються. Надсилали сповіщення, але до моменту зупинки пенсій це не працює.
Після цього люди швидко реагують: протягом місяця подають документи та відновлюють виплати. Надали відстрочку до 1 квітня, і за цей час усі, кого це стосувалося, подали необхідні заяви.
Зі свого боку, активно інформували громадян – лише цього року вийшли понад 4000 матеріалів про потребу пройти ідентифікацію та повідомити про неотримання виплат від РФ через різні канали комунікації в Україні та поза її межами. Інформаційну роботу проводили досить активно.
Інша причина нарікань – передача з ЦНАПів до ПФУ виплат за 39 видів державних соціальних допомог. Як цю проблему зрештою вирішили, бо досі в мережі зʼявляються скарги про аномальні черги?
Черги є не всюди – навантаження залежить від міста, дня і часу. ПФУ регулярно публікує інформацію про центри, де черга перевищує 20 осіб. Найпростіший спосіб не стояти в черзі – записатися онлайн через портал ПФУ. Це економить час і допомагає рівномірно розподілити навантаження. Під час повітряної тривоги прийом тимчасово зупиняють із міркувань безпеки. Після її завершення центри одразу відновлюють роботу – і зазвичай саме тоді людей менше.
Зараз також запускаємо навчання для працівників – як співробітників Пенсійного фонду, так і тих, хто приєднався з колишніх УСЗН після реорганізації.
Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України. Ілюстрація Дмитро Сергієнко/Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України
Європейські лідери, зокрема канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, кажуть, що після рішення про відкриття кордонів для чоловіків до 23 років вони масово почали виїжджати до Європи. Мерц попросив Зеленського посприяти тому, аби зупинити цей потік людей. Скільки загалом вже виїхало чоловік після цього рішення? Та чи зверталися до вас міжнародні партнери з проханням переглянути його?
За даними європейців, близько 400 000. Підтвердити чи спростувати не можу, бо не ведемо статистику. Напевно, для країн ЄС це є певним тиском та викликає побоювання.
А в міністерства це не викликає занепокоєння?
Рішення вже прийнято.
Чи звертаються міжнародні партнери з приводу скасування чи обмеження цього рішення?
Ні. Зараз іде дискусія в іншому форматі. У першому кварталі наступного року закінчується тимчасовий захист. Спілкуємось щодо рішень, які країни прийматимуть на національному рівні щодо продовження захисту та легального перебування українців у них, на кшталт моделі, що вже діє в Польщі.
Вирішальний фактор для повернення людей – це безпека. Дослідження міжнародних партнерів показують, що близько 2 млн людей повернуться упродовж року в разі підписання угоди про припинення вогню.
Працюємо з цими людьми для комфортного їх повернення – інформуємо щодо пропозицій житла, роботи тощо. Паралельно посилюємо спроможність громад, щоб вони були готові приймати людей.
Новий очільник Фонду держмайна Дмитро Наталуха в інтерв’ю Forbes Ukraine озвучив ідею: квартири на балансі фонду передати ВПО. Чи ви якось співпрацюєте в цьому контексті?
Співпрацюємо. В нас понад 1100 місць тимчасового проживання та понад 80 000 місць для тимчасово переміщених осіб. Наразі ми працюємо над цифровим рішенням, яке впорядковує весь маршрут та всі послуги і дозволить людям бачити, куди саме вони прямують, а також заздалегідь реєструватися у разі потреби евакуації чи іншого формату допомоги.
Також міністерство спрямувало громадам ресурс 1 млрд грн на облаштування місць тимчасового перебування, зокрема переоблаштування їх до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Щоб збільшити кількість місць для розміщення людей, працюємо з Фондом державного майна та з Агентством розшуку та менеджменту активів (АРМА) щодо можливості передачі нам нових приміщень.
Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України. Ілюстрація Дмитро Сергієнко/Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України
Як виглядатиме нова пенсійна реформа
Яку концепцію пенсійної реформи готуєте?
Опрацьовуємо модель, що складається з трьох елементів. Перший – базова виплата після досягнення певного віку. Її мета – запобігти бідності серед людей старшого віку, які з різних причин отримували низьку заробітну плату. Сьогодні такі пенсії не покривають навіть базових потреб, і нова система має це змінити.
Другий елемент – страхова складова, яка має стати більш прозорою та справедливою і безпосередньо залежатиме від тривалості трудової діяльності та обсягу сплачених за цей час внесків. Вона не буде прив’язана до конкретного року виходу на пенсію чи середнього рівня заробітної плати.
Третій елемент – передбачаємо трансформацію спеціальних пенсій у професійні пенсійні схеми. Ранній вихід на пенсію та інші відмінні від загальних умов додаткові виплати мають забезпечуватися саме професійною складовою системи, а не фінансуватися з солідарної системи. Йдеться про чітке відокремлення цієї складової від загальної пенсійної системи.
Окремий елемент – накопичувальна система. Замість повністю обовʼязкової системи хочемо запровадити добровільну з автозаписом.
Як це буде працювати?
Спочатку всіх автоматично зараховуватимуть до накопичувальної системи зі сплатою внесків, але людина зможе відмовитися від цієї опції. В такому разі вона має чітко розуміти, що отримуватиме виплати лише із солідарної системи. Періодичність такого автоматичного зарахування також буде додатково опрацьована.
Схожа концепція діє в Польщі. Загалом досвід європейських колег показує, що обовʼязкова накопичувальна система не є ефективною.
Паралельно з колегами розглядаємо варіанти інвестування коштів накопичувальної системи – шукаємо фінансові інструменти, які можуть надійно захистити заощадження.
Ви згадали за професійні пенсії. Як нова система на практиці розвʼяже проблему щодо надмірних пенсій для прокурорів, суддів та інших?
Наше завдання – не змінювати спеціальне законодавство, а забезпечити, щоб пенсійна реформа надала чіткі ресурси для фінансування вже передбачених у ньому норм і визначила, хто саме має це оплачувати. Водночас ці витрати не повинні покриватися за рахунок солідарної системи чи державного бюджету, з якого фінансуються інші потреби.
Якщо законодавець встановив спеціальні умови для окремих категорій, вони мають фінансуватися через професійні механізми, зокрема професійні контракти або професійне пенсійне забезпечення. Така система повинна бути чітко відокремлена від загальної пенсійної системи.
Тобто до моменту ухвалення пенсійної реформи розвʼязувати цю проблему можливо?
Наразі аналізуємо судову практику, щоб краще розуміти, де виникають прогалини та над чим можна працювати. Це складний процес. Потрібно буде розглянути конкретні кейси, як-от екскерівника Миколаївської обласної прокуратури, щоб зрозуміти загальну картину.
Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України. Ілюстрація Дмитро Сергієнко/Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України
Чи є гроші на пенсійну реформу?
Наразі триває дискусія з нашими партнерами. Тому що поточна пенсійна система в майбутньому потребуватиме більше коштів, ніж запропонована нами модель.Сучасна система нестійка: через її прогалини можливе збільшення судових рішень і тиску призначених за такими рішеннями додаткових виплат. Усунути ці прогалини точково неможливо, тому нова система має запобігти таким проблемам комплексно.
За нашими розрахунками, усі елементи нової системи можна фінансувати в межах бюджету Пенсійного фонду на 2026 рік і навіть на 2027-й. Наразі ми готуємо довгострокові прогнози на 15 років, щоб оцінити стійкість системи після 2027-го.
На наступний рік орієнтовна потреба становить близько 150 млрд грн. Що стосується 2028-го, нова система враховує демографію, динаміку ВВП, фонду оплати праці та внесків зайнятих осіб у соціальні системи.
Стара система на наступний рік коштуватиме приблизно 120–140 млрд грн. На перші два роки коштів вистачить, щодо подальших тривають додаткові розрахунки.
Коли ви плануєте подати законопроєкт до Ради та чи будуть на нього голоси?
Завершуємо розрахунки та підготовку проєкту закону. Далі планується громадське обговорення, яке, на мою думку, буде надзвичайно жвавим. Оптимістичний прогноз – прийняти документ цього року.
“`