“`html
У наш час українська підприємницька діяльність зустрічає перешкоди не тільки через військові дії: фірми потерпають від рейдерських захоплень, внутрішніх корпоративних розбіжностей або неправомірного тиску з боку правоохоронних структур. Як дієво давати відсіч загрозам?
Необхідна команда, яка ґрунтовно обізнана з подібними небезпеками. Одна з таких – юридична фірма ASA Group, яка спеціалізується на забезпеченні діяльності компаній, захисті від тиску державних органів, врегулюванні корпоративних суперечок. Серед замовників фірми – «Укрзалізниця», «Агромат», Meest, Red Bull, «Динамо» КИЇВ та інші. Про те, як убезпечити підприємництво, компаньйони фірми – Євген Артюхов, Ігор Млечко, Максим Колдоба та Сергій Моргун – розповіли Forbes BrandVoice.
Оборона підприємства від рейдерських атак
У 2019-му до ASA Group звернувся замовник із важкою ситуацією. Компанія отримала на рахунок 17 мільйонів гривень за виконані роботи, але зловмисники сфальсифікували рішення загальних зборів і змінили директора. Більше того, новий «директор» з’явився у банк з новими зразками підписів, намагаючись отримати доступ до рахунку та переказати гроші. Час для поновлення корпоративних прав був вкрай малий: служба безпеки банку повідомила, що можуть затримати сумнівну операцію лише на 24 години, після чого кошти мали бути відправлені з рахунку.
«Застосування способів стандартного захисту на зразок звернення до антирейдерської комісії чи до суду було б у даній ситуації неефективним, оскільки час був дуже обмежений. Єдиним способом було термінове нотаріальне переоформлення – знову на «старого» очільника, – розповідає Максим Колдоба, партнер ASA Group. – Ми звернулися до нотаріуса, «відкотили» все назад (повернули нашого директора), «призупинили» реєстраційну дію, а потім змогли перейти до судових процедур та оскарження фальсифікацій».
Максим Колдоба, партнер ASA Group
Незважаючи на те, що в законодавстві відсутнє чітке тлумачення терміну «рейдерство», описана ситуація повністю відповідає його ознакам, зазначають в ASA Group. Подібні дії включають одразу декілька статей Кримінального кодексу України: ст. 205 – фальсифікація документів, ст. 206 – протидія законній господарській діяльності, ст. 206-2 – неправомірне заволодіння майном підприємства, установи чи організації.
«За відомостями Генеральної прокуратури, за вісім місяців 2025-го було зафіксовано 168 справ, пов’язаних із рейдерством, і 80% з них стосуються саме підробки документів, і це тільки офіційна статистика, – зауважує Максим Колдоба. – Найчастіше типові рейдерські атаки здійснюються через підробку рішень загальних зборів, правовстановлюючих документів чи сфальшовані судові рішення. Також вони часто реалізуються через «чорних» реєстраторів і нотаріусів та супроводжуються фізичним захопленням підприємств».
За словами Максима Колдоби, найчастіше випадки рейдерства відбуваються в агросекторі, а найбільш привабливими для рейдерів залишаються цілісні майнові комплекси – як діючі підприємства, так і об’єкти нерухомості з земельними ділянками, а також бізнес-центри, нежитлові приміщення, квартири. Існують резонансні випадки, які широко висвітлювали в ЗМІ, повʼязані зі спробами «захоплення» працюючих прибуткових підприємств.
Щоб зменшити ризики рейдерських атак, експерт рекомендує правильно організувати підприємство: відокремити активи від операційної компанії, яка найбільше схильна до зовнішніх небезпек.
Дієвим інструментом він також називає застосування венчурних фондів для структурування компанії. Не слід ігнорувати й технічні способи захисту.
«Наприклад, власник може сам встановити обов’язкове нотаріальне завірення договору купівлі-продажу частки компанії. Закон цього прямо не вимагає, але тоді жоден нотаріус не зможе переоформити частку без нотаріального договору, – пояснює адвокат. – Також можна застосовувати інструменти умисного обтяження активів. Не менш важливим є регулярний моніторинг інформації про компанію та нерухомість у державних реєстрах».
Наостанок, не треба забувати про можливість розголосу спроб рейдерства в ЗМІ. Такий інструмент, до речі, допоміг «Новій пошті» свого часу.
Максим Колдоба партнер ASA Group
Як протидіяти тиску з боку правоохоронних органів
«У 2022 році жертвою протиправних дій правоохоронців став Вадим Чемер, київський підприємець, власник мережі шоурумів, імпортер меблів та декору, – розповідає Сергій Моргун, партнер ASA Group. – У грудні 2022-го він познайомився з «волонтером», який виявився агентом СБУ. Новий знайомий попросив привезти та продати медичні аптечки й тепловізори, а потім таку купівлю видали як продаж гуманітарної допомоги, хоча весь товар був комерційним і придбаний за власні гроші Вадима Чемера».
Після того, як підприємець надав волонтеру його замовлення, підприємця затримали та висунули підозру за ч.3 ст.201-2 ККУ – «Продаж товарів гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку під час воєнного стану». Правоохоронці також провели обшуки і конфіскували з сейфу підприємця готівку у сумі 13 млн грн, телефони, комп’ютерну техніку, статутні документи та заарештували, а також розмитнені генератори на суму 11 млн грн, за які покупці вже сплатили кошти.
За словами Сергія Моргуна, ця справа – приклад процесуального тиску з боку правоохоронних органів.
Сергій Моргун, партнер ASA Group
«Вона триває вже три роки і за цей час ми отримали десятки ухвал суду щодо повернення значної кількості майна, проте жодне рішення суду досі не виконане, – розповідає Моргун. – Таким чином, людину фактично підштовхують на корупційні домовленості. Зі свого боку, ми подали сотні скарг і нарешті домоглися перевірки правоохоронних органів. В результаті один із керівників поліції опинився під арештом у СІЗО».
Серед поширених інструментів тиску на підприємництво з боку державних органів, за словами адвоката, є відкриття кримінальних проваджень за абсурдними обставинами, обшуки та конфіскація значних сум готівки, безпідставні підозри й застосування суворих запобіжних заходів – таких як утримання під вартою або непомірні застави.
Щоб мінімізувати ризики, підприємству варто формувати так звану юридичну гігієну: впроваджувати та удосконалювати системи безпеки й готувати персонал до можливого обшуку.
«Ми пропонуємо продукт «Кримінальний комплаєнс», в рамках якого аналізуємо діючі системи безпеки компанії та пропонуємо конкретні інструменти захисту. Також готуємо персонал до різних сценаріїв обшуку, – пояснює Сергій Моргун. – Найбільш поширена помилка співробітників під час приходу слідчих – паніка та хаотичні дії. Люди намагаються пояснити ситуацію, надають паролі до телефонів і серверів, тим самим самі створюють доказову базу проти себе».
У перші 24 години після обшуку або відкриття кримінального провадження Сергій Моргун радить звертатися до професійних адвокатів, разом формувати стратегію захисту, збирати документи та забезпечити присутність адвоката для кожного працівника.
Якщо ключові процеси регламентовані, персонал проінструктований, а дані надійно захищені, будь-яка атака правоохоронців не створить критичної загрози.
Сергій Моргун партнер ASA Group
Корпоративна безпека: внутрішні ризики
Однією з головних проблем, що робить компанії уразливими зараз, є підміна організаційно-правових форм підприємства, зазначає Ігор Млечко, партнер ASA Group. «Коли великий бізнес подрібнюють на численних ФОП, щоб заощадити на податках (за рахунок застосування спрощеної системи оподаткування). Це створює значні фінансові, кримінальні та безпекові ризики – аж до повної втрати контролю над компанією», – застерігає Млечко.
В першу чергу, це ризик донарахування податків та штрафи, що разом можуть сягати близько 50% від загальних оборотів підприємства (ПДВ, податок на прибуток, загальні штрафи, штрафи за відсутність реєстрації податкових накладних), пояснює адвокат. «За інформацією Державної податкової служби, цього року було виявлено сім торговельних мереж, які завдяки «роздрібненню бізнесу» ухилилися на 668,5 млн грн ПДВ – говорить Млечко. – Якщо врахувати ще й податок на прибуток і штрафи, то загальна сума порушень може перевищити 1 млрд грн».
По-друге, це кримінальні ризики, а саме – відповідальність за навмисне ухилення від оподаткування (ст. 212 ККУ). «Якщо підприємство штучно подрібнюється на ФОП, і сума потенційних донарахувань сягає значних розмірів (у 2025 році це від 4 542 000 грн), правоохоронці розцінюють це як схему ухилення від податків, а значить, можуть зареєструвати кримінальні провадження, проводити обшуки та заарештовувати рахунки й активи», – пояснює Ігор Млечко.
Ще одна загроза – втрата капіталізації підприємства. Компанія, що «розкладена» на ФОП, фактично не має ринкової вартості: її неможливо продати, залучити інвестора чи підтвердити реальні фінансові потоки. «У нас був випадок, коли інвестор був готовий увійти в компанію, але після аудиту відмовився, адже юридична особа була лише оболонкою, а всі гроші проходили через фізичних осіб-підприємців. Тобто підприємства в юридичному сенсі не існувало», – розповідає Млечко.
Серед інших ризиків експерт називає ризики фінмоніторингу, який посилив нагляд за подрібненням підприємництва. Згідно з даними державної служби фінмоніторингу, за жовтень було виявлено та заблоковано діяльність 726 ФОП. А за період кінця ІІІ та початку IV кварталів ідентифіковано підозрілих операцій на 10 млрд грн, повʼязаних із роздрібненням.
Правильна корпоративна структура суттєво зменшує вразливість підприємства до згаданих ризиків. Щоб перехід до більш безпечної моделі не створював операційних збоїв, адвокат радить розпочати з чесної оцінки власних можливостей та ресурсів.
Варто зробити детальну діагностику, щоб зрозуміти, чи взагалі цей бізнес може працювати в новій, прозорій моделі. Ми все аналізуємо і будуємо нову корпоративну архітектуру, податкове планування та фінансову модель.
Ігор Млечко партнер ASA Group
Найлегше на нову модель переходять великі компанії, адже їхні масштаби дають змогу компенсувати маржинальність великим обігом. Але і загалом підприємництву цей крок необхідний. «Якщо вихід у «білу» модель з’їдає маржу, то варто серйозно задуматися – чи не потребує проєкт переосмислення бізнес-моделі – резюмує Ігор Млечко. – Адже підприємництво з правильно налаштованими процесам має бути здатне працювати прозоро та ефективно, без залежності від схем агресивної оптимізації».
Ігор Млечко, партнер ASA Group
Правильне партнерство
Сьогодні чимало українських компаній починаються з партнерства, але одні партнери здатні ефективно співпрацювати та виростають у великі корпорації, як-от «Нова пошта», Fozzy Group, Comfy, тоді як інші не витримують і двох років.
За інформацією Державної служби статистики України, приблизно третина компаній закривається протягом перших двох років, а близько половини – протягом перших п’яти років. Саме тому ризики партнерства необхідно враховувати з самого початку.
Євген Артюхов співзасновник, старший партнер ASA Group
Серед основних ризиків – асиметрія очікувань. Кожен партнер по-різному бачить реальність та має власне розуміння успіху, що може призводити до конфліктів і розбіжностей.
Ще один ризик – неузгодженість ролей: начебто всі розуміють обов’язки, але на практиці це часто не так.
У воєнні часи особливо важливо враховувати санкційні та політичні ризики, говорить Євген Артюхов. Співпраця з партнерами з юрисдикцій, які підпадають під законодавчі обмеження або кримінальні статті, може створювати проблеми.
Євген Артюхов, співзасновник, старший партнер ASA Group
Також критично важливо розуміти походження капіталу та хто є ймовірним інвестором. «Людина може не бути чиновником чи членом партії, але все одно мати вплив на державну політику», – пояснює адвокат.
Щоб уникнути цих ризиків, підприємству потрібна чітка внутрішня структура та система управління ризиками, говорить адвокат. Це включає залучення одного або декількох зовнішніх юридичних консультантів – щоб отримати об’єктивну оцінку проблеми з різних точок зору. Важливу роль відіграє також робота внутрішніх департаментів та спеціалізованих відділів, які контролюють процеси та забезпечують дотримання правил всередині компанії.
В ASA Group надають послуги комплексної перевірки партнера, що охоплюють бенефіціарну структуру, податковий статус, джерела капіталу, судову історію, санкційні реєстри та репутаційні ризики.
«Важливо усвідомлювати, що економія на аналізі партнера – due diligence – може призвести до значних втрат для компанії та репутації, – резюмує Євген Артюхов. – Тому інвестиції у перевірку партнера є страхуванням від потенційних проблем і гарантією того, що партнерські відносини будуть безпечними та прозорими».
“`