Орест Мандзій, нова глава Державної митної служби, призначений 10 квітня, прагне трансформувати відомство, подолати контрабанду та забезпечити значні надходження до державного бюджету. Його стратегія базується на досвіді роботи в Національному антикорупційному бюро (НАБУ), впровадженні прозорих кадрових процесів, модернізації технічного оснащення та ефективній взаємодії з правоохоронними органами.
Кадрові зміни та стандарти НАБУ на митниці
Після майже 20 років служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції, а також дев’яти років у НАБУ, де Мандзій очолював відділ детективів, він прийняв виклик очолити митну службу. Його мотивація – трансформувати відомство зсередини, подолавши системну корупцію, зокрема на митниці. Посада голови митниці, яка передбачає управління штатом близько 10 000 осіб, є значним професійним викликом, незважаючи на нижчий рівень заробітної плати порівняно з НАБУ. Мандзій зазначає, що базові потреби забезпечені, тому він зосереджений на професійних завданнях.
Призначення Руслана Даменцова, колишнього колеги по НАБУ та фіналіста конкурсів на керівні посади, на посаду заступника є стратегічним кроком. Даменцов, який має значний досвід у правоохоронній діяльності, відповідатиме за процес атестації співробітників. Мандзій планує інтегрувати до митної служби фахівців з антикорупційним та правоохоронним досвідом, починаючи з посад середньої ланки, що дозволить поетапно перезавантажити систему без її дестабілізації.
Кадрова політика буде еволюційною, без раптових потрясінь. Керівний склад поки що зберігається, але контракти з деякими заступниками завершуються восени, що відкриває можливості для подальших кадрових рішень після проведення переатестації. Мандзій прагне впровадити стандарти НАБУ, зокрема проведення всіх призначень через відкриті та прозорі конкурси, створюючи систему рівних можливостей, де кар’єрне зростання залежить від професійних якостей, а не від особистих зв’язків.
Як наповнити бюджет та побороти контрабанду
Основне завдання, поставлене Кабінетом Міністрів, – досягнення планового показника надходжень до державного бюджету у розмірі 944,9 млрд грн за 2026 рік. За перший квартал 2026 року до бюджету вже перераховано 273,1 млрд грн, що становить 29% від річного плану, з перевиконанням на 0,8%. Однак існують суттєві ризики недоотримання коштів через падіння обсягів імпорту, ускладнення логістики та зростання законодавчих преференцій, які сягнули 52% від суми надходжень.
Оцінки втрат бюджету від контрабанди та корупційних схем коливаються від 105 до 120 млрд грн. Мандзій вважає ці цифри завищеними, посилаючись на дані Національного банку. За його оцінками, детінізація може принести додатково близько 10,7–10,8 млрд грн (приблизно 256 млн доларів США), що вимагає синергії всіх органів економічного блоку.
З Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже підготовлені зміни до нормативних документів, що стосуються порядку заповнення митних декларацій, зокрема, запровадження обов’язкового зазначення IMEI-коду мобільних телефонів. Це дозволить відстежувати легальність їх ввезення. Також посилюється обмін інформацією з податковою службою щодо платежів, експорту та повернення валютної виручки. Спільно з Нацбанком та БЕБ ведеться робота з протидії незаконному переміщенню банківських металів та заниженню вартості товарів.
Планується створення інституту митних аташе в ключових торговельних країнах (Польща, Китай, Туреччина) для оперативного обміну інформацією. Значна увага приділяється технічному оснащенню митниць, зокрема сучасними скануючими системами, ваговими комплексами та системами відеоспостереження. Однак бракує бюджетних ресурсів, тому планується залучення донорського фінансування через спеціальну конференцію. Потрібно близько 800 млн грн на апаратну складову та 20 млн грн на серверне обладнання.
Щодо скасування пільг на міжнародні посилки, Мандзій не очікує колапсу, адже вже впроваджені програмні рішення дозволяють оформлювати мільйони відправлень на місяць. Планується пілотний проєкт автоматичного митного оформлення для Авторизованих економічних операторів (АЕО).
Основний фокус буде зроблено на боротьбу з тіньовими секторами, зокрема тютюновим ринком, де спостерігається значне зростання імпорту підакцизної сировини. Також важливим напрямком є боротьба з маніпуляціями щодо митної вартості та класифікації товарів, а також зловживаннями під час ввезення товарів за пільгами, зокрема гуманітарної допомоги.
Правоохоронна функція митниці та проблема митної вартості
Щодо проблеми завищення митної вартості, Мандзій зазначає, що лише 0,2% імпортованих товарів були скориговані за митною вартістю минулого року. За перший квартал 2026 року кількість скарг та адміністративних оскаржень скоротилася. Митниця акцентує увагу на постмитному контролі, що дозволяє не порушувати логістику бізнесу та ефективніше аналізувати документи. За минулий рік за результатами документальних перевірок було донараховано 3,2 млрд грн, з яких сплачено 83,7 млн грн.
З початку 2026 року судами не на користь митних органів закрито 1892 справи з 9128, при цьому провадження у 7287 з них були відкриті раніше. Остаточні рішення у 1092 справах винесені на суму майже 430 млн грн.
Щодо надання митниці правоохоронного статусу, Мандзій вважає це об’єктивною необхідністю, підтвердженою європейською практикою. Це дозволить ефективніше документувати всіх причетних до контрабандних схем, а не лише кінцевих виконавців. Хоча частина бізнесу висловлює скепсис, великі бізнес-асоціації підтримують цю ініціативу. Для отримання статусу необхідно прийняття нового Митного кодексу та низки змін до інших законодавчих актів, які вже підготовлені. Планується створення спеціалізованого підрозділу з боротьби з контрабандою, формування якого відбудеться після атестації.
Проведення атестації митників, підвищення заробітних плат та звільнення
Процес переатестації митників вже розпочався. Формуються атестаційні комісії, граничний строк проходження – 18-36 місяців. Для забезпечення процесу потрібно 1,1 млн доларів США, пошук фінансування триває. На сьогодні укомплектовано близько 90% з 10 702 посад. Після призначення Мандзія було звільнено 100 працівників, частково за його ініціативи, частково – за взаємною згодою.
Інформація про “італійський страйк” заперечується, хоча допускається певний саботаж на початку. Основне правило, озвучене Мандзієм, – корупційні практики минулого мають залишитися в минулому.
Важливим питанням є підвищення заробітних плат. Середня зарплата митника у 2026 році становить 49 627 грн (до оподаткування). Для підвищення до рівня 72 000 грн потрібно близько 6 млрд грн. Митниця також планує звернутися до уряду з проханням поширити на працівників програми пільгової іпотеки “єОселя”.