Верховна Рада 21 жовтня буде розглядати проєкт закону №14025, який пропонує оподатковувати прибутки, отримані через електронні майданчики. Чи стане це рішення початком легалізації діяльності багатьох тисяч українських онлайн-підприємців, та які кроки ще необхідно зробити для того, щоб ринок ефективно працював на користь економіки та малих підприємств? Розповідає провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський.
Оформте річну передплату на шість номерів Forbes Ukraine за вартістю чотирьох випусків. Якщо ви високо цінуєте якісний контент, глибокий аналіз та цінний практичний досвід, ця підписка саме для вас.
21 жовтня у Верховній Раді розглянуть проєкт закону №14025 про автоматичний обмін інформацією щодо прибутків, зароблених через цифрові платформи. Документ, внаслідок певних непорозумінь, отримав у суспільстві назву «законопроєкт про податок на OLX». Проте, він не стосується звичайних «дошок оголошень», таких як OLX, Aviso, RIA та інші, за винятком випадків, коли оплата здійснюється за допомогою платформи, як це відбувається з OLX-доставкою.
Проте, це не єдина плутанина, пов’язана з даним проєктом закону.
Популярне Категорія Гроші Дата 22 жовтня «Просто люди нетерплячі». Три стратегії та пʼять порад, як безпечно інвестувати у крипту. Які наслідки останнього обвалу? Яку частку вкласти? Bitcoin, Ethereum чи може Cardano?
Сама концепція полегшеного оподаткування прибутків, отриманих через електронні платформи, наприклад, від оренди нерухомості та транспортних засобів, надання різноманітних послуг та продажу продуктів – викликає критику як з правого боку («це ще один податок, дайте людям спокійно заробляти гроші»), так і з лівого («це додаткова пільга, всі мають сплачувати однаково»).
На сьогоднішній день ці прибутки є частиною тіньового сектора економіки, що, з одного боку, підриває податкову справедливість і чесну конкуренцію, а з іншого – сприяє поширенню неправової культури в суспільстві. Проте, згідно з діючими нормами, фізичні особи зобов’язані сплачувати ПДФО та військовий збір з «чистого прибутку» (в сумі – 23%), розрахунок якого потребує спеціальних знань та навичок в галузі бухгалтерії. Їх мають далеко не всі, а перевірки містять значний елемент дискреції, що може створювати передумови для корупційних явищ. Звичайно, цього всіляко намагаються уникнути.
Компромісним варіантом стала спрощена система оподаткування, якою користуються близько півтора мільйона ФОПів. Але навіть вона не виявилася достатньо привабливою для майже мільйона осіб, які станом на 2021 рік працювали неформально через цифрові платформи.
Спочатку Міністерство фінансів розглядало впровадження DAC7 як оподаткування всіх таких постачальників послуг на загальних підставах. На щастя, вдалося переконати уряд та народних депутатів, що це безперспективний шлях, і дійти компромісної концепції, на якій базується проєкт закону №14025. 5% податку від отриманих коштів (плюс, на жаль, додаткові 5% військового збору – до моменту завершення воєнного стану). Це дещо менш вигідно, ніж умови 3 групи єдиного податку, але в межах «десятини». І, найважливіше, без будь-яких ускладнень, реєстрацій, ведення обліку, а отже, і без дискреційних перевірок фізичних осіб.
Це стає можливим завдяки тому, що платформи погодились взяти на себе роль податкових агентів, а також, імовірно, покрити частину податку – тобто, таксисти, кур’єри, репетитори не будуть реєструватися як ФОП (і не нестимуть відповідальність за своє майно), а також не повинні будуть подавати звітність. Проте, їхні прибутки стануть легальними, що відкриє доступ до кредитів під звичайні відсотки, віз та загалом дасть змогу відчувати себе повноцінними громадянами. Держава планує отримати від них 14 млрд грн у 2026 році, і ця сума вже включена до бюджету.
«Спляча» норма
Найбільш гострі дискусії виникли навколо питання «продажу товарів». Чинне законодавство неправомірно розглядає надходження від продажу будь-якого майна як «прибуток» – теоретично, з продажу старого дитячого візочка потрібно сплачувати 18% ПДФО. На щастя, дана норма була «сплячою» через її очевидну безглуздість.
Але з іншого боку, нелегальні торговці займають значну частину ринку, масово продають контрабандну продукцію та підробки, створюючи нечесну конкуренцію для легальної торгівлі, зокрема для сумлінних ФОП. Коли податкові органи намагались боротися з цим, «листи щастя» почали надходити, в тому числі й законослухняним громадянам, які нещодавно продали кілька особистих речей.
В ідеалі, потрібно було б ретельно вивчити це питання та остаточно визначити чіткі критерії для розмежування підприємницької діяльності від продажу особистого майна. Але наразі депутати обмежились порогом у €2000 на рік при продажу через платформу, без обмеження кількості транзакцій. Це є досить розумним тимчасовим компромісом.
Проте, в майбутньому було б доцільно врегулювати це питання остаточно. Тим паче, що особисті речі часто продаються на «барахолках» через форуми або через той самий OLX, але без використання доставки. І поки що, згідно з діючою нормою, це все формально незаконно.
Також важливо амністувати попередні прибутки тих, хто після прийняття закону перейде на легальне становище.
Загалом, є сподівання, що за умови внесення до проєкту закону всіх запланованих Комітетом правок перед першим читанням, і якщо не буде додано жодних «шкідливих» нових правок, – він зможе частково повторити успіх «спрощенки», яка колись вивела з тіні мільйони малих підприємців.